- •Міністерство освіти і науки україни
- •Реферат
- •Розділ 1 огляд літератури
- •Класифікація захворювань, що вражають рослинні організми
- •1.2.Загальна характеристика фітопатогенних бактерій та факторів вірулентності
- •1.3. Типи патологічних змін у рослин, викликані бактеріями
- •1.4. Взаємовідносини фітопатогенних бактерій з рослинами-господарями та зовнішнім середовищем
- •1.5. Розповсюдження фітопатогенних бактерій
- •1.6. Біологія фітопатогенних бактерій
- •1.7. Фітопатогенні мікоплазми
- •Розділ 2 матеріали та методи досліджень
- •Розділ 3 результати досліджень та їх обговорення
- •Обстеження плодових культур на виявлення карантинних бактеріальних захворювань в Закарпатській області(2007-2013рр.)
- •Результати обстежень плодових культур на виявлення карантинних об’єктів в Берегівському районі
- •Висновки
- •Resume Bacterial diseases of fruit crops in Transcarpathian region
- •Резюме Бактеріальні хвороби плодових культур Закарпатської області
- •Список використаних джерел
- •Чалбаш Наталія Володимирівна «бактеріальні хвороби плодових культур закарпатської області»
Розділ 3 результати досліджень та їх обговорення
Дослідження проводились на базі Закарпатського територіального відділу карантину рослин УЗР УААН та кафедрі генетики, фізіології рослин і мікробіології ДВНЗ «УжНУ».
Для визначення основних бактеріальних захворювань плодових рослин, які є небезпечними на даний період в Закарпатській області, були використані дані по виявленню карантинних бактеріальних хвороб в регіоні за 2007-2013 рр. та проаналізовані результати маршрутних обстежень, здійснювані спільно з співробітниками Закарпатського територіального відділу карантину рослин УЗР УААН (таблиця 3.1.).
Обстеженню підлягали насадження зерняткових, кісточкових плодових дерев, а також декоративних та дикорослих культур (глід, кизил, горобина, троянда, спірея, керія та ін). Особливо важливе значення мають обстеження розсадників, де вирощується посадковий і прищепний матеріал, до початку реалізації із них продукції. Проводився огляд вибірково в плодових та декоративних насадженнях регіону. Обстеження проводились у три строки:
1-ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння),
2-літній (період інтенсивного росту дерев),
3-осінній (період посиленого сокоруху).
У весняний період проводили суцільне обстеження, де оглядали кожне дерево. Влітку і восени обстеження проводили вибірково, оглядаючи кожне десяте дерево. Звертали увагу на дерева, які пригнічені і висихають, мають пошкоджені квіти, кору та інші ознаки, які характерні для бактеріозів, що визначаються як карантинні.
Таблиця 3.1
Обстеження плодових культур на виявлення карантинних бактеріальних захворювань в Закарпатській області(2007-2013рр.)
№ п/п |
Дата |
Місце обстеження |
Культура |
Результат |
Ужгородський р-н | ||||
1 |
26.07.2007 |
с. Сторожниця |
Яблуня |
Еrwinia аmуlovora |
2 |
26.07.2007 |
с. Сторожниця |
Груша |
Е. аmуlovora |
3 |
26.07.2007 |
с. Малі Геївці |
Груша |
P. agolovera |
4 |
26.07.2008 |
с. Червоне |
Груша |
Е. аmуlovora |
5 |
18.08.2008 |
с. Червоне |
Груша |
Е. аmуlovora |
6 |
18.08.2008 |
с. Червоне |
Айва |
– |
7 |
08.04.2009 |
с. Селенці |
Груша |
Е. аmуlovora |
8 |
23.05.2009 |
с. Нижнє Солотвино |
Абрикос |
Е. аmуlovora |
9 |
05.06.2009 |
с. Селенці |
Груша |
Е. аmуlovora |
10 |
24.07.2009 |
м. Ужгород |
Абрикос |
– |
11 |
03.06.2010 |
с. Червоне |
Айва |
– |
12 |
20.06.2010 |
с. Оноківці |
Слива |
Xanthomonas arboricola |
13 |
10.07.2010 |
с. Сторожниця |
Яблуня |
Е. аmуlovora |
14 |
05.04.2011 |
м. Ужгород |
Груша |
– |
15 |
30.08.2011 |
с. Оноківці |
Яблуня |
– |
16 |
27.09.2011 |
с. Мала Добронь |
Яблуня |
– |
Мукачівський р-н | ||||
17 |
01.07.2009 |
с. Страбичово |
Груша |
Е. аmуlovora |
18 |
01.07.2009 |
с. Ракошино |
Груша |
Е. аmуlovora |
19 |
03.06.2010 |
с. Страбичово (на 2-х ділян-х) |
Груша |
Е. аmуlovora |
20 |
24.06.2010 |
с. Великі Лучки |
Яблуня |
Е. аmуlovora |
21 |
27.09.2011 |
с. Страбичово |
Груша |
– |
Берегівський р-н | ||||
22 |
31.07.2007 |
с. Гать |
Яблуня |
– |
23 |
26.06.2008 |
с. Бовтрадь |
Айва |
– |
24 |
01.07.2009 |
с. Батєво |
Яблуня |
– |
25 |
20.07.2010 |
с. Гать |
Яблуня |
– |
Виноградівський р-н | ||||
26 |
05.06.2009 |
с. Петрово |
Груша |
– |
Воловецький р-н | ||||
27 |
28.06.2010 |
с. Нижні Ворота |
Абрикос |
– |
28 |
05.06.2012 |
с.Ракошино, Мукачівський р-н |
Груша |
X. arboricola |
29 |
25.06.2013 |
с.Гать, Берегівський р-н |
Персик |
X. arboricola |
30 |
14.05.2013 |
с. Селенці, Ужгородський р-н |
Айва |
X. arboricola |
31 |
14.05.2013 |
с. Селенці, Ужгородський р-н |
Яблуня |
Е. аmуlovora |
Відповідно до статті 25 Закону України « Про карантин рослин» затверджено «Перелік регульованості шкідливих організмів (бактеріальні хвороби)». Серед них названі такі бактеріози:
