4.2 Вироблення рішення на виготовлення мостових

конструкцій

При оцінці обстановки враховуються загальний характер дій своїх військ і супротивника, місцеві матеріали, що використовуються для виготовлення мостових конструкцій, умови і трудомісткість їхньої заготівлі та транспортування, дані про водні перешкоди, особливість місцевості, кліматичні і метеорологічні умови, час року і доби.

Якщо дані про перешкоди відсутні, то дерев'яні мостові конструкції виготовляються у відповідності зі специфікацією, приведеної в табл. 4.1. Палі заготовлюються можливо більшої довжини виходячи з розмірів наявного лісоматеріалу.

Величина прольоту приймається рівної 4,5 чи 3,5 м у залежності від діаметра (перетину) лісоматеріалу. На чотири прольоти виготовляються конструкції пролітних будов з окремих елементів. Ці конструкції використовуються для замикаючих прольотів, а з прогонів при будівництві мостів на рамних опорах виготовляються лежні опор.

Якщо необхідні данні розвідки місця будівництва моста є, то для прийняття рішення на виготовлення мостових конструкцій необхідно уточнити умови заготівлі мостових конструкцій, оцінити технічні можливості застосування мостобудівельних засобів (див. додаток Г), визначити тип опор, установити величину прольотів, визначити тип конструкції пролітних будов, тип ПЗМК, кількість, порядок виготовлення і терміни готовності мостових конструкцій виходячи з наявності сил і засобів.

Якщо термін готовності мостових конструкцій установлений, то необхідно визначити, які сили і засоби необхідно залучити для виконання завдання.

При виборі місць розташування лісосіки, пункту заготівлі мостових конструкцій і розкряжовочної площадки необхідно враховувати наявність і стан доріг та шляхів трелювання лісу. Розкряжовочну площадку і ПЗМК доцільно розташовувати в безпосередній близькості від лісосіки і ПЗМК.

Максимально можливий успіх виготовлення мостових конструкцій визначається продуктивністю лісопильних рам і безперервністю їхньої роботи. Тому основна увага повинна бути звернена на безперебійну подачу лісоматеріалів до лісопильних рам і забезпечення виготовлення мостових конструкцій у темпі їхньої роботи.

При виборі типу проміжних опор варто враховувати наступні рекомендації.

Пальові опори є основним типом опор для мостів будь-якої вантажопідйомності. Вони зводяться при швидкості плину до 2,5 м/с, коли ґрунт дна допускає забивання паль і є палебійні засоби.

Рамні і клітинні опори застосовуються при будівництві мостів через суходоли, а також через водні перешкоди глибиною до 1 м і швидкістю плину до 1 м/с. Їх зводять, коли забивання паль утруднене чи неможливе по ґрунтових умовах, а також при відсутності палебійних засобів або при наявності труднощів їхнього застосування.

Металеві рамні опори застосовуються на гірських ріках з високими швидкостями плину і кам'янистим дном, а також у районах, у яких місцеві лісоматеріали відсутні.

Палево-рамні опори зводиться в тих же випадках, що і пальові, але при розташуванні пролітних будов на великій висоті над обрієм води в мостах через канали і каналізовані ріки і при будівництві мостів у передбаченні паводків.

Рис. 4.7 Номограма визначення величини прольоту моста на пальових і рамних опорах у залежності від поверхневої швидкості плину Vпов, м/с; глибини ріки, м (цифри у крапок, позначених хрестиками) і роду ґрунту (глинистий ґрунт, супісь, дрібний пісок)

При визначенні величини прольоту моста враховуються припустимі межі підмиву опор плином, характеристики наявного матеріалу, можливості мостобудівельних, вантажопідйомних і транспортних засобів (додаток Г).

Найменша припустима величина прольоту моста за умовою підмиву опор визначається по номограмах (рис. 4.7—4.8) у залежності від типу опор, поверхневої швидкості плину, глибини ріки і роду ґрунту дна. При цьому величина розмиву дна допускається для пальових опор 10% і для рамних - 5% від глибини ріки.

Приклад 1. Визначити величину прольоту моста на пальових опорах по наступним даним розвідки: ґрунт дна ріки — супісь (V) глибина ріки — 3,2 м, поверхнева швидкість плину ріки.— 1,2 м/с.

