39. Будівельний комплекс:

а) склад і структура комплексу Будівельний комплекс охоплює систему підприємств і галузей, продукція яких призначається для капітального будівництва у сферах промисловості, сільського господарства, транспорту, а також для потреб житлово-комунального господарства та всіх інших сфер людської діяльності. Сьогодні на виробництво будівельних матеріалів припадає більше половини витрат, пов'язаних з будівельно-монтажними роботами в Україні. Про значення промисловості будівельних матеріалів свідчить той факт, .що затрати на будівельно-монтажні роботи становлять 1/2 загального обсягу капітальних вкладень у народне господарство.До складу будівельного комплексу входять три основні групи галузей: видобуток і обробка мінерально-будівельної сировини (пісок, гравій, щебінь, бутовий камінь та ін.); виробництво в'яжучих матеріалів (цемент, вапно, гіпс); иробництво стінових матеріалів, виробів і конструкцій (бетонні, залізобетонні та інші конструкції і блоки). Всі цівиробництва розвиваються на території України

б)цементна і цегельна промисловість Основна галузь будівельних комплексів - цементна промисловість. Вона розвивається у тих районах, де сировина (глини, мергелі, вапняки) територіально суміщена з мінеральним паливом або залягає вздовж основних напрямків його транспортування. В ряді районів цементні заводи працюють на відходах чорної і кольорової металургії (Донбас). Цементна промисловість характеризується високим рівнем виробничої концентрації, й сучасні підприємства мають потужність понад 1 млн. т. на рік.

в) скла Важливою галуззю є виробництво віконного і технічного скла. Віконне скло виробляється на заводах Донецької і Луганської областей, на Запорізькому та Львівському склоробних підприємствах. Завод технічного скла працює у Костянтинівні - «Автоскло».

40. Характеристика хіміко-лісового міжгалузевого комплексу:

Хіміко-лісовий комплекс охоплює галузі хімічної та лісової промисловості. В одних випадках роль хімічної промисловості у цьому комплексу провідна, в інших вона не має формівного значення, лише доповнює сталу систему зв'язків. Проте загалом хімічну промисловість слід розглядати як головну галузь, що визначає склад і напрям розвитку комплексу. Здебільшого лісова промисловість розглядається у цьому комплексі як постачальник деревини для хімічної переробки.

а) основна хімія та гірничо-хімічна промисловість Гірничо-хімічна промисловість утворює сировинну базу передусім неорганічної хімії. Найважливіше значення для розміщення галузей хімічної промисловості мають сировинний, паливно-енергетичний та споживчий фактори. Сировина для хімічної промисловості має вирішальне значення. її частка у собівартості готової продукції коливається від 45% до 90%.

б)Промисловість хімії органічного синтезу використовує як сировину нафту. Це багатогалузеве виробництво. Підприємства тяжіють до районів нафтовидобутку, масового споживання нафтопродуктів та магістральних нафтопроводів. У галузях хімії органічного синтезу споживач має важливе значення лише при розташуванні підприємств кінцевої продукції.

в)лісова, деревообробна і целюлозо- паперова промисловість Лісосировинні бази характеризуються запасами та якістю деревини, транспортною забезпеченістю територій, природними умовами, розташуванням стосовно місць споживання.В целюлозно-паперовому виробництві замість лісу використовують не деревні рослини: стебло цукрової тростини після видобування з нього цукру, солома, збіжжя й сабаї, сизаль, генекен, бамбук. Недеревні матеріали розглядають як дуже важливу альтернативу деревній сировині. Це пов'язано зі зростанням дефіциту деревини та цін на вироби з целюлози, особливо на папір.Головними центрами целюлозно-паперово промисловості є Жидачів, Рахів, Херсон Ізмаїл, Обухів, Корюківка, Малин Полінка. До її центрів належить ще і Великий Вичків, Перечин, Свалява Коростень тощо. Целюлозно-паперові промисловість виробляє більш 150 видії продукції, але задовольняє потребі держави і населення в папері і середньому лише на 50%. В Україні н< виробляють зовсім або виробляють і недостатній кількості окремі види паперу попит на які всюди у світі має тенденцік до підвищення: газетний, офсетний пергамент та ін. виробляються такол будівельні матеріали, деревостружков плити, фанера з лісової сировини т; відходів.

41 Господарський комплекс України: його структура сфери і трансформація в ринкових умовах.

а)Сутність господарського комплексу, структура суспільного виробництва. Головна характеристика господарського комплексу - це роз¬виток у історичній динаміці галузевої та територіальної структури суспільного виробництва. Суспільне виробництво розглядається як об'ємна проекція інноваційних технологічних і соціальних циклів на території країни, або будь-якого з її регіонів. Кожний етап розвитку національної економіки відзначається появою групи лідируючих галузей економіки, яка у майбутньому створювала навколо себе специфічну сферу. Динаміка розвитку господарського комплексу України, як складової частини світової економіки, поділяється на низку великих соціально-економіко-технологічних періодів: доаграрний, аграрний, індустріальний, постіндустріальний. На цих етапах принципово змінюються взаємовідносини між людьми та природою, між економікою та природою, між людьми поміж собою. Змінюються також галузеві пропорції господарства та стан сус¬пільного і територіального поділу праці.

б)галузева та територіальна структура. Традиційно господарський комплекс розглядають, по-перше, як систему галузей господарювання (, галузь - це сукупність підприємств та організацій об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі суспільного поділу праці) і, по-друге, як систему територіально-виробничих ком-плексів (територіальна структура).Згідно з існуючими теоріями розвитку продуктивних сил галузі мають різні функції і за цією ознакою поділяються на основні (профілюючі) та обслуговуючі. До основних (головних) галузей відносяться районоутворюючі галузі спеціалізації, які мають високу питому вагу у виробництві району та найбі¬льший економічний ефект. Ці галузі є визначальними у функціональній характеристиці регіону. Обслуговуючі галузі забезпечують потреби основних галузей та населення регіонів у електроенергії, теплі, воді, будівельних матеріалах, перевезеннях, послугах зв'язку, торгівлі, фінансах, послугах науки, культури, житлово-комунального обслуговуванні тощо.Існують також локальні галузі промисловості та сільського господарства, які для регіонів мають місцеве значення і задовольняють їх потреби у певній кількості.

в)Територіально-виробниче комплексоутворення є однією з най¬більш продуктивних сфер організації виробництва і соціально-економічного розвитку взагалі. Існує багато видів комплексів. Простий комплекс - це сполука паралельних галузей спеціалізації, які майже не пов'язані між собою та галузей, що обслуговують цю сполуку. Складний комплекс - це безпосередні виробничі зв'язки між галузями. Ці зв'язки здійснюються як по вертикалі, тобто від сировини до готової продукції, так і по горизонталі, тобто поміж вертикальними гілками.