Деякі похідні шкіри
Розрізняють два види залоз – потові, сальні. У шкірі дорослої людини загальне число їх складає 2-2,5 млн.
Потові залози розподіляються в шкірі нерівномірно. З найбільшою щільністю (на 1 см2 до 300-400 залоз) вони розташовуються на м’якоті пальців, долонь і пахових складок. В інших ділянках їх значно менше, від 120 до 200 залоз на 1 см2 шкіри. Їх немає тільки на червоній облямівці губ і голівці статевого члена.
Потові залози беруть участь у процесі терморегуляції. З потом, що випаровується з поверхні шкіри з організму виділяється близько 20% тепла. Потові залози беруть участь у регуляції підтримки сталості осмотического тиску, виділяючи воду і солі. З потім виділяються і продукти розпаду, що утворяться в організмі в процесі обміну речовин.
У людини в умовах відносного спокою в добу виділяється в середньому 500 мл поту. Його виділення відбувається безупинно. По мірі утворення піт випаровується з поверхні шкіри. Інтенсивність потовиділення залежить від різних зовнішніх умов і стану організму. Потовиділення збільшується при високій температурі зовнішнього середовища, інтенсивній м’язовій роботі, при надлишковому уведенні води в організм. Воно має місце при різних емоційних реакціях: страху, сильному збудженні (гніві), болю.
Потові залози регулюються симпатичною нервовою системою. Центри, що регулюють діяльність потових залоз, розташовані у відповідних відділах спинного мозку: грудному і поперековому (від останнього шийних до III поперекового сегмента). При перерізанні симпатичних нервів чи видаленні симпатичних вузлів припиняється потовиділення. Медіатором, що передає збудження із симпатичного волокна на потові залози, є ацетилхолін.
Вищі центри потовиділення знаходяться в гіпоталамусі і корі великих півкуль. Потовиділення – рефлекторний процес, він виникає при подразненні теплових рецепторів шкіри.
Сальні залози найбільше щільно розташовуються на голові, обличчі і верхній частині спини. Вони майже завжди зв’язані з волоссям, їх вивідні протоки відкриваються у волосяні лійки. Біля одного кореня волоса може знаходитися від 1 до 3 сальних залоз. Їх секрет (шкірне сало) служить жировим змащенням для волосся і поверхневих шарів епідерміса.
За добу сальні залози людини виробляють близько 20 м шкірного сала. Жирове змащення забезпечує непроникність шкіри для води, різних хімічних речовин і мікроорганізмів, зберігає цілісність поверхневого шару епідерміса. Жирове змащення зм’якшує шкіру і додають їй еластичність, зменшує тертя дотичних поверхонь шкіри. Вона здійснює і захисну функцію, тому що, володіючи кислою реакцією, згубно діє на мікробів.
Вікові особливості шкіри
Два основних шари шкіри у ембріогенезі розвиваються з різних зачатків: епідерміс – з ектодерми, а власне шкіра – з мезенхіми.
У перші тижні розвитку зародка покриви його тіла представлені одношаровим плоским епітелієм. Ці клітини постійно збільшуються у висоту, а в двомісячного плоду над ними утворюється другий шар клітин. Епітеліальні клітини швидко розмножуються і до кінця третього місяця розвитку епітелій стає багатошаровим. Приблизно до цього часу починаються процеси зроговіння зовнішньої поверхні епітелію (передусім на долонях і підошвах). На третьому місяці внутрішньоутробного розвитку в шкірі утворюються зачатки волосся, нігтів і залоз. Утворення підшкірного жирового шару починається з п’яти місяців внутрішньоутробного розвитку. Сполучнотканинна частина шкіри розвивається одночасно з епітеліальної. Епідерміс у немовляти тонкий, його товщина від 0,5 до 0,25 мм. Він легко відокремлюється від дерми. Ростковий шар тонкий і складається з 3-4 шарів. У дітей дуже добре злущуються поверхневі клітини рогового шару. Це відбувається тому, що його клітини лежать у 2-3 ряди і слабко зв’язані між собою. Епідерміс і роговий шар шкіри у дітей до 7-річного віку стає таким же, як у дорослого.