Рішення. На лівій частині вертикальної шкали номограми (рис. 4.7), що відповідає поверхневої швидкості плину, знаходять Vпов =1,2м/с. З групи крапок, позначених хрестами і характеризуючи родом ґрунту дна, вибирають найближчу по величині глибину ріки з приведених (3,2м). З'єднують знайдені крапки прямою, продовжуючи її до шкали з величиною прольотів. Крапка перетинання цієї прямої зі шкалою лежить між значеннями 3 і 3,5 м. Приймають, величину прольоту, найближчу (найбільшу) до знайденої крапки, тобто припустимий проліт = 3,5 м і більш.

Приклад 2. Визначити величину прольоту моста на рамних опорах за даними розвідки приклада 1.

Рішення. На правій частині вертикальної шкали номограми (рис. 4.7), що відповідає поверхневої швидкості плину, знаходять Vпов = 1,2м/с. Далі, діючи так само, як і в прикладі 1, знаходять припустиму найменшу величину прольоту моста L = 4,5 т

Рис. 4.8 Номограма визначень величини прольоту моста на пальових опорах у залежності від поверхневої швидкості плину ріки (цифри в крапок, позначених хрестиками) і роду ґрунту (галька, важкий суглинок, середній пісок).

Тип конструкцій дерев'яних пролітних будов і величина прольоту для мостів основної вантажопідйомності вибирається в залежності від діаметра наявного матеріалу за допомогою табл. 4.2 .

При визначенні типу конструкцій пролітних будов для мостів зниженої і підвищеної вантажопідйомності необхідно користатися таблицями гл. 2 Керівництва. Крім того, при виборі типу конструкцій пролітних будов необхідно керуватися наступними рекомендаціями.

Блокові пролітні будови застосовуються головним чином при наявності достатнього часу на виготовлення конструкції. Найбільш високі темпи будівництва моста досягаються при застосуванні колійних блоків.

Блоки простих прогонів із щитами настилу застосовуються, коли бажано мати міст із суцільною проїзною частиною або якщо маса конструкцій перевершує вантажопідйомність УСМ-2 і автокранів що застосовуються. Блоки складних прогонів із щитами настилу застосовуються тільки при відсутності лісу необхідного діаметра для одержання блоків простих прогонів.

Блоки дерев'яних складних прогонів із щитами настилу застосовуються в мостах зі збільшеними прольотами (6—9 м) при відсутності металевих прокатних балок необхідної довжини і перетину.

Застосування пролітних будов з окремих елементів приводить до збільшення часу будівництва мостів (особливо якщо воно ведеться за допомогою УСМ-2), але в той же час при наявності достатніх сил дає можливість виготовляти конструкції вручну за більш короткі терміни, чим блокові конструкції, і вести будівництво мостів без автокранів.

Найчастіше пролітні будови з окремих елементів застосовуються при будівництві невеликих мостів, якщо заздалегідь виготовлені блокові конструкції відсутні.

Металеві пролітні будови застосовуються при наявності металу і засобів для його зварювання і різання.

Величина прольоту моста вибирається в залежності від розмірів наявного прокату по табл. 3.1 Керівництва. При цьому варто прагнути до всілякого скорочення робіт з різання металу і зменшенню відходів прокату.

Суцільнометалеві колійні блоки застосовуються при прольотах моста до 6 м. Якщо мости зводяться за допомогою УСМ-2, то проліт вибирається величиною до 4,5 м.

Суцільнометалеві пролітні будови особливо доцільно використовувати при створенні запасів мостових конструкцій.

Блоки прогонів із щитами настилу застосовуються з метою зменшення маси монтажних елементів і скорочення витрати прокатних балок.

З метою скорочення обсягу зварювальних робіт застосовуються пролітні будови з пакетів прогонів з дерев'яною проїзною частиною.

Організація пункту заготівлі мостових конструкцій приймається по одній з типових схем (рис. 2.5—2.8) виходячи з оцінки наявних сил і засобів, а також обраного типу конструкцій пролітної будови. Перевагу варто віддавати ПЗМК із трьома лісопильними рамами.

При недостатності сил і засобів, а також при наявності готового лісоматеріалу або пиломатеріалу типовий розрахунок сил і засобів необхідно уточнювати.

При наявності складу лісоматеріалу у виді хлистів чи колод лісозаготівельні розрахунки, що вивільняються, доцільно використовувати на виготовленні вручну колесовідбоїв і прогонів замикаючих прольотів, що дозволяє скоротити час виготовлення мостових конструкцій на 10—15%, а при збереженні строку виготовлення мостових конструкцій можна скоротити загальну кількість людей з розрахунку по шість людей на кожну пилораму.

