Методична розробка

практичного заняття № 8 по дитячій хірургічній стоматології

ТЕМА: Вроджені вади розвитку ЩЛД.Незрощення губи.Короткі вуздечки губ та язика.Мілкий присінок.

Тези теми:

Розщілини верхньої губи є однією з найбільш розповсюджених вад розвитку. В даний час у лікуванні вроджених розщелин верхньої губи досягнуті великі успіхи. Застосовуючи раціональні прийоми існуючих методів хейлопластики. у більшості випадків удається не тільки відновити анатомічні елементи губи, але й усунути супутні деформації носа, а також функціональні порушення, пов’язані з наявністю розщелини.

Операція при вродженій розщелині верхньої губи повинна проводитися, якщо немає протипоказань з боку загального стану дитини, у 6—10 місяців після її народження. За останні роки навіть наявна тенденція серед деяких хірургів оперувати дитину з приводу вродженої розщелини верхньої губи в перші дві доби після народження (Фролова Л. Е., 1956). Однак у зв'язку з високим відсотком ускладнень і недостатнім косметичним ефектом операції в цьому віці більшість хірургів відмовилося від ранніх утручань на губі.

Операція переслідує наступні цілі: 1) усунення розщелини; 2) створення анатомічної будови губи і червоної облямівки; 3) усунення деформації носа; 4) формування дна носа.

Операцію варто робити під ендотрахеальним наркозом. Ніжну шкіру в ділянці операційного поля в маленької дитини не можна змащувати йодом, щоб не викликати її подразнення. Цілком достатньо шкіру протерти 70% спиртом, а порожнину рота перед операцією протерти марлевими кульками, змоченими в 1—2%-нім розчині соди або розчином фурациліну (1 : 5000).

При освіженні країв розщелини і викроюванні шкірних лоскутів користуються спеціальним інструментарієм: маленькими очними анатомічними і хірургічними пінцетами, скальпелем з вузьким лезом, маленькими куперовскими і гострими ножицями. При накладенні швів застосовують тонкі голки, що ріжуть, і тонкий шовний матеріал (кетгут № 0-00, кінський волос, тонку поліамідну нитку 0,2 мм чи капронову нитку № 00-00). Для зупинки кровотечі при розрізах тканин уживають кровозупинний затискач типу «москіт». Хірург, що приступає до операції при вродженій розщелині верхньої губи, повинний добре представляти анатомічні її деталі, від яких залежать форма губи і гармонійність обличчя.

Хоча в даний час і мається кілька десятків оперативних способів для усунення уродженої ущелини верхньої губи, але багато хто з них уже втратили своє значення, тому що косметичний ефект після них недостатньо гарний.

Дотепер немає єдиної думки про терміни оперативного лікування вроджених розщелин піднебіння. Одні хірурги вважають, що вроджені розщелини піднебіння варто оперувати у віці 3—3,5 років (С. Д. Терновский, Ф, Буриан, В. Карфик). Інші, навпаки, думають, що ранні операції на піднебінні викликають з віком недорозвинення і деформацію верхньої щелепи, і тому оперують у віці 10—12 років (А. А. Лимберг). Нарешті, ряд хірургів (А. Й. Евдокимов, Н. М. Михельсон) затверджують, що найбільше доцільно оперувати дітей з уродженою ущелиною неба у віці 6—7 років.

Оптимальні терміни хірургічного лікування дітей з вродженою розщелиною піднебіння повинні визначатися в залежності від типу і ширини дефекту, а також загального стану дитини. При наявності розщелини язичка чи м'якого піднебіння можна оперувати у віці 3—4 років, при нескрізних часткових, повних чи наскрізних, але не широких дефектах піднебіння — у віці 6—7 років. І лише при широких наскрізних розщелинах піднебіння доцільно відкласти операцію до 10— 12 років. Важливим моментом у підготовці до операції є санація порожнини рота. Надмірно гіпертрофовані з ознаками запалення піднебінні і глоткові мигдалини підлягають лікуванню.

- питання для контролю вихідного рівня знань:

1. Класифікація вроджених незрощень верхньої губи.

2. Етіологія і патогенез незрощення верхньої губи.

3. Функціональні порушення в організмі дитини при незрощенні верхньої губи

4. Терміни оперативного лікування і їх обґрунтування.

5. Методи оперативного лікування при односторонньому незрощенні верхньої губи.

6. Методи оперативного лікування при двосторонньому незрощенні верхньої губи.

7. Особливості ведення хворих в післяопераційному періоді.

8. Ускладнення, які можуть мати місце при оперативному втручанні.

9. Комплексна реабілітація хворих з незрощеннями верхньої губи.