50. Передумови розпаду первісного суспільства. (див.Підр.С.206-208)

Розкладання первісного суспільства.

Передумови:

Поява регулярного надлишкового продукту що призвело до появи відчужуваного додаткового продукту.

51. Суспільні поділи праці.

Людське суспільство виникло приблизно мільйон років тому. Його продуктивні сили були дуже слабкими, знаряддя праці досить примітивними: грубо оброблений камінь і палиця. Тому й першими основними видами виробничої діяльності первісних людей були просте збирання харчів, спільне полювання, рибальство. Пізніше людина [пізнала корисні властивості вогню, навчилася виробляти знаряддя праці І не лише з каміння, але й з металу - міді, бронзи, заліза.

Відповідно до рівня і характеру продуктивних сил первісного суспільства і на основі спільної та колективної за своїм змістом і формою складалися і розвивалися колективістські первіснообщинні виробничі відносини. їх основу становила общинна власність на засоби виробництва. Праця первісної людини не створювала додаткового продукту, а й виключалась можливість існування приватної власності, класів, експлуатації людини людиною.

Низький рівень розвитку продуктивних сил первіснообщинного призводив до того, що умови існування однієї особи були зв'язані умовами існування інших осіб.

Тому й мета первіснообщинного виробництва була в задоволенні потреб не окремих осіб, а всіх членів общини. Засобами досягнення мети первіснообщинного виробництва були колективна праця, общинна власність, зрівняльний розподіл.

Відповідно й основним економічним законом первіснообщинного суспільства було забезпечення спільною працею існування і збереження життєдіяльності общини і кожного з її членів.

Колективна праця первісних людей і колективна общинна власність на засоби виробництва обумовлювали наявність спільності і єдності економічних інтересів членів общини.

В цих умовах питання про те, хто буде займатися тим чи іншим видом праці в той чи інший період часу, вирішувалось колективно. Тут ніхто не діяв на свій власний розсуд чи за власним бажанням. Кожен скорявся єдиній волі колективу. Тому й праця окремої особи завжди виступала органічною частиною суспільної праці, носила безпосередньо суспільний характер.

Господарство первісної общини носило натуральний характер.

В первісних общинах існував природній поділ праці, тобто поділ праці в залежності від статі і віку. Спеціалізація чоловіків в галузі полювання, а жінок - в галузі збирання рослинної їжі та домогосподарстві призводила до деякого підвищення продуктивності праці.

В процесі здійснення первіснообщинного виробництва виникає і розвивається суперечність між спільними економічними інтересами общини в цілому і індивідуальними інтересами кожного її члена. Це - основна економічна суперечність первісного суспільства. Вона не переростала в антагонізм доти, доки власність на засоби виробництва членів общини була спільною і поділ праці не вийшов з натуральної природньої форми.

Проте на певному ступені розвитку продуктивних сил первіснообщинного суспільства праця стає все більше і більше спеціалізованою. Природній поділ праці все більше і більше уступає місце суспільному поділу праці. Поряд із землеробством розвивається скотарство. Там, де для цього були більш сприятливі умови, скотарство стає основним видом трудової діяльності. В окремих районах племена залишають землеробство і поступово переходять виключно скотарства. Таким чином, скотарство відокремилось від землеробства як самостійна галузь господарства.

З виділенням із загальної маси первісних племен таких, виключно займалися скотарством, відбувся перший великий суспільний поділ праці.

Перший великий суспільний поділ праці сприяв дальшому значному підвищенню продуктивності праці і на його основі - виникненню додаткового продукту. Праця виробників, результатом якої е цей додатковий продукт, виступає як додаткова праця. Робочий час починає ділитися на необхідний і додатковий робочий час.

Суспільний поділ праці і поява додаткового продукту створюють необхідність і можливість обміну продуктами між родовими общинами і племенами, які займалися скотарством.

Удосконалення знарядь праці призвело до того, що в общинах виділяються люди, які займаються ремеслом, а їх вироби все частіше надходять в процес обміну. Відбувається відокремлення ремесла від землеробства, яке становить собою другий великий суспільний поділ праці. Розширюється обмін. Продукти набувають форми товару. Виникають гроші.

З появою нових, більш удосконалених знарядь праці виробничі відносини первісного суспільства перестали відповідати новому рівню продуктивних сил. Якщо раніше, скажімо, для обробітку поля потрібна була колективна праця десятків людей, то з розвитком знарядь праці і зростанням продуктивності праці вже одна сім'я була в змозі обробити ділянку землі, яка забезпечувала її необхідними засобами існування.

Якщо колективна праця первісних людей вимагала спільної власності на засоби виробництва, то індивідуальна праця обумовила зародження приватної власності.

З появою приватної власності складається майнова нерівність між людьми: як між родами так і всередині роду, з'являються багаті і бідні. Особи, які займали в родовій общині посади старійшин, військових вождів і ін., поступово використовують своє становище в цілях особистого збагачення.

В цих умовах полонених не вбивали, а перетворювали на рабів. Рабами ставали і члени общини, які попадали в боргову залежність.

Так виник перший поділ суспільства на класи - рабовласників і Рабів. З'явилася експлуатація людини людиною.

Відбувався розпад родового ладу, на зміну якому йшло класове суспільство і держава, як знаряддя забезпечення панування одного класу вад іншим.