Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

skicko_4

.pdf
Скачиваний:
23
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
2 Mб
Скачать

3.5. Приклади розв’язування задач

Задача 3.1. Сила струму в провіднику зменшується від 36 А до нуля, причому через кожні 0,005 с вона зменшується у три рази. Яка кількість електрики переноситься через поперечний переріз провідника при цьому?

Розв’язок. Згідно визначення сили струму (3.1.), кількість електрики, що переноситься струмом за проміжок часу від t до t+dt, дорівнює

dq Idt.

Тоді кількість електрики, що переноситься струмом, можна визначити за загальною формулою:

q I(t)dt ,

де I(t)– залежність сили струму від часу.

Для умови нашої задачі можемо записати, що

I(t) 36 3 200tA.

Тоді

 

3

200t

 

 

 

 

 

q 36 3 200tdt 36

 

 

 

 

200ln3

 

0

0

 

 

 

36

= 0,164 Кл.

 

200ln3

Задача 3.2. Для вимірювання опору ізоляції в проводах, які знаходяться під напругою, вимірюють за допомогою вольтметра з великими внутрішнім опором R напругу: 1) між першим і другим проводами (U ); 2) між першим проводом і землею (U1 ); 3) між

другим проводом і землею (U2 ). Визначити опори ізоляції першого і другою проводів відносно землі R1 і R2 при таких даних:

R = 20 кОм; U = 120 В; U1 = 8 В; U2 = 10 В.

131

Розв’язок. Процес вимірювання опору ізоляції представлений на рис. 3.3, а, б і в.

На рис. 3.3 такі позначення: 1 – перший провід, 2 – другий провід, R1 – опір ізоляції між першим проводом і землею, R2 – опір

ізоляції між другим проводом і землею, R – внутрішній опір вольтметра. Проводи направлені перпендикулярно до площини рис. 3.3.

Для рис.3.3,б струм через опір R2 згідно (3.7) можемо записати

як

I

 

 

 

 

U1

 

 

 

 

U

 

 

 

,

 

 

(1)

2

 

 

R R

 

R

 

 

 

R R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R R

 

 

 

 

R R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

а через опір R1 (рис. 3.3,в) –

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

U2

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

.

(2)

 

1

 

R R

 

 

 

R

 

R R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R R

 

 

R R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

132

Після алгебраїчних перетворень отримаємо:

R1R

 

 

R2R1 R(R1 R2)

,

(1`)

 

 

 

U1

 

U

 

R2R

 

 

R2R1 R(R1 R2)

.

(2`)

 

 

U2

 

U

 

Праві частини співвідношень (1`) і (2`) однакові, тому однакові і іхні ліві частини. Тобто

R U2

R .

(3)

2

U1

 

1

 

Підставимо (3) в (1`) і отримаємо, що

 

R R(U U1

U2) = 204 кОм.

(4)

1

U2

 

 

 

 

 

 

 

Підставимо (4) в

(3) і

 

 

 

знайдемо, що

R2 R(U U1 U2) = 255 кОм.

U1

Задача

3.3.

Визначити

різницю потенціалів

1 2 на

затискачах джерела е.р.с. ( = 4,2 В; внутрішній опір r = 0,2 Ом), який

включений в деяке коло. Напрямки струмів, що протікають через

джерело, показані на рис. 3.4 а, б, в (I1= 0, I2 = 1 А, I3 = 4 А).

Розв’язок. Для запису рівняння на основі закону Ома (3.8) виберемо напрямок обходу ділянки кола від точки 1 до точки 2.

133

Тоді для першого випадку а) ( I1= 0) (3.8) запишеться так:

0 1 2 . r

Звідки знаходимо, що 1 2 .= – 4,2 В

Для випадку б) (I2 =1 А) (3.8) запишеться так:

I2 1 2 . r

Звідки

1 2 I2r .= (– 0,2 – 4,2) В = –4,4 В.

Для третього випадку в) ( I3 = 4 А) (3.8) запишеться так:

I3 1 2 . r

Звідки

1 2 I3r (0,8 4,2)B 3,4 B.

Аналіз отриманих результатів. В першому випадку а) I = 0,

це означає, що сумарне електричне поле

E Eк Eст 0.

Значить,

Eк = Eст і 1 2 .