При наявності складу дощок і посиленні типових ПЗМК (рис.2.5—2.7) додатковими розрахунками успіх робіт з виготовлення мостових конструкцій збільшується в 1,5—2 рази. Склад посилення повинний бути:

для ПЗМК з однією лісорамою варто підсилити розрахунок на наявній потоковій лінії трьома людинами і додати розрахунок з п'яти чоловік для розкрою дощок і виготовлення заставних щитів (щитів настилу) і колесо відбоїв;

для ПЗМК із двома лісорамами варто додати розрахунок з одинадцяти чоловік на додаткову потокову лінію і розрахунок з п'яти чоловік для розкрою дощок і виготовлення заставних щитів (щитів настилу) і колесовідбоїв;

для ПЗМК із трьома лісорамами варто додати розрахунок з одинадцяти чоловік на додаткову потокову лінію і два розрахунки по п'ять чоловік для розкрою дощок і виготовлення закладних щитів (щитів настилу).

Наявність готових дощок дозволяє з одного хлиста одержати дві колоди для прогонів з різною величиною прольотів, що скорочує обсяг робіт з валки і трелюванні лісу.

Якщо є в наявності пиломатеріал у виді дощок і брусів, то виключається необхідність розгортання на ПЗМК лісорам. Лісозаготівельні і лісопильні розрахунки, що вивільнилися при виготовленні колійних блоків і блоків прогонів, використовуються для розгортання додаткових потокових ліній, а також робочих площадок для розкрою дощок і виготовлення заставних щитів (щитів настилу).

У цьому випадку успіх робіт на ПЗМК буде збільшуватися в порівнянні з успіхом робіт на типових ПЗМК пропорційно розгорнутій кількості потокових ліній. На кожну додаткову потокову лінію і робочу площадку по розкрої дощок і виготовленню щитів необхідно виділяти сумарний розрахунок у складі 16 чоловік.

Кількість необхідних мостових конструкцій визначається на підставі схеми низьководного моста (форма № 3 додатка Д). Крім того, передбачають резерв конструкцій для відновлення моста.

Якщо до початку заготівлі конструкцій схема моста ще не розроблена, то кількість мостових конструкцій, що підлягають виготовленню, визначається орієнтовно, вважаючи, що довжина низьководного моста дорівнює ширині перешкоди плюс три - чотири прольоти.

Витрата лісоматеріалу й орієнтована кількість хлистів приведені в додатку 15 Керівництва.

Час виготовлення мостових конструкцій визначають за графіком (рис.4.1). Час, отриманий за графіком, необхідно розділити на число працюючих лісопильних рам, а при необхідності помножити на поправочні коефіцієнти, приведені в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Вимоги до виконання робіт

Поправочний коефіцієнт

В нічних умовах При роботі в протигазі При роботі в загальновійськовому захисному костюмі При мерзлому лісоматеріалі При лісоматеріалі твердих порід

1,3 1,1 1,25 1,25 1,65

Поправочні коефіцієнти до часу виготовлення мостових конструкцій в умовах, відмінних від звичайних

Примітка. При необхідності урахування декількох умов коефіцієнти перемножуються.

Час готовності мостових конструкцій на перший проліт на ПЗМК з однієї і двома лісопильними рамами визначають за графіком (рис.4.2).

При трьох і більш лісопильних рамах час готовності конструкцій на перший проліт складає:

для колійних блоків і блоків простих прогонів — 2,7 ч;

для блоків складних прогонів — 3,3 ч;

для окремих елементів — 2,2 ч.

Рішення на виготовлення конструкцій наноситься на карту, де (якщо дозволяє її масштаб) указуються: місце розташування лісосіки і ПЗМК (з їхніми характеристиками); місце розкряжовочної площадки (якщо вона розгортається окремо); шляхи трелювання (вивезення) лісоматеріалів; характеристика лісових масивів і метало та деревообробних підприємств; місця розташування підрозділів і маршрути їхнього висування до місця виконання завдання, тип і кількість конструкцій, що підлягають виготовленню, терміни виконання завдання, місця розташування складів мостових конструкцій, а також інші необхідні відомості. Прийняте рішення уточнюється в ході рекогносцировки.