Документ Microsoft Office Word (2)

• зображувальна діяльність (сприймання творів образотворчого мистецтва, малювання, ліплення, виготовлення аплікацій);

• музична діяльність (сприйняття музики, співи, ігри, танці, хороводи, гра на музичних інструментах);

• художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, творчі розповіді тощо);

• театралізована діяльність.

Непідробний інтерес до такої діяльності, наполегливе, терпляче намагання пізнати й опанувати її таємниці є першими сигналами творчого начала особистості, наявність якого діагностують за такими критеріями:

• ставлення, інтереси, здібності, які знаходять утілення у художній творчості;

• способи творчих дій;

• якість продуктів дитячої художньої діяльності.

Творчі здібності дітей у художній діяльності формуються на тлі загального розвитку і завдяки спеціальному навчанню. При цьому важливо пам'ятати, що художні можливості дітей диференційовані, а про результати їхнього навчання свідчить не лише те, наскільки вміло вони малюють, співають, читають вірші, а й глибина і сила інтересу, ставлення до якості виконання завдання, прагнення і намагання вдосконалювати навички художньої діяльності [Венгер, 1982 № 11: 32-38]. Поліпшенню змісту естетичного виховання сприяють створення у дошкільних закладах розвивального виховного середовища, модернізація засобів і методів роботи з дітьми, спрямованої на розвиток їхнього творчого ставлення до естетичного освоєння дійсності, відображення його у власній творчій діяльності. ВИСНОВОК Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку творчих здібностей вже з дошкільного віку. Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креатині можливості дошкільного дитинства, тому провідна психолого-педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості. Розвиток творчого мислення відбувається у процессі навчання і виховання. Воно формується в процесі взаємодії зі світом, за допомогою оволодіння в процесі навчання змісту матеріальної і духовної культури, мистецтва. Тому є можливість говорити про спеціальне, цілеспрямоване формування творчого мислення, про системний формуючий вплив. Звичайно, не існує готових методичних «рецептів» на всі випадки життя, проте якщо вихователь буде уважним до психічного стану дитини, її настрою, потреб, інтересів та виявить при цьому педагогічну винахідливість, можна сподіватися на успішне розв’язання будь-якої проблемної ситуації у виховному процесі. Різноманітність форм і методів занять у художньо-естетичній діяльності сприяє появі інтересу, що стимулює прояв творчої активності, дозволяє долати формалізм, стереотипи у взаємодії з дітьми. Художньо-естетична діяльність забезпечує ефективність педагогічного процесу та сприяє всебічному розвитку дітей. СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Богат В., Нюкалов В. Развивать творческое мышление (ТРИЗ в детском саду). [Текст]/ Богат В., Нюкалов В. // Дошкольное воспитание. -1994 №1, С. 17–19.

2. Венгер Н.Ю. Путь к развитию творчества [Текст]/ Венгер Н.Ю. // Дошкольное воспитание. -1982, №11, С. 32–38.

3. Єфремов В.І. Творче виховання й освіту дітей на базі ТРИЗ. - Львів: Унікон-ТРИЗ.

4. Кудрявцев В., Синельников В. Ребенок-дошкольник: новый подход к диагностике творческих способностей. // Дошкольное воспитание. – 1995. – N 9. С. 52-59; N 10. – С. 62-70.

5. Лук А.Н. Психология творчества. [Текст]/ Лук А.Н. – М.: Наука, 1978. – 125 с.

6. Пономарёв Я.А. Психология творчества.-М.: Наука, 1976. – 389-393с.