Критерії

оціню-

вання

Початковий Середній Достатній Високий

Зміст Зміст комік‑

су не від‑

повідає

історичним

реаліям.

Відсутній

сюжет

Зміст частко‑

во відповідає

історичним

реаліям.

Примітивний

сюжет

Зміст відпові‑

дає в цілому

історичним

фактам, але

допущені

незначні

по‑

милки в трак‑

туванні істо‑

ричних подій.

Цікавий

сюжет

Зміст повністю

відповідає істо‑

ричним подіям

і фактам. У про‑

цесі створення

коміксу учні

використали

додаткову літе‑

ратуру. Оригі‑

нальний твор‑

чий сюжет

68 Десятов Д. Л.

Критерії

оціню-

вання

Початковий Середній Достатній Високий

Форма Малюнки

виконані

неохайно

або ж у кількості,

недо‑

статній,

щоб розкри‑

ти тему

Незначна

кількість ма‑

люнків, які

не дозволили

повністю роз‑

крити тему.

Малюнки ду‑

же схематич‑

ні. Відсутні

деталі

Наявна знач‑

на кількість

яскравих та

різнобарвних

малюнків.

Допущений

незначний

схематизм

Дуже привабли‑

во, велика кіль‑

кість малюнків.

Використана

широка палітра

кольорів

Мова Дуже багато

орфографіч‑

них і грама‑

тичних

помилок

Наявні

граматичні

та

орфографічні

помилки

Допущена

незначна

кількість

помилок

Повністю відсут‑

ні орфографічні

та граматичні

помилки

Запропонована нами методика використання коміксів розрахо‑

вана на ігрові, рольові можливості педагогічного процесу. Основ‑

ний показник виконаного завдання — відповідність сюжету комік‑

су історичним реаліям, уміння в невербальній формі передати

історичну інформацію. Цим цілям підкоряються й додаткові конк‑

ретні творчі завдання, що розвивають уяву, фантазію та асоціатив‑

не мислення.

Організація віртуальних екскурсій на уроці історії із застосуванням мультимедійних ресурсів Інтернету

Переоцінити роль музеїв у навчанні та вихованні підростаючо‑

го покоління просто неможливо. У Законі України «Про музеї та

музейну справу», прийнятому 29 червня 1995 р., зазначено, що

«музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади призна‑

чені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток

матеріальної і духовної культури, але й для залучення громадян до

надбань національної і світової культурної спадщини» [43]. Це пев‑

ною мірою збігається із завданнями, які покладаються Державним

стандартом базової і повної загальної середньої освіти на суспільст‑

вознавство як освітню галузь: «Формування в учнів національних

та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення та поваги

до інших народів…» [27].

На сьогодні музейний простір України складають 400 музеїв,

підпорядкованих Міністерству культури і туризму, 3625 — Мініс‑

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 69

терству освіти і науки, ще кілька — іншим відомствам. Це майже

півтори тисячі музейних закладів і підрозділів, які зберігають ко‑

лекції, що є частиною Музейного фонду України. Це понад 11 млн

експонатів, тисячі з яких по праву вважаються культурним надбанням

всього людства [79]. У музейних добірках нагромаджено

унікальні творіння матеріальної і духовної культури народів, роз‑

крито їх економічний, суспільно-політичний, науково-технічний

і культурний розвиток. Вони становлять невід’ємну частину за‑

гальнолюдських цінностей, відображають ідеали поколінь, роз‑

повідають про різні періоди історії, видатних діячів держави, на‑

уки, освіти і культури.

Педагогічний потенціал музеїв настільки величезний, що в Росії

останнім часом розвивається цілий напрямок в педагогіці, а са‑

ме — музейна педагогіка, яка бере свій початок ще з 70-х років ми‑

нулого століття. В Україні музейна педагогіка ще не набула такого

розквіту, як у Росії. Проте в практиці викладання багатьох навчальних

дисциплін, в тому числі й історії, застосовуються різно‑

манітні форми роботи з використанням потенціалу музеїв: екс‑

курсії до музеїв, проведення музейних уроків тощо [52].

У минулі роки школярі практично з усіх куточків країни могли

приїхати на екскурсію до Києва або Львова чи до інших історико-

культурних центрів національного і світового рівня. У методичній

літературі радянських часів описана багата практика організації

екскурсійно-краєзнавчої роботи [93]. Періодично розробки музей‑

них уроків зустрічаються на сторінках педагогічних видань і в наш

час [116, 86, 14]. Але сьогодні, через різні причини, не завжди і не

в усіх школярів є можливість відвідати той чи інший музей. І все

ж в учителя в будь-якому випадку є вихід — це організувати вірту‑

альну екскурсію до музею.

«Віртуальну екскурсію» як форму уроку слід віднести до такої

доволі поширеної категорії нестандартних уроків, як «уявні екскурсії»,

чия назва підказана темою і специфікою навчального матеріалу. За

своєю дидактичною метою ці заняття можуть бути віднесені, як пра‑

вило, до уроків засвоєння нових знань, коли вчитель, перетворюючись

на екскурсовода, «веде» школярів-туристів визначними

місцями чи

запрошує завітати до уявного музею. Можливі й інші варіанти прове‑

дення такого уроку, наприклад, з елементами рольової гри. У цьому

випадку учні класу поділяються на групи: екскурсоводи, репортери,

дослідники, енциклопедисти. «Уявна екскурсія», як, власне, і будь-

який нестандартний урок, може поєднувати в собі елементи різних

моделей і технологій навчання [78].