62 Десятов д. Л.

Спостереження свідчать про велику популярність коміксів се‑

ред дітей. Цьому існують свої причини. Як свідчить теорія і прак‑

тика навчання, дітям, особливо молодшого і середнього шкільного

віку, притаманна властивість сприймати навколишній світ шля‑

хом активного спостереження, особливо у тих випадках, коли їхня

увага та спрямованість психіки піддаються впливові з боку зорової

наочності. Сучасний процес візуалізації культури й мистецтва змі‑

нює людину, характер його сприйняття й мислення. Сучасна мо‑

лодь уже набагато краще засвоює візуальну інформацію, ніж вер‑

бальну. Зрозуміти текст коміксу, телевізійної картинки або

рекламного щита учням простіше, ніж розповідь учителя або текст

літературного твору. І тому комікс для дітей стає більш ефектив‑

ною формою отримання інформації, ніж традиційний шкільний

підручник або книга. З іншого боку система освіти організована

так, що дітям у процесі навчання все менше часу і місця залишаєть‑

ся для ігор. Школа іноді робить з дитини стандартизовану деталь

для конвеєра масового освітнього виробництва. І тоді, читаючи ко‑

мікси, молодь знаходить відповіді на свої питання, які не отримала

в стінах шкіли.

У педагогічній практиці західноєвропейських країн поши‑

рюється досвід використання коміксів для удосконалення мов‑

лення рідною мовою. У підручниках закордонних видань, таких

як Oxford University Press, Cambridge University Press тощо на‑

явні окремі спроби задіяти комікс з метою навчання іншомовно‑

го мовлення, зокрема відпрацювання умінь говоріння й читання

[66].

Що ж стосується використання коміксів для подання матеріа‑

лу, пов’язаного з історією України, то перший такий випадок став‑

ся в 1953 р., коли в щоденній газеті «Америка» (Філадельфія,

США) вперше вийшла історія в малюнках «Україна в боротьбі», що

мала на меті познайомити юних читачів з історією визвольного ру‑

ху українців під час Другої світової війни. На початку 1970-х років

серія цих малюнків з’явилася в журналі «Крилаті», що видається

Світовою Управою Спілки Української Молоді. У 2007 р. на тере‑

нах України відбулося перевидання «України у боротьбі», яке од‑

разу ж отримало назву «комікси про УПА». Автором цього твору

є визначний український митець Леонід Перфецький. Його життє‑

вий шлях був тісно пов’язаний із військом, адже у 1917–1921 рр.

він був учасником визвольних змагань у складі українських військових

підрозділів, а під час Другої світової війни перебував у ла‑

вах дивізії «Галичина». Леонід Перфецький навчався у художніх

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 63

академіях Кракова та Парижа і здобув славу видатного українсько‑

го баталіста [65].

Проте в цілому умови ефективного використання коміксів як

навчального засобу у вітчизняній педагогіці не досліджені. Зазви‑

чай учителі використовують цей засіб епізодично та безсистемно,

покладаючись або на свій досвід, або на власну інтуїцію. Питання

розробки й залучення коміксів у навчальний процес не стали пред‑

метом пошуків вітчизняних учених. Хоча поодинокі спроби розро‑

бити методику використання коміксів на уроках історії, навіть

якщо автори і не вживали цей термін, все ж таки були. Так, В. Сотніченко

та О. Ільюшина свого часу розробили методику використання

художньо-образних уявлень під назвою «Сам собі режисер».

В основі цієї методики — перетворення запропонованих учителем

понять на малюнкові образи та встановлення між ними комуніка‑

тивних зв’язків шляхом поєднання їх певною логічною послідов‑

ністю у формі сюжету. Якщо врахувати, що автори ставили за мету

прив’язати певну кольорову гаму до форми і змісту створених уч‑

нями малюнка, то перед нами постає перша спроба використати ко‑

мікси в навчальному процесі. Правда, текст за цією методикою

створюється не до окремого малюнка, а до сюжету в цілому. Автори

справедливо зазначають, що методика сприяє розвиткові творчої

уяви, навичок малювання, літературних здібностей, логічного мис‑

лення [110].

Використання коміксів значно активізує інтелектуальну ак‑

тивність школярів, не в останню чергу за рахунок збільшення ролі

асоціацій у розумовій діяльності. При цьому акцент у пізнавально‑

му процесі переноситься з пасивного на активне сприйняття навчального

матеріалу. Результатом роботи учнів над коміксами ста‑

ють створені та закріплені в свідомості учнів історичні образи, які

можна віднести до одного із видів творчої уяви. В основі цих об‑

разів — історична минувшина. Хоч історичні уявлення школярів

у принципі не можуть бути реалізовані в соціальній дійсності, але

в педагогічному процесі їм належить дуже важливе місце. Історич‑

ні образи, які виникають у свідомості учнів під час вивчення іс‑

торії, дуже близькі до такого прояву творчої уяви людини як

фантазії. Але між історичними образами і фантазіями існує

принципова

відмінність. Фантазії завжди спрямовані у майбутнє,

хоч і ґрунтуються на попередньому соціальному досвіді людини.

Історичні образи школярів теж мають підгрунтям такий досвід,

але спрямовані вони в минуле. Без такого явища, як історичні об‑

рази, досить складно, а подекуди просто неможливо говорити про