Це може бути як при розімкнутому колі, так і при наявності в колі ще одного джерела з е.р.с. 1 , яке включене назустріч джерелу

( і 1 з’єднані однойменними полюсами).

134

Для другого випадку б), судячи із напрямку струму I2 ,

результуючий вектор E Eк Eст і вектор Eст мають протилежні напрямки (методичні вказівки). Значить кулонівське поле протилежне сторонньому, тобто Eк Eст , 2 1 .

Це справедливо при наявності в колі хоча би ще одного джерела 1 , яке включене назустріч джерелу ; очевидно, що

1 2 1.

В третьому випадку в), судячи із напрямку струму I3 ,

результуючий вектор E і вектор Eст мають однаковий напрямок,

хоч вектор Eк і вектор Eст мають протилежні напрямки. Це означає,

що Eк Eст , тобто 2 1 .

Це має місце тоді, коли зовнішнє коло складається тільки із навантаження.

Кулонівське поле Eк може мати такий же напрямок як і

стороннє поле Eст . Для цього в колі повинно бути ще одне джерело е.р.с. включене послідовно (узгоджено) з джерелом .

Задача 3.4. В кінці зарядки акумулятора при силі струму в колі

I1= 1 А показ вольтметра, був U1 =12,40 В (рис. 3.5,а). Коли акумулятор замкнули накоротко (процес розрядки), то напочатку розрядки при силі струму в колі I2 = 9А показ вольтметра був

U2 = 12,00 В (рис. 3.5,б). Визначити е.р.с. і внутрішній опір r акумулятора.

Аналіз. Акумулятори є багаторазовими хімічними джерелами струму. На протязі роботи вони поступово розряджаються, тобто їхня е.р.с. зменшується. Акумулятори можуть бути знову заряджені при пропусканні електричного струму від зовнішнього джерела в напрямку, протилежному сторонньому полю акумулятора. В кінці зарядки, так же як і напочатку розрядки, можна вважати, що е.р.с. акумулятора має максимальне номінальне значення, яке необхідно визначити.

135

В умові задачі відомі покази вольтметра, який підключений до зажимів акумулятора. Вольтметр, який включений в коло, завжди показує напругу на самому собі, яка дорівнює різниці потенціалів між точками, до яких він підключений. В даному випадку покази вольтметра

U 1 2

(при умові, що 1 2 ). Внутрішній

опір вольтметра не заданий, тому будемо вважати, що він настільки великий порівняно із опорами всіх елементів кола, що силою струму,

який протікає через вольтметр можна знехтувати. Тоді сила струму,

який протікає через акумулятор, дорівнює заданому значенню I1 (при розряді I2 ).

При зарядці акумулятора, коли струм I1 направлений так, як показано на рис. 3.5,а 1 2 . При розрядці струм

I2 направлений в протилежну сторону і 1 2 . Значить е.р.с. акумулятора повинна задовольняти умові

U2 U1 .

Розв’язок. Застосуємо узагальнений закон Ома (3.8) до ділянки

кола 1 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

При зарядці

 

1 2

 

 

 

I

,

 

(1)

 

 

1

 

 

 

r

 

 

 

 

при розрядці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

1

2

,

(2)

 

 

 

 

2

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

136

 

 

 

 

 

де U1 1 2 , а U

 

 

2 1 2 .

Розв’язок системи рівнянь (1) і (2) дає:

r

U1

U2

 

= 0,04 Ом,

 

U1I2 U2I1

= 12,36 В.

I1

I2

 

 

 

 

I1 I2

Задача 3.5. Визначити різницю потенціалів між точками А і В

( А В ) і точками А і С ( А С ) для cхеми, приведеної на рис. 3.6. Електрорушійні сили та внутрішні опори батарей вказані на рисунку. Прийняти, що = 1,5 В.

Розв’язок. Дану електричну схему нарисуємо дещо по іншому (рис. 3.7). Скористаємось правилами Кірхгофа (3.12), (3.13) і узагальненим законом Ома (3.8).

I1 I2 I3 0,

(1)

rI1 3rI2

3 ,

(2)

3rI2 6rI3

3 4 2 ,

(3)

 

I3

А В 2 ,

(5)

 

 

2r

 

 

I3

C А 4 .