1. Erwinia amylovora (Burrill) Winslowetal. – Бактеріальній опік плодових.
2. Xanthomonas arboricola pv. pruni (Smith) Vauterinetal. – Бактеріальна плямістісь листя кісточковіх
При виявленні підозрілих на зараженість дерев відбирали зразки для ідентифікації збудника. Для відбору зразка з ураженими квітками секатором зрізали верхню частину пагону довжиною біля 10 см. При ураженні листків чи одночасно квітів і листків на одній гілці зрізали пагін довжиною 15-20 см. При наявності виразок на корі гілок зрізали відрізки довжиною до 20 см. При ураженні скелетних гілок чи стовбура робили спили гілок або глибокий зріз кори. Відрізки гілок, пагонів і кори зрізали із захопленням здорових частин рослини таким чином, щоб добре була помітна межа між здоровою та ураженою тканиною. В залежності від уражених частин і ступеня ураження з одного дерева, по можливості відбирали 3-5 зразків із різних частин рослини. При переході від одного дерева до іншого інструменти дезинфікували 1%-ним формаліном або 10% розчином гіпохлорита натрію (хлорокс) протягом 2-х секунд. До кожного зразку додавалась етикетка, на якій пишеться назва дерева, сорту, вік, місце і час відбору з описанням ознак хвороби. Відібрані зразки пакувались окремо в папір. Не можна запаковувати в пергамент, кальку, целофан та поліетилен, оскільки це призводить до розвитку сапрофітних грибів, що утруднює виділення бактеріальної культури. Зразки були доставлені в карантинні лабораторії протягом двох днів, де і проводився аналіз зразків та ідентифікація збудника, і, по необхідності, проводилась повна бактеріологічна експертиза чи використовувалась прискорена діагностика.
Обстеження проводилися у квітні-травні – перед початком та у фазу цвітіння, в червні – в період швидкого росту пагонів та в середині липня – під час плодоношення.
Період цвітіння. Проводилося візуальне обстеження насаджень на початку цвітіння. Симптоми ураження бактеріальним опіком мали наступний характер: квітки в суцвіттях темніли, набуваючи спочатку коричневого, а потім чорного забарвлення, згодом всихало все суцвіття; уражені квітки не опадали, створюючи враження обпалених вогнем дерев. Найчастіше спочатку уражувались одна – дві квітки, від яких згодом інфекція передавалась на все суцвіття, що, ймовірно, обумовлювалось нерівномірністю розпускання квіток.
Період росту пагонів. У період інтенсивного росту молодих пагонів хвороба спостерігалися за такими симптомами: слабкі симптоми на листках, які темніли, та зелених плодах, що зморщувались і всихали; налиті рідиною молоді пагони, на корі яких спостерігався маслянистий слід від висохлого ексудату; зморщені та почорнілі, але не опалі уражені молоді плоди.
Період плодоношення. Під час фітопатологічного обстеження плодових насаджень в період плодоношення в липні на них були такі характерні симптоми бактеріального опіку – гачкоподібно зігнуті кінчики пагонів. Ззовні та на зрізах гілок уражена тканина чітко відмежовувалась від здорової.
Подальшої інтенсифікації розвитку хвороби відмічено не було.
Систематизували дані обстежень плодових культур за роками. У таблиці 3.2 наведене співвідношення кількості обстежень ділянок та виявлень на них карантинних бактеріальних захворювань.
Найбільш небезпечним на сьогоднішній час є опік плодових, який був вперше виявлений у Закарпатті в 2003р. Також зустрічається захворювання, збудником якого є Xanthomonas arboricola.
Бактеріальна плямистість. Збудник: Xanthomonas arboricola.(Рис 3.1.)
X. arboricola pv. pruni є аеробними, рухливими, грамнегативними, 0,2-0,8х0,8-1,7 мкм, з одним полярним джгутиком. Колонії вологі, блискучі, опуклі, слизисті і виробляють жовтий нерозчинний у воді пігмент.
Таблиця 3.2