6) Економічні райони та територіальна організація господарства.

а)сучасна мережа економічних районів та її склад.

Розробки з економічного районування, проведені у 90-і роки з участю провідних вчених Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України завершилися у 1998 році внесенням у проект Закону України „Про Концепцію державної регіональної економічної політики" запропонованої в такому складі мережі економічних районів України: -Донецького - Придніпровського - Східного -Центрального -Поліського - Подільського -Причорноморського; - Карпатського Після цього запропонована нова мережа економічних районів, у цілому відповідає основним науковим критеріям економічного районування, фактично не змінювалася, за виключенням назви Причорноморського району, зміненої на Південний.

б) Елементи поселення

:Звичайний населений пункт - село, селище, місто, які малонаселеними та тяжіють до більших населених пунктів;Агломерація - функціонально єдина група просторово зрощених поселень міського типу, що утворюють загальну соціально-економічну й екологічну систему;

Мегаполіс - найбільша форма розселення, яка утворилася внаслідок злиття великої кількості сусідніх міських агломерацій.Елементи виробництва:Промисловий об'єкт (пункт) -окреме підприємство, розміщене в межах або поза межами населеного пункту;Промисловий центр - мале місто з двома-трьома промисловими підприємствами;

Промисловий вузол - середнє, велике місто з промисловими підприємствами і відповідним функціональним впливом на підприємства близьких поселень;Територіально-виробничий комплекс - локальне розміщення підприємств різних видів діяльності з єдиною виробничою інфраструктурою

.в). Інноваційні форми територіальної організації продуктивних сил:

Технополіс - місто науки і техніки, де ефективно поєднуються фундаментальні та прикладні наукові дослідження з виробництвом, передусім з наукомістким;

Технопарк - територіально відокремлений комплекс, створений на базі провідного університету, який забезпечує наукове, кадрове та інформаційне обслуговування ін¬новаційних процесів у цій структурі; охоплює наукові установи, промислові підприємства, інформаційні, сервісні та виставкові комплекси, комфортні житлово-побутові умови; користується різними державними- пільгами;

Інкубатор (бізнес-інкубатор) -організаційна структура, метою якої є створення сприятливих умов для ефективної діяльності новоутворених малих інноваційних фірм: надання приміщень та необхідного обладнання на певний період, забезпечення їх консультаціями з економічних та юридичних питань на пільгових засадах, організація інформаційного та рекламного забезпечення, експертиза інноваційних проектів тощо.

7)Основні закономірності регіонального розвитку.

а)закономірність ефективного розміщення виробництва.

Безумовно, ефективність залежить від цілого спектра різних чинників, взаємодія яких і визначає кінцеву еко¬номічну результативність розміщення. При цьому економічний ефект досягається через вдосконалення територіальної та галузевої структури господарського комплексу, раціональне використання природного і трудового потенціалу, оптимізацію галузевих і міжгалузевих зв'язків тощо. Існують різні методи оцінки ефекту від економії витрат за рахунок оптимального розміщення продуктивних сил; найпоширеніший з них - це підсумовування ефекту, що обчислюється для окремих галузей. Певні уявлення щодо ефективності розміщення продуктивних сил регіону дає система таких показників: співвідношення за чисельністю зайнятих між спеціалізованими, обслуговуючими та допоміжними галузями; питома вага господарського комплексу регіону у валовому внутрішньому продукті чи національному доході у зіставленні з його питомою вагою в трудових ресурсах, основних виробничих фондах, інвестиційних ресурсах; рівень та динаміка продуктивності суспільної праці в регіоні; забезпече¬ність населення закладами соціальної інфраструктури та ін.

б)Закономірність територіального поділу суспільної праці об'єктивно відображає принципові відмінності між територіями за природними, соціально-економічними та національно-історичними особливостями, максимально повне врахування яких в господарській діяльності зумовлює певну спеціалізацію територій. Завдяки цьому досягається істотне зростання продуктивності суспільної праці.

в)Закономірність концентрації та комплексного розміщення продуктивних сил є результатом прояву територіального поділу праці. Спеціалізація виробництва спричиняє необхідність взаємопов'язаного розвитку галузей на окремій території, на основі чого досягається оптимальний режим використання усіх видів ресурсів. Основними якісними ознаками комплексного розміщення продуктивних сил в регіонах виступають: економічно об¬грунтований, раціональний режим використання природних ресурсів; максимально повне залучення до суспільно корисної трудової діяльності наявного трудового потенціалу регіону; збалансованість галузевої структури економіки регіону за природними, трудовими і виробничими параметрами; тісний взаємозв'язок (на основі комбінування, кооперації та спільного використання інфраструктури) між основними ланками господарства регіону.