6 Грудня 1240 р. Київ був повністю взятий монголами. Плано де Карпіні ,

посол Папи Римського до монголів, проїжджаючи через Україну через 6 років після

нападу монголів , писав, що « всюди на землі валялись кістки та черепи мертвих людей , а Київ , великий і багатолюдний колись, тепер зведений нанівець. Із 9 тис. дворів збереглося лише 200 , а з 50 тис. населення - не більше 2000. Людей тут тримають у найтяжчому рабстві.»

Після взяття Києва монголи рушили на Волинь, Поділля , Галичину , до березня 1241 року захопили їх і спалили всі міста. Не змогли взяти лише фортеці Данилів і Крем’янець , бо вони стояли на скелях і були обнесені кам’яними мурами.

Місто Володимир впало після місячної облоги , Галич – через 3 дні. Не здалося їм м.

Холм. В березні 1241 року монголи перейшли Карпати , вдерлися у Польщу , Угор-щину,Чехію ,у 1242 р. захопили Хорватію та поруйнували їх. Але дальше просування монголів на захід було призупинено впертим опором місцевого населення.

У 1242 р. орди моголів через землі Боснії, Сербії ,Болгарії та степи Причорномор’я

повернулись з Європи на Волгу і утворили там свою державу Золоту Орду зі столи-

цею у м. Сарай. У залежність до неї попали і руські князівства.

Наслідки монголо – татарських завоювань.

1. На завойованих землях монголи встановили своє панування – ІГО.

Іго – це окупаційний режим монголо – татар на завойованих землях.

2. Монголи перервали процес об’єднання українських князівств в єдину державу,

позбавили її політичної і національної незалежності.

3. Вони завдали величезних людських і матеріальних втрат, знищили майже всі великі і середні міста. Більшість із цих міст змогли відновитись лише через 300-

500 років.

4. Послаблена монгольськими завоюваннями Україна стала об’єктом загарбницьких

нападів сусідніх держав (Польщі , Литви, Московського князівства…).

5. Героїчна боротьба руського народу виснажила монголів , тому не дала їм поруй-

нувати всю Європу.

Найбільшого спустошення від монголо – татар зазнали 3 князівства : Київське , Пе-

реяславське і Чернігівське.

Найменше руйнувань зазнало Галицько - Волинське князівство.

6. Українські князівства до складу Золотої Орди не ввійшли ,вони перебували лише у васальній залежності від неї.

Лише Крим і Північне Причорномор’я стали частиною Орди , її західним улусом.

7. Київське князівство Батий віддав Володимиро – Суздальським князям , не допускаючи його відновлення.

У Переяславському князівстві взагалі не було свого князя до серед. ХІІІ ст.. Князі ,

які хотіли відновити самостійність , знищувалися.

8. На поневолених землях монголи наклали на населення данину , для збирання якої та обліку населення приїзджали спеціальні ханські чиновники – БАСКАКИ.

Крім данини , населення мало сплачувати мито , плужне , підводне , корм , ловче ,

а також виконувати інші повинності. Данину сплачували як грішми , так і про-дуктами. Платили і « податок кров’ю» , тобто відправляли в Орду молодих дівчат і хлопців у рабство і як заложників .

9. Кожен князь , щоб володіти своїми землями , повинен був отримати у хана ЯРЛИК – ханська грамота – дозвіл на правління землями. Руські князі мали брати участь зі своєю дружиною у війнах Орди.

Т.ч. , Русь втратила свою незалежність , була економічно , політично та військово залежною від Орди. Монголо – татарське іго збереглося на українських землям аж

до серед. ХІV ст. ( 1363р.) , а на північно-руських - до 1380 р.

ГАЛИЦЬКО – ВОЛИНСЬКА РУСЬ ПІСЛЯ МОНГОЛО –ТАТАР.

У 1230 р. Данило робить перший похід на Галич , але безуспішний.

До 1234 р. Данило об’єднав під своєю владою всі Волинські землі і передав їх

своєму брату , а сам почав боротьбу за Галич.

У 1238 р. – Дорогочинська битва – Данило і Василько розгромили німецьких лицарів – хрестоносців і цим зупинили їх просування на схід.

У цьому ж 1238 р. – другий похід Данила на Галич , він захопив Галицькі землі і відновив єдність ГВД.

В кін. 1239 р. Данило захопив Київ і став Київським князем. Від його імені Києвом

управляв його воєвода Дмитро Єйкович.

Протягом 1238 – 39 рр. , коли Русь уже завойовують монголи , Данило спішно укріплює міста і зводить нові фортеці.

1237р. – заснування м. Холм. 1259 р. - туди була перенесена із Галича столиця ГВД.

1256 ( 1252 , 1254р.) – засноване м. Львів.

ГВД зазнало найменших спустошень від монголо- татар і швидше відбудувалось.

Це пов’язано з великими державницьким талантом Данила. Він знову придушив боярську опозицію.

У 1242 р. Данило провів І похід на Болохівькі землі , зруйнував міста Деревич , Губин і Кудин , бо їх князі перейшли на службу до татар.

В 1243 -1244 рр. похід Данила на Польщу, підкорив Люблінську землю.

В серпні 1245р. – Ярославська битва – Данило з братом остаточно розгромив боярську опозицію і поляків і угорців , які їй допомагали.

В жовтні 1245 р – поїздка Данила в Орду на зустріч із Батиєм. Зумів не

лише отримати ярлик на князівство , але й добитися значно м’якшої залежності

Галичини від Золотої Орди , ніж мали інші укр.. князівства: Галичина не сплачувала ханові данину , а лише мала присилати військо для участі у похо-

дах Батия.

Весною 1246 р. Данило повернувся з Орди і всю увагу зосередив на 2 завданнях:

1.Зміцнення князівської влади і забезпечення незалежності ГВД;

2.Створення антимонгольської коаліції.

Щоб отримати підтримку Папи Римського і європейських королів у боротьбі з мон-

голами, погодився прийняти королівську корону і укласти унію православної і

католицької церкви.

Коронація відбулася 1253 року у м. Дорогочин. Данило отримав від Папи коро-

лівські регалії – скіпетр і державу і корону. Але через те , що Рим не допоміг в орга-

нізації боротьби проти монголів , фактичного об’єднання церков не відбулось.

У 1253 -1254 рр. Данило підкорив литовські племена ятвягів і здійснив похід

на Чорну Русь . Ці землі були поділені між ГВД , Тевтонським орденом і Мазовець-

ким князівством. Галицькими землями став правити син Данила – Шварн.

В час правління Данила Батий кілька разів присилав на галицькі землі орду (військо),

щоб не дати їм відбудуватися.