(6)

 

 

4r

 

Розв’язками системами рівнянь (1),

(2) і (3) будуть:

137

 

 

I

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

I

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

;

 

2

 

 

 

;

3

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

3r

 

 

 

3 r

 

 

Підставимо

 

значення

сили струму

 

I3 в

 

рівняння (5) і

(6) і

знайдемо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

,

 

 

 

4

2 В.

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

А

 

В

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

С

 

3

 

 

 

 

Задача 3.6.

 

Три джерела с е.р.с. 1 = 9 В, 2 = 6 В,

3 = 3 В і

внутрішніми

опорами

r1 =

0,5

Ом,

r2 =

 

0,3

 

Ом і r3 =

0,2

Ом,

відповідно, з’єднані так як показано на рис. 3.8.

і замкнені на опір

R= 4 Ом. Визначити різницю потенціалів А В і B C .

 

 

 

Аналіз.

 

Невідомі

різниці

 

 

потенціалів можуть бути знайдені із

 

 

узагальненого закону Ома (3.8), якщо

 

 

його

застосувати

до

ділянок

 

 

A 1 B,

(або A 2

B) і

 

 

B 3 C. Але для цього необхідно

 

 

знайти сили струмів на цих ділянках

 

 

кола. Ці сили струмів знайдемо за

 

 

допомогою

правил

Кірхгофа,

застосуванняяких виконаємозгіднометодичних вказівок.

 

 

Розв’язок. Позначимо довільно напрямки струмів на ділянках

A 1 B,

A 2 B,

B 3

R А.

Застосуємо

перше

правило Кірхгофа (3.12) до вузла В і друге правило Кірхгофа (3.13) до контурів A 1 B 2 A і A 1 B 3 R А:

I1 I2 I3 0,

138

I1r1 I2r2 1 2 ,

I1r1 I3(r3 R) 1 3 .

Після підстановки числових значень отримаємо систему рівнянь:

I1 I2 I3

0,

(1)

 

 

 

 

0,5I1 0,3I2

3,

 

(2)

 

 

 

 

0,5I1 4,2I3

12.

 

(3)

Розв’язки системи рівнянь (1), (2), (3) дають, що

I

 

 

540

A, I

 

 

270

A , I

 

 

270

A.

 

1

117

 

2

117

 

3

117

 

Знак «–» перед числовим значенням струму вказує на те, що в реальній схемі, яка приведена на рис. 3.8 струм I2 буде текти в протилежному напрямку по відношенню до напрямку, який вказаний рис. 3.8.

Коли

струм

на

неоднорідних

ділянках

A 1 B,

B 2 А,

B 3

C

відомі, тепер

за законом

Ома (3.8)

запишемо згідно методичних вказівок:

I1 A B 1 , r1

I2 B A 2 , r2

I3 B C 3 . r3

139

Після підстановки числових значень фізичних величин

отримаємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

540 A B 9,

 

(4)

 

 

 

 

117

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

270 B A 6,

 

(5)

 

 

 

 

117

 

 

 

 

0,3

 

 

 

 

 

 

 

270

B C 3.

 

(6)

 

 

 

 

117

 

 

 

0,2

 

 

 

Із (4), (5), (6)

знаходимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

783 B,

 

 

 

 

 

297 B.

 

 

A

 

B

117

 

 

 

 

B

 

C

117

 

 

Задача 3.7. У схемі (рис. 3.9) вольтметр вимірює напругу на

опорі R2

=

300

кОм. Використання вольтметра

змінює дійсну

 

 

 

 

 

 

напругу на опорі R2 .

Яким мав

би

 

 

 

 

 

 

бути опір вольтметра, щоб похибка

 

 

 

 

 

 

вимірювання

напруги

на опорі

R2

 

 

 

 

 

 

була не більша, ніж 2 %? Напругу U

 

 

 

 

 

 

підтримують постійною, опір R1 = 100

 

 

 

 

 

 

кОм.

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язок. Будемо вважати,

що опір вольтметра RV . Тоді опір

всього кола

R R R , де

R

 

R2 RV

. Струм через опір

R

 

 

 

1

0

 

 

0

R

2

 

R

 

 

1

буде

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

1

 

 

 

 

 

.

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

R R

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

140

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]