118 Десятов д. Л.

Декілька слів про інші геосервіси. До них слід віднести «Panoramio

» (http://www.panoramio.com/). Цей сервіс може зацікавити

вчителя величезною кількістю фотографій, зроблених по всьому сві‑

ту. Серед них значна кількість фото різних історичних місць. Ско‑

риставшись функцією «Популярні знімки», подорожуючи картою,

користувач одразу розглядає фотографії, які зроблені в тому місці,

яке відображається на карті. Можна скористатися також функцією

«Пошук», але вчителю в цьому випадку потрібно знати, як пишеть‑

ся назва місця пошуку англійською мовою. Наприклад, для того,

щоб мати можливість розглядати десяток фотографій Стоунхенджа,

в пошуковому віконці достатньо ввести назву місця «Stonehenge».

Зареєструвавшись, користувач отримує можливість заносити власні

фотографії. Отже, як і у випадку з Вікімапією, одним із варіантів

використання цього сервісу може бути внесення власної інформації,

а саме — фотографій, на яких закарбовано історичні та культурні

пам’ятки місцевості, в якій проживають учні. Всі геосервіси між со‑

бою пов’язані. Так, «Panoramio» використовує супутникові знімки

такої служби, як «Карти Google» (http://maps.google.com/), як, до

речі, і Вікімапія. Зображення карти світу та функції цього сервісу

майже однакові, якщо порівнювати його з названими вище. Програ‑

ма «Google Eart» — окрема програма, яку можна безкоштовно ска‑

чати із сайту http://eart.google.com та використовувати тривимірну

модель Земної кулі на локальному комп’ютері. За умови постійного

підключення до Інтернету програма надає великі можливості для

роботи з моделями земної поверхні.

Використовуючи нові засоби навчання, що з’явилися завдяки

появі комп’ютера та Інтернету, учителеві необхідно зосередити ува‑

гу на таких їх аспектах, що дають найбільший ефект. Можливі на‑

прямки, способи, форми і завдання використання засобів навчання

нового покоління повинні визначатися з огляду на притаманні їм

властивості, суттєво відмінні від властивостей традиційних засобів

навчання. Але в цьому питанні важливе «дозування» традиційних

та інноваційних методів — справа сама по собі дуже відповідальна

і тонка. Таке «дозування» залежить від безлічі факторів, зокрема

рівня навченості учнів і рівня педагогічного досвіду вчителя. Але

однозначно можна говорити про те, що нові засоби навчання, які на‑

дає вчителю комп’ютер та Інтернет, дозволяють зменшити обсяг ру‑

тинної роботи, скорочують часову відстань між початком роботи

над навчальною задачею та отриманням результату. Не менш важ‑

ливим також стає доступ до ефективно організованої та своєчасно

поновлюваної бази інформації, виконаної у гіпермедійній формі.

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 119

Комп’ютерні технології під час організації роботи учнів з графіками та діаграмами

Діаграми та графіки свого роду є варіантами таблиць, що пока‑

зують кількісні відносини між окремими явищами чи етапами роз‑

витку одного явища. Цей вид умовно-графічної наочності передає

кількісні параметри історичного процесу і безпосередньо стосуєть‑

ся різного роду статистичних матеріалів, з якими доводиться пра‑

цювати як вчителю, так і учням.

Статистичні дані можуть постати перед учнями у вигляді

цифр в авторському тексті, у вигляді таблиці або ж набувши

форму діаграм та графіків. Недооцінювати статистичні матеріа‑

ли ні в якому разі не можна. Використання статистичних ма‑

теріалів допомагає конкретизувати загальний опис розвитку

суспільства. Статистичні дані дозволяють виявити за певних

умов тривалість історичного процесу, його періодичність та цик‑

лічність розвитку. До того ж, статистичні дані дозволяють вия‑

вити певні тенденції в історичному розвитку і навіть зробити

можливим його короткотривалий прогноз.

Зазирнемо до підручників з історії, що продовжують викорис‑

товувати протягом навчання більшість школярів України. Пер‑

ше, що впадає в очі, — це те, що попри велику кількість цифр,

якими оперують автори підручників під час аргументації своїх

теоретичних викладок, дані, подані в таблицях, які краще спри‑

ймаються для осмислення, з’являються тільки в окремих підруч‑

никах.

Серед підручників, якими доводиться користуватися нашим

учням, можна виділити декілька видань, які можна по праву

віднести до підручників «нової методичної хвилі». У підручнику

із всесвітньої історії для учнів 10-го класу П. Б. Полянського

містяться таблиці і з’являються діаграми, оскільки це дозволяє

зробити широкоформатність самого видання. Кількість діаграм

у підручнику досягає рекордної цифри — 20, таблиць значно

менше — 6, графіків маємо 3 [92]. У посібнику «Історія епохи

очима людини» діаграм значно менше — 7, графіків — 1, проте

текстових матеріалів, що містять цифрові дані, — 18 [8]. Остан‑

ні йдуть окремою рубрикою — «Мовою цифр». І все ж, попри

значне зростання кількості діаграм та таблиць у навчальних

посібниках для учнів, помітні певні методичні недоліки в роботі

з цим видом історичних джерел. Власне, таблиці, діаграми і по‑

одинокі графіки не є, як кажуть, «джерелом». У переважній

більшості вони виконують ілюстративну роль. Нової інформації,