8)Основнізакономірності регіональногорозвитку.

а)Сталий розвиток продуктивних. Основна ідея сталого розвитку щодо продуктивних сил полягає у: забезпеченні раціонального природокористування; відтворенні ресурсної бази виробництва; реструктуризації господарського комплексу регіону у зв'язку з новими економічними і соціальними умовами; ефективному використанні трудового та виробничого потенціалу. Стратегія сталого розвитку базується на концепції екологізації суспільних відносин. Екологічний фактор повинен враховуватися в процесі вибору та наукового обгрунтування економічно доцільного розміщення продуктивних сил регіону. б) Ця закономірність базується на врахуванні специфіки ринкової кон'юнктури, в основі якої — кількісне і якісне співвідношення попиту і пропозиції не тільки на товарному ринку, ай на ринку робочої сили, ринку капіталу тощо. Якщо коливання ринкової кон'юнктури короткотермінові, то їх вплив на розвиток продуктивних сил не істотний чи повністю відсутній. І навпаки, суттєві зміни ринкової кон'юнктури та їх довготривалий характер спричиняють необхідність радикальних зрушень у територіальній структурі господарства.

в) Основними якісними ознаками комплексного розміщення продуктивних сил в регіонах виступають: економічно об¬грунтований, раціональний режим використання природних ресурсів; максимально повне залучення до суспільно корисної трудової діяльності наявного трудового потенціалу регіону; збалансованість галузевої структури економіки регіону за природними, трудовими і виробничими параметрами; тісний взаємозв'язок (на основі комбінування, кооперації та спільного використання інфраструктури) між основними ланкамцігосподарства регіону.

9)Закони регіональної економіки

а)територіальногодростання виробництва і вирівйфвання рівнів економічного та сфщального розвитку регіонів передбачає поступовий розвиток виробничих сил на базі науково-технічного і організаційного прогресу та інших факторів, рівномір¬ний територіальний розподіл виробництва, зближення різних регіо¬нів по інтенсивності господарського і соціального розвитку, що припускає прискорений підйом господарств відсталих і депресивних районів. В умовах нерівномірного зростання виробництва по території важливими вимогами є вирівнювання регіональних рівнів соціальио-економічного розвитку. Процес диференціації соціально-економічних параметрів контролюється у всіх розвинутих країнах. Рішення існуючих проблем вимагає перш за все активізацію економічних важелів в депресивних та відсталих регіонах шляхом першочергового утворення умов для надходження інвестицій, пожвавлення товарного і фондового ринків, розширення малих форм біз¬несу та ін. Важливе значення отримує оптимізація співвідношення об'ємів виробничого накопичення та особистого споживання.

б)територіальної спеціалізації, міжрегіональних зв'язків і формування регіональних ринків диктує необхідність найкращого виробничого профілювання регіонів та удосконалення міжрегіональних обміну і пропорцій. Він вимагає обгрунтування найефективніших напрямів розвитку кожного регіону в системі загальнодержавного поділу праці, сприяє широкій участі регіону у зовнішньоекономічній діяльності. При цьому закон керує формуванням товарної структури і ареалів регіональних ринків.

в) Цей закон управляє структурною перебудовою господарства регіонів в інтересах ринкових відносин і підвищення життєвого рівня на¬селення, пристосовуючи економіку до кон'юнктури товарного попиту і пропозиції. Якщо міжрегіональний напрям суспільного відтворення поєднується з процесом територіальної спеціалізації, то внутрішньо регіональний —істотно впливає на комплексний розвиток регіонів, забезпечує та підтримує його.