Питання до першого розділу

1. Які завдання інженерної розвідки району заготівлі мостових конструкцій ( РЗМК) ?

2. Який склад та оснащення ІРД для розвідки РЗМК ?

3. Які завдання інженерної розвідки району будівництва мосту (РБМ) ?

4. Який склад та оснащення ІРД для розвідки РБМ ?

5. На які групи поділяється ІРД при веденні інженерної розвідки РБМ ?

6. Які способи визначення ширини і глибини водної перешкоди ?

7. Які дані наносяться на карту (схему) при веденні інженерної розвідки РЗМК і РБМ?

Розділ 2 Виготовлення дерев’яних мостових конструкцій

2.1 Загальні положення

Виготовлення дерев'яних мостових конструкцій, як правило, включає заготівлю місцевих лісоматеріалів, розпилювання колод, виготовлення елементів і блоків мостових конструкцій, транспортування мостових конструкцій у район будівництва моста.

У районі заготівлі мостових конструкцій (РЗМК) (рис.2.1) розгортаються й обладнаються:

лісосіка (площадка біля складу лісоматеріалів чи будови, що розбирається,); розкряжовочна площадка; пункт заготівлі мостових конструкцій (ПЗМК); шляхи підвозу лісоматеріалів і вивозу готових мостових конструкцій.

Рис. 2.1 Схема району заготівлі мостових конструкцій:

1— лісосіка (склад лісоматеріалів); 2 — розкряжовочні площадки: 3 — пункт

заготівлі мостових конструкцій (ПЗМК); 4 — шляхи вивозу конструкцій;

5 — трелювальні шляхи

2.2 Організація заготівлі місцевих лісоматеріалів

Заготівля лісу з кореня включає валку лісу й обрубку суків, трелювання хлистів до розкряжовочної площадки, розкряжовку хлистів і сортування колод, доставку колод на ПЗМК.

Валка лісу й обрубання суків проводиться на лісосіці.

Лісосіка (рис.2.2) розбивається на ділянки шириною 70—80 м, що у свою чергу розділяються на пасіки шириною 17—20 м.

Рис. 2.2 Схема лісосіки:

1 — ділянка; 2 — пасіка; 3 — пасічний волок; 4—магістральний волок; 5—

трелювальний трактор; 6 — розкряжовочна площадка; 7 — шлях вивозу колод

(у кружках даний номер розрахунку)

Валка дерев робиться, як правило, вибірково і по можливості уздовж існуючих просік і доріг.

Підпиляні дерева за допомогою гідроклина (багра) звалюють під кутом 30° до волока. Напрямок валки підпиляних дерев залежить від типу застосовуваних трелювальних засобів.

Товсті сучки і вершини зрізують бензиномоторною пилкою, а тонкі обрубують сокирою. При зрізанні сучків моторист із пилкою переміщається уздовж стовбура від комля до вершини, знаходячись ліворуч від стовбура. Хлисти, призначені тільки для паль, маркіруються.

Для трелювання звалених дерев по середині кожної ділянки прокладаються волоки шириною 5 м, а за межами ділянок — магістральні волоки шириною 7—9 м, що ведуть до розкряжовочної площадки.

Якщо для трелювання лісу застосовують трактори загального призначення чи автомобілі, то дерева, що примикають до волока, валять уздовж його, а, що знаходяться в глибині пасіки під кутом 30° до волока — вершинами убік трелювання.

Трелювання хлистів здійснюється возами (зв'язками декількох хлистів) і включає хід трактора до місця набору воза і його маневрування, відтягування тягового сталевого каната і чокерів, чокеровку хлистів і збір воза лебідкою, хід трактора до місця розвантаження і відчеплення воза. Вози хлистів для паль формуються окремо.

При трелюванні лісу тракторами зборка воза хлистів і його трелювання робиться за допомогою спеціального комплекту причіпного устаткування.

Комплект причіпного устаткування (рис. 2.3) складається зі сталевого каната, що збирає, тягового каната і причіпних чокерів.

Канат, що збирає, призначений для збору за допомогою чокерів хлистів у віз для трелювання. Він складається зі сталевого каната діаметром 21—23 мм і довжиною 20—25 м, причіпного гака з одного кінця і стопорного кільця з іншого.

Рис. 2.3 Комплект причіпного устаткування для трелювання

хлистів (сталевий тяговий канат не показаний, розміри в м):

1 — сталевий канат, що збирає; 2 — причіпний гак; 3—стопорне кільце;

4 — причіпний чокер; 5 — кільце чокера; 6 — плоский гак

Тяговий канат призначений для причеплення воза хлистів до трактора. Він улаштований так само, як і канат, що збирає, але має довжину 1,5—2м. Причіпний чокер призначений для причеплення хлистів до тягового канату. Його виготовляють зі сталевого каната діаметром 12,5—15,5 мм і довжиною 1,5—2,5 м, на одному кінці якого закріплюють кільце, а на іншому — плоский гак.

Набір воза хлистів за допомогою причіпного устаткування здійснюється в наступному порядку:

чокеровщик накидає петлею причіпні чокери на вершини (комлі) хлистів на відстані 0,7—1,2 м від кінця хлиста, потім пропускає через кільця чокерів канат, що збирає, і замикає його стопорним кільцем;

гак каната, що збирає, надягають на причіпний устрій трактора і переміщенням трактора вперед збирають хлисти, утворюючи віз;

на місце каната, що збирає, через кільця чокерів пропускають тяговий канат, один кінець якого замикають стопорним кільцем, а інший гаком надягають на причіпний пристрій трактора.

Підготовлений у такий спосіб віз хлистів трелюють до розкряжовочної площадки.

Розкряжовка і сортування хлистів здійснюються на площадці розкряжування , яка обладнана підкладками, покладеними поперек напрямку подачі хлистів.

Розкряжовка хлистів проводиться відповідно до типових схем розкряжовки.

Розкряжовка хлистів включає: розмітку хлистів по довжині, розкрій хлистів на колоди; маркірування колод з торців по їх призначенню буквами Д (дошки), Пр (прогони), Н (насадки), П (палі), Сх (схватки) і К ( колесовідбої ); сортування маркірованих колод і їхній облік. Вимір діаметра колод проводиться дерев'яним штангенциркулем (рис.2.4).

Рис. 2.4 Дерев'яний штангенциркуль

Доставка колод на пункт заготівлі мостових конструкцій здійснюється автомобільними крановими самонавантажувачами чи автомобілями. В останньому випадку навантаження колод на автомобілі проводиться автомобільним краном.

Розвантаження колод на ПЗМК роблять розрахунки лісопильних рам або розрахунки по виготовленню паль.