- •Розрахунок потужності експериментального цеху.
- •Особливості визначення обладнання на ділянках лаборантів та лекальників.
- •Що складають для визначення площі обладнання експериментального цеху.
- •11.Формування планувальніх рішень щодо експеримент-тального цеху
- •12.Операції, які виконують в підготовчому цеху.
- •13. Виробничий цикл підготовчого цеху
- •14.Завдання процесу підготовки матеріалів до розкрою. Структура підготовчого цеху.
- •15.Етапи проектування підготовчого цеху. Вихідні данні. Складання матеріального кошторису.
- •16.Операції що виконують у підготовчому цеху. Основні фактори, що впливають на розміри підготовчого цеху.
- •17. Методика визначення потреби підприємств у добовій кількості матеріалів
- •18. Визначення кількості діб зберігання матеріалів в підготовчому цеху
- •19. Визначення кількості робочих розпакувального відділу підготовчого цеху по операціям
- •20. Обладнання, яке застосовують в розпакувальному відділенні підготовчого цеху
- •21. Визначити кількість робітників підготовчого цеху за операціями:
- •22. Як визначають площу ділянки та проводять розрахунки кусків матеріалу
- •23. Організація праці на ділянці нормування матеріалів. Обладнання.
- •Зберігання матеріалів які ще не розпаковані
- •25. Засоби збереження розпакованої тканини в підготовчому цеху.
- •26. Методика визначення площі ділянки для зберігання розбракованих матеріалів.
- •27. Призначення зведення робочих, обладнання, площі підготовчого цеху.
- •28. Визначення площі ділянок пц.
- •29. Вимоги, яких дотримуються при розплануванні обладнання у пц.
- •Організація технологічного процесу розкрійного цеху
- •Форми організації праці у розкрійному цеху
- •33 Вихідні дані технологічних розрахунків розкрійного цеху. Вплив організаційно-технологічних рішень на розрахунки розкрійного цеху
- •34 Вимоги до розміщення робочих місць та обладнання в розкрійному цеху
- •Методика визначення кількості робітників, які зайняті на розкрій деталей крою, комплектування пачок
- •36, Розрахунок кількості робітників, зайнятих на розкрій полотен з дефектами
- •37. Обладнання, що використовується на настильно-розкрійних столах.
- •38. Сутність виконання настилів в розкрійному цеху.
- •39. Визначення кількості обладнання, яке використовується при настилання матеріалів.
- •40. Настильні столи, пристрої для настилання тканини.
- •41. Визначення кількості настильщіків та обладнання для настилання тканини.
- •42. Методика визначення кількості робітників, які виконують роботи, пов’язані з пачками.
- •43. Особливості розпланування розкрійного обладнання та машин, зв’язаних з нумерацією крою.
- •44. Методика визначення кількості робочих на операціях з’єднання процесних талонів з деталями. Способи та обладнання, що при цьому використовують.
- •45. Обробка настилу в розкрійному цеху.
- •46. Вибір засобу настилання матеріалів. Пристрої, якими оснащують настильні столи.
- •47. Яким чином виконують обведення контурів лекал у розкладках та переносять їх на настил.
22. Як визначають площу ділянки та проводять розрахунки кусків матеріалу
В целях рационального использования ткани при подготовки к раскрою производят расчет кусков с учетом шкалы размеров и ростов и норм расхода ткани на единицу изделия при различных способах раскладок лекал (комбинированные, одиночные) и настилание тканей (лицом к лицу и лицом вниз).
Количество рабочих и размер участка зависят от выбранной техники расчетов ткани. Если расчет кусков ткани производится с использованием автоматизированных систем на компьютерах, площадь занимаемая персоналом для расчета принимается равной F р.к = 18-20 м2 (производится на машине ЭМРТ-2. обслуживается одним оператором). Если ткань рассчитывается по таблицам то площадь, необходимая для размещения расчетчиков определяется из расчета 4 м2 на одного человека
Количество расчетчиков определяется по формуле:
где: Lс -суточная потребность в тканях, пог. м
tр - затрат времени на расчет 1м,с
23. Організація праці на ділянці нормування матеріалів. Обладнання.
Нормирование расхода материалов является одной из наиболее трудоемких работ экспериментального цеха. От ее правильного проведения во многом зависит экономное расходование материалов.
При разработке норм расхода материалов используются следующие методы:
■ статистический - на основе данных о расходе материалов на аналогичные изделия и модели за прошедший период;
■ экспериментальный - на основе выполнения экспериментальных раскладок лекал;
■ расчетный - на основе данных о расходе материалов по экспериментальным раскладкам и последующих расчетов.
На швейных предприятиях сложилась определенная последовательность операций при разработке норм:
■ определение площадей лекал;
■ составление сочетаний размеров и ростов в раскладках на основании шкалы заказов;
■ выполнение экспериментальных раскладок на различные ширины и виды материалов с целью определения отправных норм на раскладку;
■ определение норм расхода материалов расчетным путем;
■ копирование раскладок лекал;
■ подготовка документации для практического использования в производстве (заполнение бланка норм расхода материалов, расчет средневзвешенных показателей);
■ контроль за правильностью использования материалов в производстве.
Последовательность операций может быть и несколько иной (в зависимости от ассортимента изделий и сложившейся организации производства). Например, площадь лекал может измеряться в домах моделей при разработке технической документации. На предприятии в случае изменений в конструкции изделия при проработке уточняется площадь отдельных деталей.
Оборудование группы нормирования расхода тканей включает столы по одному на каждого рабочего-нормировщика для выполнения раскладок лекал: для широких тканей размер стола 6000X1800 мм; для узких тканей (подкладка, приклад, бельевые изделия, платья) — 10000x1200 или 12000х1200 мм.
Выполненные раскладки лекал и установленные нормы расхода тканей фотографируют на передвижной фотоустановке (ПФУ). При отсутствии фотоустановок раскладки зарисовывают с помощью лекал, полученных на пантографе.
Для измерения площади лекал моделей применяют фотоэлектронную машину ИЛ. Производительность машины 200—250 крупных лекал в смену. Площадь, занимаемая машиной, 3800х1300 мм.
Для храпения лекал удобны подвесные цепные транспортеры, приводимые в движение электромотором. На 1 пог. м транспортера размещается 15—20 комплектов лекал.Расчет нормы расхода тканей на размеры изделий и ширины тканей, на которые не производили опытные раскладки, выполняют расчетчики. Дли каждого расчетчика предусматривают стол размером 1200x700 мм.
Площадь помещения группы нормирования определяют по формуле где— сумма площадей, занятых под столами и оборудованием;ἠ — коэффициент использования площади (принимаютἠ] = =0,54-0,6).