4. Психічний розвиток дітей раннього віку

Раннiй вiк знаменується появою фундаментальних життєвих надбань: ходiння, предметної дiяльностi, мовлення. Завдяки вiльному пересуванню дитина вступає в час самостiйної взаємодiї iз зовнiшнiм свiтом. Розвивається орiєнтування у просторi, эростають пiзнавальнi можливостi.

Досягнення малюка в оволодiннi предметами до кiнця першого року життя набувають у ранньому вiцi особливого розквiту. Спiлкування дитини з дорослим вiдбувається як їх спiльна дiяльнiсть, стосунки мiж ними опосередкованi предметом, предметними дiями. (Д. Б. Ельконiн, Л. Ф. Обухова). У процесi такого спiлкування вiдбувається активне засвоєння малюком соцiально вироблених способiв використання предметiв.

Першi предмети, якими оволодiває дитина, крiм iграшок, - побутовi у їх функцiональному призначеннi, що породжує предметнi дiї, а не манiпуляцiї, як на 1-му роцi життя. Фiзичнi властивості IIредметiв прямо не вказують на те, як їх треба вживати. Носiєм соцiально вироблених способiв використання предметiв виступає дорослий. дитина перебуває у суперечливiй ситуації: вона прагне сама виконати дiю, але не може цього зробити без зразка дорослого. Подолання цiєї суперечностi приводить до того, що виникає ситуативно-дiлове спiлкування як засiб здiйснення предметної дiяльностi, у ходi якої дитина оволодiває призначенням предметiв, вчиться дiяти з ними так, як прийнято в суспiльствi.

Соцiальна ситуацiя розвитку дитини раннього вiку зумовлена спiлкуванням з дорослим як формою органiзації предметної дiяльностi малюка. Спiлкування з дорослим вiдбувається з приводу предметних дiй за допомогою мовлення, знижується його емоцiйнiсть. Iнтенсивно розвивається мовлення, витiсняючи жести і лепет. Така форма спiлкування — ситуативно-дiлова. Дiловi якостi дорослого стають головним мотивом спiлкування. У 2,5 роки дитина у грi наслiдує дорослого, у неї розвивається символiчна дiя (використання замiнникiв). Здатнiсть наслiдувати лежить в основi iнтелектуального та моторного розвитку дитини. Наслiдування включає два компоненти: копiювання i вiдбiр певних зразкiв для наслiдування. Згодом виникає вiдстрочене наслiдування за пам’яттю. Дiти наслiдують дiї, якими ще не оволодiли, i це сприяє їх засвоєнню.

На думку Д. Б. Ельконiна, предметна дiя дитини розвивається в двох напрямах. По-перше, це перехiд вiд спiльного з дорослим виконання до самостiйного, що приводить до видiлення дорослого як зразка дiї, з яким малюк починає себе порiвнювати. По-друге, розвиток засобiв i способiв орiєнтацiї самої дитини в умовах здiйснення предметної дiї.

Друга лiнiя приводить до оволодiння способом використання предмета, до узагальнення способу i виникнення iгрової дiї, яка цей спосiб зображає. В результатi у дитини виникає предметне ставлення до дiйсностi, яку вона розумiє як сукупнiсть предметiв з певним призначенням i функцiями.

До кiнця 1-го року виникає впiзнавання (на основi нерозривного зв’язку пам’ятi i сприймання), передбачення, здатнiсть до замiщення.

Предметно-манiпулятивна гра має двi форми: гра дослiдження, гра — конструювання.

Взаємодiя з ровесником розвивається за такими етапами:

1 етап ставлення до ровесника як до об’єкта (торкаються пальцями очей iншого малюка)

2 етап – 18 – 20 мiс. гра «поряд, але не разом».

Взаємодiя з ровесником сприяє розвитку самосвiдомостi, що має такi прояви:

— з 2-х р. малюк коментує власнi дiї (егоцентричне мовлення), називає себе у 3-й особi;

— з 1 р. — впiзнає себе у дзеркалi;

— усвiдомлює себе як особистiсть (новоутворення «Я», поява займенника «я»);

— з 2 р. — дiти порiвнюють себе з iншими, зароджується самооцiнка, прагнсння вiдповiдати вимогам дорослого.

У процесi спiлкування з оточуючими дитина вчиться розумiти іншу людину. З 1,5 р. виникає прагнення втiшити засмучену людину, емоцiйний вiдгук на переживання.

До кiнця раннього вiку руйнуються попереднi стосунки дитина-дорослий, перебудовується соцiальна ситуацiя розвитку.

Дитина починає усвiдомлювати певний рiвень своєї компетентностi в дiяльностi, успiх в оволодiннi предметами, наслiдуваннi дорослого i стає iнiцiатором змiни вiдносин з дорослим, спрямовано на розширення самостiйностi. Тепер входження у доросле життя пов’язане iз сюжетно-рольовою грою, де дитина переживає себе дорослою.

При блокуваннi дорослим прагнень дитини до самостiйностi виникає криза 3-х рокiв, вперше описана Ельзою Келер у роботi «Про особистiсть трирiчної дитини». Симптоми кризи 3-х рокiв:

1. Негативiзм — вiдмова виконувати вимоги;

2. Впертiсть — малюк наполягає на своєму рiшеннi, привертає увагу дорослого до необхiдностi поважати його думку;

3. Непокiрнiсть — протест проти звичного порядку в домi;

4. Вiдсторонення вiд дорослого — «Я сам»;

5. Знецiнення дорослих;

6. Протест.

ВИСНОВКИ про досягнення раннього дитинства у психiчному розвитку: - на основi фiзичного розвитку значно розширюється самостiйнiсть дитини, що призводить до усвiдомлення нею себе як дiяча (Я сам);

• провiдною дiяльнiстю дитини раннього вiку виступає предметно-манiпулятивна дiяльнiсть, що має iгрове забарвлення;

• предметно-манiпулятивна дiяльнiсть здiйснюється ва основі предметних дій, що розвиваються у малюка з манiпуляцій;

• розвивається сптуативно-дiлова форма спiлкування з дорослими, зароджується спiлкування з однолiтками, виникають передумови iгрової i продуктивної дiяльностi;

• пiзнавальнi процеси тiсно взаємопов’язанi; провiдним з них виступає наочне сприйняття, на основі якого розвивається впiзнавання, освоюються наочнi форми мислення (наочно-дiєве і наочно-образне), виникає уява, дитина переходить до активного мовлення.