У немовляти дерма в 1,5-3 рази тонша, ніж у дорослих, підшкірна жирова клітковина розвита дуже добре. На одиницю поверхні і маси в новонароджених вона в 5 разів більше, ніж у дорослих. У дітей першого року життя вміст жирних кислот у підшкірній клітковині значно відрізняється від дорослих.
Дерма в різних ділянках тіла має різну товщину: на руці – 1-1,1 мм, на спині і животі – 0,4-0,7 мм. Кількість і величина коллагеновых волокон з віком швидко збільшуються. Еластичні волокна з’являються після 6 років і досягають максимального розвитку до 35 років. Шкірні сосочки до моменту народження розвиті не цілком. Вони досить швидко розвиваються в перші роки життя. Пігмент шкіри добре виражений до моменту народження, особливо на обличчі, кінцівках, грудях і спині. У цих ділянках тіла він досягає максимального розвитку до 6-го тижня життя, на животі – до 6 місяців.
Величина поверхні шкірних покривів тіла дітейи варіює в різних межах і залежить від маси і росту дітейи. Чим молодше дитина, тим більше поверхня шкіри на 1 кг маси.
Відношення маси шкіри до маси тіла в новонароджених дітей більше, ніж у дорослих: у дітейи воно дорівнює 19,7%, а в дорослого – 17,7%.
Волосся до моменту народження у вигляді зародкового пушка розташовуються в різних областях тіла й у різній кількості: на повіках, чолі, навколо губ, на тулубі, плечах, кистях рук, дорсальної частини ніг. Протягом першого року життя волосся у дітейи змінюється декілька разів. З віком вони заміняються постійним волосся, що у хлопчиків з’являються в 12-15 років, у дівчаток – у 10 років (на лобку, під пахвами і на шиї). Кількість волосків на 1 см2 шкіри у дітей більше, ніж у дорослих. На голові в немовляти волосся коротке, тонке, рідке і звичайно слабко пігментоване. Але іноді воно може бути добре пігментоване і довге. У немовляти волосся подовжується на 0,2 мм у день, у дитячому віці швидкість росту волосся зростає до 0,3-0,5 мм у день. Швидко ростуть вії, вони досягають довжини вій дорослого до 3-5 рокам. У дорослих швидкість росту волосся знижується. Розвиток волосся завершується після статевого дозрівання.
Сальні залози в немовляти цілком сформовані, і їх кількість на 1 см2 у 4-8 разів більше, ніж у дорослих. До 7 років сальні залози зменшуються в розмірі і значна частина їх атрофується. До періоду статевого дозрівання їхні розміри знову збільшуються.
У волосистій частині голови через високу секрецію сальних залоз можуть утворюватися молочні кірки. У дітей 3-7 років функція сальних залоз знижена, а в підлітків 10-12-річного віку вона на 30-40% нижче, ніж у дорослих. Функція сальних залоз поступово підвищується до 15-16 років і до 18-річного віку стає такою ж, як у дорослих.
Потові залози виявляються до 4-5 місяців внутрішньоутробного розвитку. Їх розвиток закінчується до моменту народження. Потові залози в пахвових западинах розвиваються пізніше, ніж в інших ділянках тіла. Кількість потових залоз у дітей до 7 років більше, ніж у дорослих, а потім з віком їх кількість зменшується.
У перші місяці життя потові залози не функціонують через те, що ще не сформовані відповідні центри.
Нігті немовляти добре розвиті і вказують на ступінь його зрілості. Щодня вони виростають на 0,1 мм.
