Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НЕ 1.5.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
117.25 Кб
Скачать
  1. Психiчний розвиток дитини від з до 7 років

Успiхи дитини в оволодiннi предметами грунтуються на основi наслiдування зразкiв дорослих. Прагнення дитини до наслiдування набуває генералiзованого характеру, переноситься з конкретних способiв дiй на всю поведiнку дорослого, на його взаємини з оточуючими. Вiдкривши для себе у ранньому вiцi «свiт предметiв», дитина дошкiльного вiку переходить до «вiдкриття свiту людей».

На перший план для дитини виступають соцiальнi взаємовiдносини, спiлкування мiж людьми, їхнi суспiльнi функцiї: моя мама вчителька, а моя лiкар тощо. Якщо у ранньому вiцi у спiлкуваннi з дорослим головною ланкою був предмет, то тепер вiн вiдступає на другий план, служачи засобом входження дитини у свiт людських взаємин. Прагнення дошкiльника стати дорослим, наслiдувати його соцiальнi функції не може мати реального втiлення, тому виникає сюжетно-рольова гра провiдна дiяльнiсть дошкiльного вiку. Головним змiстом сюжетно-рольової гри виступає моделювання мiжособистiсних взаємовiдносин дорослих людей. У предметно-маніпулятивних iграх дiти моделюють взаємозв’язки мiж предметами за допомогою замiнникiв реальних предметiв.

Прагнення до наслiдування дорослих реалiзується й за допомогою iнших видiв дiяльностi, що активно формуються у дошкiльника: продуктивної, образотворчої, трудової. У цих видах дiяльностi дитина, як i у сюжетно-рольовiй грi, прагне охопити дiйснiсть у i цiлiсностi, у взаємозв’язках мiж складниками, що стає можливим на основi достатнього iнтелектуального розвитку. Дiяльнiсть дошкiльника вiдзначається знаково-символiчним характером.

Наприклад, малюнок є своєрiдним неконвенцiональним (зберiгаючим подiбнiсть з предметом) знаком об’єкта або ситуації, що зображаються.

Дитина освоює широке коло видiв дiяльностi – iгрову, трудову, продуктивну, побутову. Формується як їх технiчна сторона, так i мотивацiйно-цiлъова. Входження дитини у свiт дорослих у рiзних видах дiяльностi вiдбувається по-рiзному.

Сюжетно-рольова гра виступає для дошкiльникiв школою мiжособистiсних взаємин. У продуктивних видах дiяльностi дитина виступає як справжнiй творець, засвоюючи одну з характерних людських ролей. У дiяльностi самообслуговування по забезпеченю свого побуту, у трудовiй дiяльностi дитина досягає реальних рсзультатiв, схвалюваних дорослим, засвоює гiгiєнiчнi навички, трудовi дiї, важливiсть яких зберiгається протягом всього жиггя: мити руки, одягатись, пришити гудзик, прибрати у кiмнатi тощо.

Допомагаючи дорослому, дошкiльник стає безпосереднiм його партнером, спiвробiтником, колегою. Результати працi дошкiльника, схвалюванi дорослим. викликають у нього гордiсть, переживання своєї значущостi.

Головним пiдсумком розвитку всiх видiв дiяльностi, з одного боку, виступає оволодiння моделюванням як центральною розумовою здатнiстю (Л. А. Венгер), з другого боку, формування довiльної поведiнки (О. М. Леонтъєв, Д.Б. Ельконiн).

Прагнення дитини увiйти у свiт дорослих зумовлює значнi змiни у формах його спiлкування. Змiстовнiсть його помiтно зростає, чому сприяє оволодiння мовленням, знижується його ситуативнiсть, з’являються теми «фiлософського» рiвня. На першому етапi у З—4 роки формується позаситуативно-пiзнавальна форма спiлкування дорослого й дитини, змiстом якого виступає обговорення пiзнавальних проблем, задовольняється iнтерес дитини до оточуючого. У 5—7 рокiв спiлкування дошкiльника з дорослим носить позаситуативно-особистiсний характер, обговорюються проблеми людських взаємин, моралi. Iнтенсивно розвиваються форми i змiст спiлкування з однолiтками, що виступає необхiдною умовою органiзацiї та проведения сюжетно-рольових iгор. У ходi спiлкування з ровесниками у психiцi та особистостi дошкiльника виникають такi риси, як повага до думки iнших, здатнiсть бути партнером, узгодити рiзнi позиції, обгрунтувати, заперечити тощо.

На основi досягнень дитини у розвитку пiзнавальних процесiв, їх iнтелектуалiзації, iнтеграції та диференцiації, набутгя ними довiльного та свiдомого характеру знання дитини значно розширюються, систематизуються, набувають особистiсного змiсту, Це дає пiдстави i пориви про закладання у дошкiльника основ свiтогляду. Важливими новоутвореннями особистостi виступають першi моральнi iнстанцiї, супiдряднiстъ мотивiв (Л. І. Божович, О.К.Леонтьєв), фося ), формується диференційована самооцiнка i особистiсна свiдомiсть.

Прогягом дошкiльного вiку дитина проникає у сутнiсть людської діяльності, переходить вiд зовнiшнiх ознак та атрибутiв до глибинного смислу й значення. Центральне новоутворення особистостi дошкiльника полягає у тому, що вiдбувається перебудова внутрiшньої позицiї дошкiльника, яка пiдготовлює його до вступу в школу, до оволодiння новим видом дiяльностi — учiнням. Поступово дошкiльник все бiльше розумiє, що гра — це лише iмiтацiя дорослого життя, зростає незадоволенiсть своєю позицiєю. Характерно. що дитина в З роки говорить «я велика», а до 7 рокiв починає вважати себе маленькою. Зростання iнтелектуального рiвня приводить до реальної оцiнки дитиною своїх можливостей i розумiння необхiдностi навчання для справжнього входження у доросле життя. Дитина спостерiгає, що дорослий бiльш поважно й серйозно ставиться до дiяльностi учiння, а тому прагне оволодiти цiєю дiяльнiстю.

ВИСНОВКИ про досягнення у психiчному розвитку дошкiльника:

  • потреба дошкiльника увiйти у свiт дорослих, що виникає наприкiнцi раннього вiку, зумовлює засвоєння ним позаситуативно-пiзнавальної та позаситуативної-особистiсної форм спiлкування з дорослим, а також оволодiння широким колом видів діялъності — сюжетно-рольовою грою продуктивною, трудовою, побутовою;

  • види дiяльностi дошкiльника мають моделюючий характер і вiдбуваються у системi дитина-предмет-дорослий, що реалiзовується по-рiзному залежно вiд виду дiяльностi;

  • пiзнавалъні процеси набувають довільного характеру, iнтелектуалiзуються;

  • важливими новоутвореннями особистостi виступають моральнi iнстанцiї супiдряднiсть мотивiв, диференцiйована самооцiнка, усвiдомлення своєї особистостi;

  • центральним новоутворенням особистості дошкільника виступає нова внутрішня позиція і місце в системі суспільних відносин, які породжують готовність дитини до суспільно - значущої діяльності.

10