Характеристика руху основних засобів підприємства

Період	Первісна вартість основних засобів, тис. грн.				Знос на кінець року
	На початок року	Введено за рік	Вибуло за рік	На кінець року
1. Попередній рік	254,6	12,6	15,2	252,0	113,4
2. Звітний рік	252,0	30,0	50,4	231,6	60,3

Таблиця 2

Показники руху та стану основних засобів

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Абсолютне відхилення
1. Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,06	0,2	+0,14
2. Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,05	0,13	+ 0,08
3. Коефіцієнт зносу основних засобів (на кінець періоду)	0,45	0,26	-0,19
4. Коефіцієнт придатності основних засобів (на кінець періоду)	0,55	0,74	+0,19

Рух основних засобів у звітному періоді став інтенсивнішим ніж у минулому (зросли обидва коефіцієнти руху). Показники стану суттєво покращилися. Покращення стану відбулося з двох причин: вибула суттєва частина старих (спрацьованих основних засобів, коефіцієнт вибуття) – 20% та придбали нові ОЗ (13% коефіцієнт оновлення). Отже, на основі показників руху можна робити висновки про причини зміни стану ОЗ.

ІІ. Аналіз показників ефективності використання основних засобів.

Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних засобів використовують такі показники:

- рентабельність основного капіталу:

Р_ок = ,

де П – прибуток від основної діяльності (валовий прибуток по формі № 2), - середньорічна вартість основних засобів.

Відображає, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в основні засоби

- фондовіддача (віддача основних засобів):

Ф = ,

де ОВП – обсяг випуску продукції.

Відображає обсяг виробленої продукції на 1 грн. основних засобів.

- фондовіддача активної частини основних засобів:

Ф_а =

де - - середньорічна вартість активної частини основних засобів;

• фондомісткість (показник обернений фондовіддачі):

Ф_міст = ,

Показує середню вартість основних засобів, які забезпечували виробництво продукції, вартістю 1 грн.

- відносна економія основного капіталу:

Е_ок = ₁ – ₀ · І_вп ,

де ₁ та ₀ – середньорічна вартість основних засобів відповідно звітному та базисному роках, І_вп – індекс обсягу випуску продукції.

При розрахунку середньорічної вартості основних засобів враховують не лише власні, а й орендовані основні засоби і не включають тих, що перебувають на консервації чи здані оренду.

Ні один вид ресурсів не може вивчатися відірвано від загальних показників виробництва та результатів діяльності, тому перераховані показники досліджуються комплексно, найбільш узагальнюючим з них є рентабельність основного капіталу.

Детермінована факторна модель рентабельності основного капіталу:

Р_ок = =· · = Ф· Ч_рп · Р_пр ,

де РП – вартість реалізованої продукції, Ч_рп – частка реалізованої продукції в її загальному випуску; Р_пр – рентабельність продажу.

На рис. 1 представлено структурно-логічну модель факторного аналізу рентабельності основного капіталу.

Рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби (Рок) Фондовіддача (Ф) Рентабельність продажу (Рпр) Фондовіддача машин і обладнання (Фм) Частка реалізованої продукції в її загальному випуску (Чрп)

Рис 2. Структурно-логічна модель факторного аналізу рентабельності основного капіталу та фондовіддачі.

Наведена схема дозволяє побудувати також факторну модель фондовіддачі:

Ф = =· · = ПВ_а · ПВ_м · Ф_м

Аналіз ефективності використання основних засобів поглиблюється вивченням факторної моделі фондовіддачі машин і обладнання: чисельник можна представити у вигляді добутку трьох факторів. Час роботи одиниці обладнання можна представити як добуток кількості відпрацьованих днів (КД), коефіцієнта змінності (К_зм), середньої тривалості зміни, годин (ТЗ.) К – скорочується.

Ф_м = ====,

Ця модель дозволяє вивчати вплив на фондовіддачу як часу роботи обладнання, так і середнього динного виробітку та вартості обладнання.

Таблиця 3