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ 4
ПЕРІОД ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМУ 4
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ВИДІВ ТКАНИН 16
ВІКОВІ ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ 19
РОЗДІЛ ІІ МОРФОЛОГІЧНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ВІДДІЛІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 22
НЕРВОВА СИСТЕМА 22
Рис. 6. В. Права півкуля. Борозни і звивини 26
ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ МОРФОЛОГІЧНОГО І ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 27
РІСТ І РОЗВИТОК СПИННОГО МОЗКУ 27
РІСТ І РОЗВИТОК ДОВГАСТОГО МОЗКУ І МОСТА 32
РІСТ І РОЗВИТОК МОЗОЧКА 34
РІСТ І РОЗВИТОК СЕРЕДНЬОГО МОЗКУ 35
РІСТ І РОЗВИТОК ПРОМІЖНОГО МОЗКУ І БАЗАЛЬНИХ ЯДЕР 38
РОЗВИТОК КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ 41
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ І ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ 43
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ ДО 1 РОКУ 44
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ У ВІЦІ ВІД 1 ДО 3 РОКІВ 48
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 52
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ 55
РОЗДІЛ ІІІ АНАЛІЗАТОРИ 57
СТРУКТУРА І ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗАТОРІВ 57
ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ І ЗАКОНОМІРНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕЦЕПТОРНИХ УТВОРЕНЬ 62
ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР 65
СЛУХОВОЙ АНАЛІЗАТОР 77
НЮХОВИЙ АНАЛІЗАТОР 82
СМАКОВИЙ АНАЛІЗАТОР 84
ШКІРНИЙ АНАЛІЗАТОР 85
ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АНАЛІЗАТОР 88
РУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР 91
РОЗДІЛ ІV МОРФОЛОГІЧНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК АНАЛІЗАТОРІВ 95
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА 95
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРА 99
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕСТИБУЛЯРНОГО АНАЛІЗАТОРА 100
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СМАКОВОГО І НЮХОВОГО АНАЛІЗАТОРІВ 101
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ШКІРНОГО АНАЛІЗАТОРА 102
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РУХОВОГО АНАЛІЗАТОРА 104
РОЗДІЛ V ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ 107
ЗНАЧЕННЯ І БУДОВА ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ 107
БУДОВА КІСТЯКА 112
БУДОВА І ВЛАСТИВОСТІ КІСТЯКОВИХ М’ЯЗІВ 116
РОЗДІЛ VІ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ 130
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ КІСТЯКА 130
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ КІСТЯКОВОЇ МУСКУЛАТУРИ 137
РОЗДІЛ VІІ ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ 142
СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ 142
ГІПОФІЗ 148
ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА 158
ПАРАЩИТОВИДНІ ЗАЛОЗИ 163
НАДНИРНИКИ 165
СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ 172
ВИЛОЧКОВА ЗАЛОЗА 177
ЕПІФІЗ 178
ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА 179
РОЗДІЛ VІІІ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І ФУНКЦІЇ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ 182
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ГІПОФІЗА 182
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ 184
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ НАДНИРНИКІВ 185
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ 187
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАЩИТОВИДНИХ ЗАЛОЗ 189
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЛОЧКОВОЇ ЗАЛОЗИ Й ЕПІФІЗА 190
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ 190
РОЗДІЛ ІХ КРОВ 192
ЗНАЧЕННЯ КРОВІ 192
СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ПЛАЗМИ КРОВІ 193
ЕРИТРОЦИТИ 198
ЛЕЙКОЦИТИ 201
ТРОМБОЦИТИ 205
ІМУННІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ 205
РУЙНУВАННЯ Й УТВОРЕННЯ КРОВ’ЯНИХ ТІЛЕЦЬ 210
РОЗДІЛ Х ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ КРОВІ 213
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ КРОВОТВОРЕННЯ 213
ЗМІНИ З ВІКОМ КІЛЬКОСТІ І ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕРИТРОЦИТІВ 214
ЗМІНИ З ВІКОМ КІЛЬКОСТІ І ВЛАСТИВОСТЕЙ ТРОМБОЦИТІВ 216
ЗМІНИ З ВІКОМ КІЛЬКОСТІ І ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛЕЙКОЦИТІВ 216
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ІМУННИХ РЕАКЦІЙ І СКЛАДУ ПЛАЗМИ 218
РОЗДІЛ ХІ СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА 220
ЗНАЧЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ В ОРГАНІЗМІ 220
ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ 220
ЦИКЛ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ 223
ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЕВОГО М'ЯЗУ 225
ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ 230
СИСТОЛІЧНИЙ І ХВИЛИННИЙ ОБ’ЄКТИ СЕРЦЯ. РОБОТА СЕРЦЯ 233
РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ 235
НЕРВОВА І ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ 241
НЕРВОВА І ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ТОНУСУ СУДИН 250
САМОРЕГУЛЯЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ 253
ВПЛИВ КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ НА ДІЯЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ 256
РОЗДІЛ ХІІ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВОСУДИННОЇ СИСТЕМИ 258
ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ 258
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТОЛІЧНОГО І ХВИЛИННОГО ОБ`ЄМІВ СЕРЦЯ 266
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РУХУ КРОВІ ПО СУДИНАХ 267
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ 269
РОЗДІЛ ХІІІ ДИХАЛЬНА СИСТЕМА 271
ЗНАЧЕННЯ ДИХАННЯ. БУДОВА ОРГАНІВ ДИХАННЯ 271
ЗОВНІШНЄ ДИХАННЯ 274
ПЕРЕНЕСЕННЯ ГАЗІВ КРОВ’Ю 279
ОБМІН ГАЗІВ У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ 285
РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ 287
РЕФЛЕКТОРНА РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ 292
РОЛЬ КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В РЕГУЛЯЦІЇ ДИХАННЯ 295
РОЗДІЛ ХІV ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ І ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ДИХАННЯ 297
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДИХАННЯ 297
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ 301
ЗМІНИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ З ВІКОМ 303
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТУ ГАЗІВ 306
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ ДИХАННЯ 307
РОЗДІЛ ХV ТРАВЛЕННЯ 310
ЗНАЧЕННЯ ТРАВЛЕННЯ. БУДОВА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ 310
МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ 316
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ 320
ТРАВЛЕННЯ В КИШЕЧНИКУ 325
ПЕЧІНКА, ЇЇ БУДОВА І ФУНКЦІЇ 327
РУХОВА ФУНКЦІЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ 330
РОЗДІЛ ХVІ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ 333
ФОРМУВАННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ 333
РОЗВИТОК ЗАЛОЗ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ 339
ВІКОВІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ 340
РОЗДІЛ ХVІІ ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ 343
ЗНАЧЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН, ЙОГО ОСНОВНІ ЕТАПИ 343
ФЕРМЕНТИ 344
ОБМІН БІЛКІВ 345
ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ 348
ОБМІН ЛІПІДІВ 350
ЗВ’ЯЗОК І ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ОБМІНУ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ 352
ОБМІН ВОДИ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН 352
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН 354
НОРМИ ХАРЧУВАННЯ 355
ВІТАМІНИ 356
НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН 359
ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ 359
ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ 360
РОЗДІЛ ХVІІІ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ РЕЧОВИН 363
ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ БІЛКІВ 363
ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ ВУГЛЕВОДІВ 364
ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ ЛІПІДІВ 364
ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН 365
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ ЕНЕРГІЇ 366
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ 366
РОЗДІЛ ХІХ ВИДІЛЕННЯ 368
ЗНАЧЕННЯ І БУДОВА ВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ 368
МЕХАНІЗМ СЕЧОУТВОРЕННЯ 370
РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІВ ВИДІЛЕННЯ 372
РОЗДІЛ ХХ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ СЕЧОУТВОРЕННЯ І СЕЧОВИДІЛЕННЯ 376
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ НИРОК 376
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЇ НИРОК 379
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЇ НИРОК 382
РОЗДІЛ ХХІ БУДОВА І ФУНКЦІЇ ШКІРИ 383
ЗНАЧЕННЯ ШКІРНОГО ПОКРОВА, ЙОГО ФУНКЦІЇ 383
БУДОВА ШКІРИ ЛЮДИНИ 384
ДЕЯКІ ПОХІДНІ ШКІРИ 385
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ШКІРИ 386
Н
Хоменко Б.Г., Дідков О.М.