Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pitannya_gosy_privatnoe.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
287.23 Кб
Скачать
  1. Зміст принципу взаємності в міжнародному приватному праві

У МПрП принцип взаємності розуміється як «надання іноземним суб'єктам не меншого обсягу прав, ніж обсяг прав, якими користуються вітчизняні суб'єкти на території відповідної іноземної держави»'.

Таким чином, надання іноземцям (фізичним та/або юридичним особам) певних прав та покладання на них тих чи інших обов'язків, що прийнято позначати як встановлення юридичного статусу іноземців на території держави перебування, за умови, що громадяни і юридичні особи цієї держави у відповідній іншій (чи інших) іноземних державах будуть мати аналогічні права і нести однакові ж обов'язки, прийнято позначати як взаємність (або принцип взаємності).

Взаємність у міжнародному праві має позитивну і негативну форми. Коли мова йде про позитивну взаємність, мається на увазі, що за її допомогою держави встановлюють сукупність певних повноважень, якими можуть користуватися громадяни та організації однієї держави або певної кількості держав на території, відповідно, іншої чи інших держав'. Негативна форма (так звана «зворотна» взаємність) має місце тоді, коли одна держава вводить для фізичних або юридичних осіб іншої певні обмеження, у відпо-

відь на які ця інша держава застосовує аналогічні обмеження щодо відповідних осіб першої з держав. Метою таких дій (реторсій) є скасування іноземною державою обмежень, ведених нею щодо пред ставників відповідної іншої держави, їх майна тощо.

  1. Поняття зворотного відсилання та відсилання до закону третьої держави

Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої країни — одна з найбільш складних

проблем, що існують у міжнародному приватному праві.

Зворотне відсилання — це результат зіткнення (колізії) колізійних норм різних держав, який призводить до того, що іноземне право, обране на підставі вітчизняної колізійної норми, відсилає назад чи до права третьої країни.

Колізії колізійних норм можуть бути як позитивні, так і негативні. Позитивні колізії — дві й більше держави розглядають певні правовідносини з участю іноземного елементу як предмет регулювання свого власного права. Негативні колізії — жодна держава, з якою пов'язані певні правовідносини, не розглядає його як предмет регу­лювання свого власного права. Саме негативні колізії є підставою виникнення інституту зворотного відсилання.

Проблема зворотного відсилання з'являється тому, що іноземне право, до якого відсилає вітчизняна колізійна норма, розглядається як іноземне право в цілому, включаючи і його колізійні норми, які відсилають назад до вітчизняного права.

Результатом прийняття відсилання є застосування матеріального права держави суду або третьої держави (в іншому випадку застосування не матеріального права, а правопорядку в цілому зводиться до того, що пошук застосовного права починається з початку).

  1. Поняття «обходу закону» в мПрП та його правові наслідки

Обхід закону в міжнародному приватному праві означає усвідомлене створення хоча б однією стороною правовідносин підстав для застосування закону тієї правової системи, яка більш "лояльно" визначає певний правовий статус. Так, різні принципи визначення "національності" суб'єктів господарської діяльності, установ, організацій дозволяють підпорядковувати їхній правовий статус законодавству тієї держави, яка є більш "поблажливою" в питаннях укладення й виконання господарських договорів, податкової, митної політики тощо.

У сфері особистого статусу обхід закону може мати місце у випадках, коли особи прагнуть узяти чи розірвати шлюб, встановити опіку чи піклування, усиновити за законом тієї правової системи, яка встановлює менш обтяжливе коло умов для цього. Наприклад, для подачі заяви про розлучення законодавством різних держав може встановлюватися неоднаковий термін проживання на їх території або ж узагалі такий термін не встановлюється.

Обхід закону найчастіше виникає у правових системах, де монополія держави обмежена; зі значною часткою приватної власності; з нечітким законодавчим визначенням принципу автономії волі сторін. Іноді обхід закону пов'язується з використанням застереження про публічний порядок.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]