5.Організаційні методи психологічного дослідження: їх характеристика

Порівняльний метод (Метод "поперечних зрізів") полягає у зіставленні властивостей в осіб різного віку з метою вивчення динаміки психічних явищ. Він вимагає критеріїв у формуванні вибірки досліджуваних (за рівнем освіти, належністю до певної соціальної групи тощо).

Лонгітюдний метод Часто називають "методом поздовжніх зрізів". У ньому простежується розвиток однієї й тієї самої людини протягом тривалого часу.Складнощі у проведенні лонгітюдних досліджень зумовлені міграцією індивідів, їхньою відмовою від участі в експерименті, звиканням до нього і "продукуванням" бажаних для дослідника даних, які не відповідають реальності, значними затратами коштів, оновлюваністю теорій і методик.

Комплексний метод. Нерідко вчені об'єднують методи лонгітюдного і поперечного зрізів. Наприклад, американська дослідниця Стела Вітбурн у 1968-1976 роках досліджувала розвиток Я-образу, соціальні відносини і життєві цінності студентів старших курсів коледжів. У 1984-1990 роках вона повторила це дослідження з новими групами старшокурсників, а також знову дослідила тих, хто брав участь у дослідженні раніше. Кожну із цих 4-х груп вона розглядала як вікову когорту. Найстарша вікова когорта до завершення дослідження обстежувалася 4 рази. Вікові зміни в ній можна було проаналізувати тим самим способом, що і за лонгітюдного дослідження, протягом тривалого часу. Крім того, цю когорту можна було порівняти з іншими на кожному віковому рівні.

6.Емпіричні методи псих. Дослідження: їх характеристика

Спостереження – один з основних методів збору первинної інформації, що полягає в цілеспрямованому сприйнятті та фіксуванні псих. явищ в певних умовах.

Необхідні умови для використання методу:

• чіткий план спостереження

• фіксація результатів

• побудова гіпотези, що пояснювала б явище

• перевірка гіпотези

Включене спостереження передбачає що дослідник сам на певний час приєднується до групи, яка є об’єктом. Для групи він не є спостерігачем, а членом групи.

Невключене спостереження – дослідник не входить до складу групи. Ніхто в групі не знає про дослідження.

+ невимушеність поведінки об’єкта

+ можливість зібрати велику кількість матеріалу

- пасивна позиція дослідника, який не має право цілеспрямовано викликати необхідні псих. явища

- складність тлумачення отриманих результатів

Різновидом спостереження є самоспостереження у формі словесного звіту про те, що бачить, відчуває, переживає, проробляє людина - його краще використовувати тільки до досліджуваних, які вже здатні аналізувати свій внутрішній світ, розуміти свої переживання, оцінювати свої дії. Перевага методу інтроспекції полягає в тому, що сама людина може пізнати себе краще, відносно безлічі питань, чим би це зробили інші. У цьому зв'язку, інтроспекція пов'язана з рефлексією. Однак, головним недоліком методу інтроспекції є його необ'єктивність, суб'єктивізм.

Експеримент – метод збору фактів у спеціально створених умовах, що забезпечує активний прояв необхідних псих. явищ. Експериментатор сам моделює ситуацію, може змінити її під час експерименту, а за необхідністю провести повторно.

• констатуючий(вивчає наявні психологічні факти без втручання)

• формуючий(передбачає цілеспрямований вплив на досліджуваного з метою створення, вироблення певних якостей, умінь)

• лабораторний(відбувається у спеціально створених лабораторних умовах)

• природній(дослідник викликає потрібне явище, або середовище, в яких перебувають досліджувані і є звичайними для них)

Процедура експерименту передбачає:

1) вибір об'єкта і предмета дослідження та чітко фіксованих показників вияву психічного явища;

2) побудову і формулювання гіпотези дослідження;

3) організацію спеціальних умов діяльності, що відповідає гіпотетично окресленій системі складових об'єктивної діяльності;

4) вибір параметрів незалежної (наприклад, особливості організації пізнавальної діяльності) та залежної (наприклад, структура інтелекту) змінних з метою одержання необхідних даних;

5) реєстрацію реакцій досліджуваного на вплив (фіксування параметрів незалежної змінної);

6) вибір системи опрацювання одержаних даних та інтерпретацію результатів.

Бесіда – допоміжний метод отримання інформації на основі вербальної комунікації.

• вільне(наближене до звичайної бесіди, неформальне)

• стандартизоване(заздалегідь визначеним набором питань)

Умови проведення:

• встановлення контакту з досліджуваним при підтримці достатнього рівня ділових відносин

• неприпустимість навіювання відповідей

• точна і чітка реєстрація відповідей і поведінки досліджуваного

Анкетування – метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваного за спец. розрахованою програмою.

Етапи:

1.Вибір змісту анкети

2.Вибір типу запитань

- відкритий

- закритий

- напівзакритий

3.Визнач. порядку і числа запитань

Тестування – збір фактів про психологічну реальність з використанням стандартизованої інструкції.

Тест – короткочасне стандартизоване випробовування спрямоване на дослідження показників розвитку певних псих. властивостей. За допомогою тестів визн. наявність певних знань,навичок і вмінь.

• тест опитування(заснов. на системі заздалегідь продуманих, ретельно відпрацьованих і перевірених запитань, по відповідям на які можна судити про рівень вираженості властивостей особистості)

• тест завдання(включає серію спеціальних завдань, за підсумками виконання яких, судять про наявність або відсутність, вираженість досліджуваних особливостей)

• проективний тест(закладено механізм проекції, згідно з яким неусвідомлювані власні якості людина схильна приписувати стимульному матеріалу тесту)

Інтерв’ю – метод отримання психологічної інформації шляхом усного опитування. Види залежать від особливості і кількості постійних запитань та характеру мовленнєвого контакту.

1.стандартизоване - послідовність запитань визначених заздалегідь

2.напівстандартизоване – з певною кількістю можливих запитань

3.глибинне – одне питання має довгу форму

4.вільне – запитання вказують лише на певну тему

5.опосередковане – де мета не відома респонденту

6.екстенсивне – має декілька етапів, охоплює численних респондентів