5.Комплексні форми роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Говорячи про інтеграцію в екологічній освіті, слід відзначити заходи, які використовує дошкільний педагог у своїй роботі. Перш за все, це комплексні заняття. Це заняття, які в рамках однієї теми вирішують різні завдання розвитку дітей і будуються на різних видах діяльності. Їх можна проводити у всіх вікових групах, але особливо вони корисні для старших дошкільнят. Розглянемо особливості комплексних занять на конкретних прикладах.

У кінці осені з дітьми старшої групи зазвичай підводиться підсумок - формується уявлення про осінньому сезоні. Комплексне заняття на цю тему може складатися з кількох частин і включати різні види діяльності. Перша частина заняття вирішує пізнавальні завдання і розвиває інтелектуальні здібності дошкільників: вихователь уточнює і збагачує уявлення дітей, про осінь виділяючи характерні особливості.

Важливу роль у цьому відіграє календар природи, який на даному занятті є наочним демонстраційним посібником, які надають допомогу дітям побачити й осмислити особливості сезону в цілому.

Вихователь будує бесіду наступним чином: розглядає по черзі кожну сторінку календаря, формуючи уявлення про те, яка осінь спочатку, середині, в кінці. Вихователь веде послідовний розмову. Спираючись на першу сторінку календаря, а потім сам підводить підсумок про те, що являє собою осінь у різноманітті своїх явищ і в усі періоди протікання. Таким чином, провідним методом першої частини заняття є логічно побудована бесіда, а провідною діяльністю дітей - розумово-вербальна (участь у діалозі, спільне обговорення графічної моделі сезону).

Друга частина заняття передбачає інші програмні завдання та інший вид діяльності. До заняття спеціально організується невелика виставка на тему: «Осінь»: кілька репродукцій картин знаменитих художників (І. В. Левітан., І. С. Остроухов та ін), художні фотографії, на яких можуть бути зображені картини природи, дари осені ( гриби, овочі, фрукти), 1-2 сучасних пейзажу, натюрморту в живописі або графіку. Огляд виставки, пошук краси, її переживання - це інший вид діяльності, що дозволяє вирішувати естетичні завдання. Третя частина заняття - художня творчість дітей, ручна діяльність, в якій вони самі стають художниками і виконують роботу на свій розсуд і бажанням (малювання пейзажу, букета осінніх квітів, аплікації грибів у траві або кошику, аплікація фруктів у вазі, вироби з природного матеріалу і ін). Педагогічні завдання цієї частини заняття інші - розвиток творчих здібностей дітей, їх художньо - ручних умінь.

Комплексне заняття, якщо воно вміло побудовано, за часом може виходити за рамки звичайного заняття - це не страшно, тому що зміна діяльності не викличе втоми і нудьги, тим більше, що - на свій розсуд - вихователь може у відповідний момент використовувати музику в записі, провести веселу фізкультхвилинку.

6.Організація роботи з екологічного виховання у повсякденному житті.

Формування знань про природу у повсякденному житті є вирішальним фактором у докорінній зміні ставлення дітей до природи як світу невичерпних чудес, самостійних „відкриттів", джерелом нескінченного пізнання. Очевидно і цілком закономірно, що в процесі такого безпосереднього чуттєвого пізнання вихователь має формувати у дітей поряд із знанням, відповідальне ставлення до природи, бажання зберегти її, прагнення гуманного спілкування з її об'єктами та явищами.

Поняття повсякденне життя передбачає процес виховання дітей у різні режимні моменти. З точки зору екологічного виховання найбільше значення мають ранкові години (до сніданку), коли діти приходять з дому, - це дуже вдалий час для проведення заходів в куточку - вони особливо важливі для спілкування дітей з природою найближчого оточення.

Протягом усього навчального року вихователь проводить з дітьми щоденний догляд за мешканцями куточка природи. Створення та підтримка екологічно необхідних умов для рослин і тварин - це найважливіший захід повсякденному житті. Правильне педагогічне спілкування вихователя з дітьми в цьому заході має особливо глибокий зміст: дошкільнята вчаться бачити, які умови необхідні тому чи іншій живій істоті, вчаться визначити, чого йому не вистачає в даний момент, вчаться практично виконувати трудові дії, вперше опановує знаряддями праці. Спілкування педагога зводиться до доброзичливого поясненням, чіткому показу, допомоги в кожному випадку, коли дитина не може. І обов'язково при спілкуванні педагог повинен знайти можливість похвалити дитину, причому не один, а кілька разів протягом всього заходу: на початку похвала вселяє впевненість в дитині. Систематично в повсякденному житті проводяться спостереження за погодою, - один тиждень на місяць діти щодня розглядають небо, уточнюють характер опадів, наявність вітру або його відсутність, по одягу визначають ступінь холоду і тепла. Доглядаючи і спостерігаючи за пташкою, рибками, білкою, їжаком, діти вчаться дбайливому і дбайливому відношенню до них, дізнаються, чим і як їх потрібно годувати. Відповідна реакція тварині на турботу і ласку дитини, його прихильність до дитини виховують в дітях доброту і сердечність. При правильному керівництві спостереженням навколишнього дитини починає розуміти, що добре, а що погано; всім серцем переживає добре і зле; вчиться відчувати красиве і некрасиве навчається «говорити» з птицею і квіткою, сонцем і вітром і любити їх. Заповнення календаря природи - ще одна справа повсякденному житті, яке поєднується з спостереженнями.

Вихователь з дітьми регулярно фіксує погоду і стан живої природи, коли ведуться спостереження за нею. У молодших і середніх групах дорослий допомагає дітям після прогулянки відшукати картинки з явищами природи, які спостерігали на вулиці. Разом вони одягають картонну ляльку, так само як самі діти були одягнені, «випускають» її погуляти. У старших групах вихователь вчить дітей у календарі знаходити і зафарбовувати дні тижня, значками позначати погодні явища, зображувати дерево і покрив землі в повній відповідності з їх сезонним станом на даний момент. У розпал зимової підгодівлі вихователь використовує календар спостережень за птахами: малюки знаходять картинки із зображенням птахів, яких бачили на ділянці, а старші діти позначають їх значками - галочками відповідного кольору.