3.Матерія як соціально-філософська категорія, її природа, структура та рівні.

Матерія - це об’єктивна реальність, що існує поза свідомістю і незалежно від неї. Матерія - це складова усього об’єктивного, зовнішнього для нас, світу, у якому ми живемо. В.І.Ленін, намагаючись роз’яснити пролетаріату поняття матерії, занадто популярно писав: “Матерія - це філософська категорія для означення об’єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них”.

Матерія - це абстрактне поняття; її неможливо сприйняти відчуттями. Це - по-перше. А по-друге, не все матеріальне може сприйматися нашими відчуттями, чи “фотографуватися” ними (нейтрони, Метагалактика); наші відчуття можуть відображувати і явища духовного світу, який без відображення в наших відчуттях не існував би для нас. В філософії матерія - це філософська категорія для означення субстанції об’єктивної дійсності. В науці ж Матерія - складний, до кінця непізнаний і за змістом невичерпний предмет дослідження. (Про наукові уявлення структури матеріальної дійсності ми вестимемо мову в темі про Натурфілософію.) Найбільш загальними - філософського плану - властивостями матерії на відміну від Духу є її перебування в просторі, часі та русі. За цими властивостями матерію можна визначити як те, що перебуває в русі, часі та просторі.

Усі рівні організації матерії тісно зв'язані, знаходяться у певній ієрархії і розвитку від відносно простих форм неживої матерії до складніших — живої і соціально організованої. Уявлення про структуру і різноманітність неживої матерії постійно розширюються, поглиблюються стосовно мікро-, макро- і мегасвіту. XX ст. дало набагато більш уявлень про матерію, аніж уся історія людства взагалі. Так, ще на початку століття речовина розумілась як щось безперервне, як сукупність дискретних частинок, тоді як поле пояснювалось як безперервне матеріальне середовище. У сучасних умовах, коли швидко розвиваються квантова фізика, теорія відносності та інші науки, різниця між речовиною і полем розглядається як відносна. І хоча в такій галузі науки ще багато проблем, усе ж наука рухається вперед у розумінні природи як єдності елементарних частинок, постійно досліджує так званий субелементарний рівень організації матерії. В 80 — 90-х роках відкрито і досліджується явище плазми, фізичного вакууму як особливого стану матерії, де є всі частинки і фізичні тіла і багато іншого. Усе це можна вважати підтвердженням ідеї невичерпності матерії, тому що немає меж так званого дна мікросвіту, немає підстав вважати, що дно мікросвіту є.

Організація матерії проявляється також системно. Під системою розуміють сукупність елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках один з одним, що утворює визначену цілісність, єдність. Будь-який об'єкт матеріального світу є системою, що характеризується наявністю взаємозв'язаних елементів. Уявлення сучасної науки про елемент не є абсолютним, а виявляється складною системою. Через пізнання зв'язків, взаємодії відкривається таємниця складних систем. Є багато прикладів, що підтверджують системну побудову, організацію матерії. Умова існування систем матерії є здатність до збереження основних зв'язків із сукупністю окремих властивостей, що виникають в результаті взаємодії із зовнішнім середовищем. Структуру систем матерії складають стійкі відносини між елементами. Система матерії — сукупність елементів і їх структури.

Які ж конкретно існують у світі системи матерії? Система неживої природи: елементарні частинки, зокрема анти частинки, поля, атоми, молекули, макроскопічні тіла. Космічні системи: планети, зірки, Галактика, системи галактик Система живої природи: біологічні доклітинні системи, клітина, багатоклітинні організми (рослини і тварини) Серед надорганізованих систем виділяють популяції, види і біоценози. На певному етапі розвитку біосфери виникає окремий вид системи матерії — людське суспільство. Суспільство існує завдяки активній діяльності людей, які с часткою сфери життя планети й активно на неї впливають Найважливішою умовою розвитку суспільства є духовне життя. Люди впливають на природу, перетворюють її. Це перетворення ґрунтується на законах