1. Ознайомившись з темою екскурсії та отримавши завдання,

уважно вивчи рекомендовану літературу.

2. Ознайомлення з історичною пам’яткою розпочни з огляду її в цілому.

Для цього вибери зручне місце, з якого видна повністю

пам’ятка або ж більша її частина.

40 Десятов Д. Л.

3. Оглядаючи монументальну споруду чи її залишки, намагайся

подумки відтворити її первісний вигляд: не тільки її зовнішній

вигляд, але й по можливості внутрішню будову.

4. Уважно вивчи зовнішні деталі пам’ятки, для цього підійди яко‑

мога ближче до неї; якщо це буде потрібно, обійди історичний

монумент по зовнішньому периметру. Результати свого огляду

спробуй оформити у вигляді ескізу чи малюнка, що відтворюва‑

тиме пам’ятку в реконструйованому вигляді.

5. Уважно вивчи історичний монумент зсередини. Своє дослідження

передай тими самими засобами.

6. Оглянь монумент ще раз. За необхідності внеси корективи до

своїх ескізів чи малюнків.

7. Продумай словесний опис до своїх робіт.

8. Порівняй результати своєї роботи з науковими реконструкція‑

ми, описами та поясненнями.

Зважаючи на те, що не кожне місто чи населений пункт можуть

похвалитися достатньою кількістю і збереженістю слідів свого іс‑

торичного минулого, робота з цим видом наочності має певні обме‑

ження, що долаються завдяки використанню новітніх інформацій‑

них технологій. Але про це ми більш детально поговоримо, коли

йтиметься про віртуальні екскурсії до музеїв світу.

Організація роботи учнів з образною наочністю

Методичні прийоми роботи з історичними портретом

Перш ніж розпочати розмову про методичні прийоми роботи

з історичним портретом, не зайвим буде одне суттєве уточнення,

про який, власне, портрет йдеться. У методиці викладання історії

більшу увагу завжди приділяли історичному портрету як характе‑

ристиці особи в контексті біографічних даних, світогляду, основ‑

них етапів життя. У цьому плані ми маємо значну спадщину ра‑

дянських та вітчизняних педагогів, методичний багаж яких

складається з різноманітних порад, планів, пам’яток та алгоритмів

складання історичного портрета як певної характеристики істо‑

ричної особи [83, 122, 38, 75]. Але, викладаючи учням біографіч‑

ний матеріал та дбаючи про творче засвоєння ними необхідної суми

знань про ту чи іншу історичну особу, ми часом не здатні досягти,

щоб вона стала для учнів живою та реальною, а не тінню давнини.

На нашу думку, одна з причин цього явища полягає в тому, що на

уроках не приділяється достатньо уваги портрету як твору образоМетодика

розвитку історичного мислення

засобами наочності 41

творчого мистецтва, що містить зображення певної людини чи гру‑

пи людей [15, С. 886]. Тому в подальшому йтиметься про картину-

портрет, основне завдання якої — допомогти учням відтворити

образи історичних діячів.

Наш непідробний інтерес до зовнішності людини пояснюється

тим, що нерідко буває так, що зовнішність краще передає характер

людини, його сильні та слабкі сторони, ніж відгуки і спогади сучас‑

ників, висловлювання самої особи, думки істориків. Історичні при‑

клади нас часто в цьому переконують. У Перікла голова була дов‑

гаста й надто велика порівняно з іншими частинами тіла, через те

він на всіх статуях зображений із шоломом на голові. Якщо скульптори

таким чином намагалися приховати тілесну ваду видатного

діяча Афін, то атічні комедіографи щоразу били по слабкому міс‑

цю, називаючи Перікла цибулиноголовим [91, С. 7]. У п’ятдесятирічному

віці князь Данило Галицький дуже важко хворів на

очі, і це мало якось позначитися на виразі його обличчя [41, С. 3].

У Івана Сірка на нижній губі з правого боку була вроджена родима

пляма, яку сучасники вважали «божим знаком» [108, С. 158]. Чи

вирішив би Ігнатій Лойола присвятити себе боротьбі з єретиками,

якби через тяжке поранення він не зміг продовжувати військову

службу? Як тут не пригадати комплекс Наполеона та зауваження

Паскаля про те, що якби ніс Клеопатри був трішечки довший, ціла

світова історія могла б бути іншою.

Портрети можна вивчати з різних позицій, але опис є базовою

процедурою при організації роботи учнів над портретом. Опис мо‑

же бути історико-психологічний, коли перед учнями постає завдан‑

ня відтворити психологічний портрет зображеної людини й просте‑

жити, як індивідуальний характер історичної особи вплинув на її

діяльність. При такому описі портрета у першу чергу увага звер‑

тається на риси обличчя, що характеризують людину як осо‑

бистість. Візьмемо для прикладу портрет Генріха VIII відомого ху‑

дожника Гольбейна молодшого. Фронтальна поза зображеного на

ньому в повний зріст короля надає його образу величності та пом‑

пезності. Перед нами людина із сильним та неординарним характе‑

ром. Попри своє придворне становище й особливу прихильність

короля до художника, останньому вдалося майже непомітними

відтінками в трактуванні обличчя та позі передати образ людини

вкрай деспотичної та жорстокої. Погляд короля ніби пронизує

глядача,

і, за свідченнями сучасників, страх та почуття власної

нікчемності охоплювало кожного в присутності Генріха VIII. Голь‑

бейну вдалося не тільки передати особливість характеру короля —