49. Характеристика основний екологічних понять

А) «екологія» як наука про взаємини людини і біосфери Екологія - це наука про становище людини в біосфері, а детальніше - це наука про взаємодію живих істот мій собою і з 'нав'колишньою неорганічною природою. Екологія є одночасно природничою і гуманітарною наукою. В розвитку екології розрізняють такі етапи: вивчення середовища проживання окремих видів і їх взаємовідносини, вивчення екологічної системи; вивчення взаємовідносин та взаємовпливу екологічних систем; вивчення біосфери та людини в біосфері..

б) «екосистема» та її специфіка Екосистема - це сукупність організмів, які мешкають разом та умов їх існування, закономірно взаємозв'язаних між собою, які утворюють систему взаємозумовлених біотичних, абіотичних явищ і процесів; під час взаємодії останніх відбувається абіотичний колообіг за участю продуцентів, консунентів, редуцентів. Інакше кажучи екосистема - це єдиний природний комплекс, утворений живими організмами і їхнім життєвим середовищем, у якому всі компоненти зв'язані обміном речовин і енергії. Реальні екосистеми - це відкриті нерівноважні термодинамічні системи. Вони можуть існувати тільки за умови надходження з навколишнього середовища як енергії, так і більшої чи меншої кількості речовини. Екосистема характеризується насамперед видовим складом і чисельністю організмів у ній, тобто популяційними особливостями, трофічних груп, інтенсивністю процесів продукування і деструкції органічних речовин.

в) «екологічні фактори» та їх сутність Елементи середовища, які впливають на організм називаються екологічними факторами. Виділяють три групи екологічних факторів: абіотичні фактори) - це сукупність неорганічних умов життєвого середовища. Серед абіотичних факторів розрізняють хімічні і фізичні біотичні фактори - це форми взаємодії та взаємовідносин живих організмів. Наприклад одні організми є для інших їжею, життєвим середовищем (як хазяїн для паразита), можуть сприяти розмноженню (як запильні комахи) тощо;антропогенні фактори – форми діяльності людини, які впливають на життєдіяльність організмів або безпосередньо, наприклад через уживання в їжу, або опосередковано, через зміну життєвого середовища.

50. Екологічні проблеми людства

а) глобальні екологічні проблеми сучасності. У суспільній свідомості дедалі впевненіше утверджується ідеологія охорони та захисту навколишнього середовища, пропонує новий погляд на взаємовідносини "суспіл ьство-природа". Екологічна діяльність сьогодні складна, небезпечна і загрожує людству трагедією планетарного масштабу, якщо вона буде жити ілюзією про "ноосферу", а не жорсткою діяльністю. За даними всесвітньої метеорологічної організації, середньорічна температура зараз на 0,6 С вище середньої температури в XIX столітті. Внаслідок господарської діяльності людства в атмосферу шороку викидається кілька мільярдів тонн газів та аерозолів, що посилюють парниковий ефект. Потепління клімату на планеті призводить до почастішання таких стихійних явищ як землетруси, вулкани, цунамі, ураган, смерчі, підтоплення територій в одних регіонах та розширення площ пустелі - в інших. Так, за даними ООН, в атмосферу щорічно викидається 110 млн. т оксиду сірки, 180 млн. т оксиду вуглецю, 7 млн. т. неочищених отруйних газів, 500 тис. т. свинцю та інших отруйних речовин. Внаслідок техногенної діяльності, впливу отруйних речовин під загрозою знаходиться рівновага морських екосистем, в той час як саме морський фітопланктон продукує 80% кисню потрібного для існування життя на Землі. Однак кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується па 10 млрд. т., в той час як промислове споживання його зростає. Значне зростання виділення вуглекислого газу може призвести до порушення енергетичного балансу планети.

б) Міжнародне співробітництво у сфер охорони навколишнього середовища Сьогодні •.:громадські організації національні уряди, всі структури ООН, і також регіональні економічні, політичн та екологічні інституції повинні маті національні і глобальну стратегі переходу на збалансований розвиток постійно узгоджуючи їх між собою. У ції життєво важливій справі іде Вернадського про ноосферу можуть статі надійним підґрунтям, на якому вибудовуватиметься засади еталон розвитку людської цивілізації. Розв'язання екологічних проблеь неможливе без широкого та активноп міжнародного співробітництва. Цс зумовлено глобальним характерол багатьох екологічних проблем транскордонним характером забрудненні міжнародними зобов'язаннями Україні щодо охорони довкілля: вигодами від міжнародного обміну досвідом ті технологіями, можливостями залученні іноземних інвестицій. Для вирішення протиріч технічного прогресу стали створюватися програмі практичних дій, таких, як програмі "Римський клуб", "ОІоЬаІ сЬап§е" «геосфера-біосфера» і інші.

в) світові партії і рухи екологічного спрямування Серед найбільш перспективних напрямків природоохоронної діяльності можливо назвати різноманітні суспільні рухи та міждержавні акції, які мають величезне виховне значення. Науковці, громадські та політичні діячі країн світу, які втратили віру в успішну екологічну діяльність управлінського та державного апарату почали організовувати "зелені" організації і рухи. На цій хвилі проти руйнування довкілля в 1970 р. виникла незалежна міжнародна організація Грінпіс, девізом якої стали слова "діючи локально, - мисли глобально". "Грінпіс" народжений бажанням людей змінити ситуацію, зберегти планету від смерті. Проте цей рух недостатньо могутній для досягнення всіх намічених цілей. Одна з причин успіху "Грінпіс" полягає в його оптимізмі. Засновники цього руху вважали, що якщо вони будуть діяти, то досягнуть змін. Голова "Грінпіс" - канадець Девід Мактегарн. Резиденція „Грінпіс" знаходиться у Амстердамі. Діяльність Грінпіс України сконцентрована на проведення ретельно спланованих та продуманих кампаній, проектів та програм, які є найбільш важливими для збереження екосистемУкраїни та в світі в цілому.