V. Аналіз використання фонду оплати праці.

Аналіз використання трудових ресурсів, зростання продуктивності праці необхідно розглядати в тісному взаємозв’язку з оплатою праці. Із зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення її оплати. В свою чергу, підвищення рівня оплати праці сприяє росту її мотивації та продуктивності.

Аналіз фонду оплати праці (ФОП) починається з розрахунку абсолютного та відносного відхилення його фактичного рівня від базисного.

Абсолютне відхилення (ФОП_абс) розраховується як різниця між фактичним та базисним фондом оплати праці.

ФОП_абс = ФОП¹ – ФОП⁰

Оскільки абсолютне відхилення визначається без врахування зміни обсягу виробництва продукції, то по ньому не можливо оцінити економію або перевитрати кошів на оплату праці.

Відносне відхилення розраховується як різниця між фактичним фондом оплати праці та базисним фондом, скоригованим на індекс обсягу виробництва продукції. При цьому коригується тільки змінна частина (ФОП_зм), яка змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. Постійна частина (ФОП_пост) не змінюється залежно від обсягу випуску.

ФОП_від = ФОП¹ – (ФОП_зм⁰ · І_вп + ФОП_пост⁰)

У процесі наступного аналізу визначається вплив факторів на зміну фонду оплати праці.

Змінна частина фонду оплати праці залежить від обсягу виробництва продукції, її структури, питомої трудомісткості та середньогодинної оплати праці.

Постійна частина фонду оплати праці залежить від чисельності працівників, кількості відпрацьованих днів одним працівником в середньому за рік, середньої тривалості робочого дня та середньогодинної заробітної плати.

Фонд оплати праці

(ФОП)

Середньорічна заробітна плата працівника (РЗП)

Рис. Структурно-логічна модель детермінованого аналізу фонду оплати праці.

Згідно схеми для детермінованого факторного аналізу відхилення по фонду оплати праці можуть використовуватися наступні моделі:

ФОП = ССЧ · РЗП

ФОП = ССЧ · КД · ДЗП

ФОП = ССЧ · КД · ТРД · ГЗП

Велике значення має також вивчення факторів впливу на середню заробітну плату працівника (річну та денну), яке можна провести на основі моделей:

РЗП = КД · ТРД · ГЗП

ДЗП = ТРД · ГЗП

Розрахунок впливу факторів по вказаним моделям виконується методом абсолютних відхилень.

У процесі аналізу необхідно встановити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати та продуктивності праці. Для розширеного відтворення, отримання необхідного прибутку та рентабельності важливо, щоб темпи росту продуктивності праці випереджували темпи росту її оплати.

Дані для визначення співвідношення темпів росту середньої заробітної плати та продуктивності праці

Показники	Попередній рік	Звітний рік
Обсяг випуску продукції (ОВП), тис. грн	80000	100320
Середньоспискова чисельність працівників (ССЧ), чол.	200	200
Фонд оплати праці (ФОП), тис. грн..	13500	15800
Середьорічний виробіток працівника, продуктивність праці (ПП)	400	501,6
Середньорічна заробітна плата працівника, тис.грн (РЗП)	67,5	79,0

Темп росту середньої заробітної плати:

Т_РЗП=== 1,17

Темп росту продуктивності праці:

Т_ПП=== 1,254

В даному випадку: Т_ПП > Т_РЗП

Оскільки темпи росту продуктивності праці випереджують темпи росту заробітної плати, вважається, що кошти на оплату праці використовуються ефективно.

Для визначення суми економії (-Е) або перевитрат (+Е) фонду оплати праці у зв’язку із зміною співвідношення між темпами росту продуктивності праці та її оплати можна використати формулу:

±Е_ФОП= ФОП¹= 15 800·= -1134 тис. грн.

В даному прикладі більш високі темпи росту продуктивності праці сприяли економії фонду оплати праці у розмірі 1134 тис. грн..