72 Десятов д. Л.

Демонстрація маски відбувається водночас із демонстрацією

прижиттєвого фото історичного діяча. Це дозволяє здійснювати

порівняння та аналіз зображень. Як бачимо, подібне заняття не

тільки цікаве, але й корисне, адже, наскільки нам відомо, в прак‑

тиці викладання історії аналіз посмертної маски здійснюється ду‑

же рідко, хоч сама по собі історія посмертної маски дуже давня

й веде свій початок з Давнього Єгипту. На сторінках підручників

з історії окремі екземпляри цього виду мистецтва зустрічаються

час від часу, приміром, золота маска фараона Тутанхамона, що

прикрашала його труну, золота маска царя Агамемнона із гробниці

в Мікенах тощо.

Щоб продемонструвати всі можливості віртуальної екскурсії,

подивімось на сайт Ермітажу (http://www.hermitagemuseum.org/).

Здійснити віртуальну екскурсію можна завдяки панорамним зоб‑

раженням, що дозволяють ознайомитися з більшістю експонатів

Ермітажу. Потрібні для здійснення віртуальної екскурсії програми

завантажуються автоматично і дозволяють здійснювати огляд екс‑

понатів з різних кутів зору та з різним збільшенням. У відвідувача

сайту є можливість самостійно керувати зображенням. Враховую‑

чи, що на трьох поверхах Ермітажу розміщено 132 зали, вибрати

найбільш цікаві експонати, які можна оглянути на уроці, досить

важко. Тут слід використати функцію «Найбільш цікаве в залі»,

створену розробниками віртуальних екскурсій. Ця функція дозво‑

ляє розглянути експонат у збільшеному розмірі.

Так, наприклад, при вивченні теми «Релігія, міфологія, куль‑

тура Давнього Єгипту» учні прямо на уроці можуть опинитися в за‑

лі Давнього Єгипту та роздивитися статую Амененхета III (XIX ст.

до н. е.). У залі Августа вчитель може продемонструвати статую ім‑

ператора Октавіана Августа в образі Юпітера (I ст. н. е.). В Ермі‑

тажному театрі учнів неодмінно зацікавить «Воскова персона»

Петра I, яку було зроблено одразу по смерті царя. К. Б. Растреллі

зняв з обличчя імператора гіпсову маску і зробив відбитки з кисті

рук та ступні ніг. За цими відбитками і маскою й була створена

«Воскова персона». «Персона» одягнена в костюм з гардероба Пет‑

ра I. Крісло було виготовлено петербурзьким майстром П. Федоро‑

вим. Взагалі, в розпорядженні вчителя на цьому сайті величезна

кількість портретів історичних осіб. В одному із залів знаходиться

ціла портретна галерея будинку Романових.

Ми ж ідемо на 2-й поверх, зали якого вчитель не зможе омину‑

ти. Адже саме в залі Леонардо да Вінчі, Тіціана, Веронезе зберіга‑

ються шедеври епохи Відродження. В залі Леонардо да Вінчі —

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 73

«Мадонна Бенуа», «Мадонна Літта», в залі Тіціана — «Магдалина,

котра кається» та одна з останніх картин художника — «Св. Себас‑

тьян». У залі Веронезе — «Оплакування Христа» та «Поклоніння

волхвів». Типів спілкування дитини з живописом може існувати

багато, проте в шкільній практиці найбільш поширеним є тип, за

яким спілкування з твором мистецтва відбувається за лінією «пе‑

дагог — дитина — мистецтво», коли спочатку педагог працює з тво‑

рами живопису, а тоді, знайомлячи дитину з картинами, ніби «під‑

казує» їй враження, нав’язує власну оцінку картини, техніки її

виконання, виражально-зображальних засобів, використаних ху‑

дожником. Цей тип спілкування, на нашу думку, недостатньо ак‑

тивізує особистісний фактор й не зовсім сприяє саморозвитку дити‑

ни. Адже власне педагог є ініціатором оцінки твору мистецтва.

Більше можливостей для розвитку естетичних почуттів надає тип

спілкування, що будується за лінією «дитина — мистецтво — педа‑

гог». Спочатку дитина сприймає твори живопису, самостійно на‑

магається розібратись у виразно-зображувальних засобах, техніці

виконання, застосованих художником, визначає настрій картини,

після чого звертається із запитаннями про незрозуміле, цікаве.

У цьому випадку педагог запитує дитину про її думки, судження,

оцінки, повідомляє про своє розуміння авторського задуму.

Велику колекцію картин та портретів, які традиційно ілюстру‑

вали вивчення історії в попередні роки і які не втратили своєї есте‑

тичної та педагогічної цінності, учитель разом з дітьми знайде під

час здійснення віртуальної екскурсії залами Третьяковської гале‑

реї (http://www.tretyakov.ru/). Скориставшись віртуальною кар‑

тою музею, залишається лише подорожувати залами, вивчаючи їх

експонати. Інший варіант — скористатися списком художників,

чиї картини доступні у віртуальному режимі. Дивовижний ефект

має подорож віртуальною реконструкцією Третьяковської галереї,

якою вона була в 1898 р. Відвідувач сайту, перебуваючи у віртуаль‑

ному просторі, має можливість, «клікнувши» на картині, вивести

її у збільшеному розмірі на екран. Єдина незручність такої подо‑

рожі — необхідно чекати певний час, поки комп’ютерна програма

не завантажить всю необхідну інформацію для такої подорожі.

У процесі підготовки до уроків, на яких будуть вивчатися кар‑

тини, вчителю краще все ж таки скористатися «Веб-галереєю

мистецтва» (http://www.wga.hu/frames-e.html?/welcome.html), ресурсом,

на якому зібрана найбільш повна колекція електронних

репродукцій картин, що були створені протягом розвитку живопису

як окремого виду мистецтва. На цьому сайті вчитель зможе