- •Розділ 1. Спецчастина
- •1.1Технологічна частина
- •1.1.5 Виробнича програма, розрахунок потреб металу
- •1.1.6 Характеристика виробництва, режим праці і фонди праці
- •1.1.8 Вибір і техніко-економічне обґрунтування способів зварювання
- •1.1.9 Вибір і обґрунтування зварювальних матеріалів(дроту, електродів, газів та ін.), розрахунок їх споживання
- •1.1.10 Обґрунтування і розрахунок режимів зварювання
- •1.1.11 Способи запобігання деформацій і зменшення залишкових напружень
- •1.1.12 Вибір зварювального і механічного устаткування, джерел живлення
- •1.1.13 Вибір, розрахунок і опис технологічного оснащення
- •1.1.14 Розробка технологічного процесу і маршруту збирання, зварювання та обробки
- •1.1.15 Розрахунок норм часу складально-зварювальних операцій
- •1.1.16 Виробничий зв’язок цеху (дільниці), який проектують з іншими цехами
- •1.1.17Вибір і обґрунтування методів контролю якості зварної конструкції
- •1.1.18 Економія матеріальних і людських ресурсів
- •1.2.1 Розрахунок кількості робочих місць, устаткування, пристосувань
- •1.2.2 Вибір і розрахунок транспортних засобів вантажопотоків
- •1.2.3 Розрахунок цеху (відділення, дільниці)
- •1.2.4 Планування цеху (дільниці)
- •Енергетична частина
- •1.3.1 Розрахунок витрат електроенергії
- •1.3.2 Розрахунок потреби води, повітря, газів
1.1.9 Вибір і обґрунтування зварювальних матеріалів(дроту, електродів, газів та ін.), розрахунок їх споживання
При виборі присадного металу необхідно прагнути забезпечити рівномірність не тільки механічних властивостей і основного металу і стійкість шву проти міжкристалічної корозії, а також рівномірність загальної корозійної стійкості метала всіх зон зварного з’єднання. Для забезпечення стійкості до міжкристалічної корозії необхідно в першу чергу оцінювати склад вуглецю і карбідоутворюючих (Ti, Nb) елементів, які володіють великою зрідненістю до вуглецю ніж хром. Пов’язуючи залишковий вуглець сталі в міцні карбіди, ці елементи виключають можливість випадання карбідів хрому і об’єднання прикордонних шарів зерен хрому при нагріванні в критичному інтервалі температур.
При аргонодуговому зварюванні сталі 08Х22Н6Т в якості присадного дроту варто застосовувати високолегований зварювальний дріт Св-06Х21Н7БТ (ЭП - 500) [ ], по ГОСТ 2246 – 70.
Хімічний склад зварювального дроту Св-06Х21Н7БТ (ЭП - 500) приведений в таблиці 13.
Таблиця 1.13 - Хімічний склад дроту марки Св-06Х21Н7БТ (ЭП - 500) по ГОСТ 2246 – 70, у відсотках
C |
Mn |
Si |
Cr |
Ni |
Ti |
Nb |
S |
P |
Не більше | ||||||||
До 0,08 |
1,0 - 2,0 |
До 0,8 |
20 - 22 |
6,8–7,8 |
0,3-0,6 |
0,6-1,0 |
0,025 |
0,035 |
Зміст в дроті до 1% Nb та 0,6% Ti при змісту С до 0,08% забезпечується феритно-аустенітна структура металу щву з 30 – 40% фериту, яка несхильна до утворення гарячих тріщин.
При аргонодуговому зварюванні в якості неплавкого електроду використовуються прутки із лантанового вольфраму марки ВЛ з присадкою окисі лантану 1 – 2%, які допускають високу щільність струму (в порівнянні з чистим вольфрамом) і задовольняючи санітарно-гігієнічні вимоги (в порівнянні з торірованним вольфрамом). Вибираємо вольфрамовий лантановий електрод марки ВЛ – 15 у вигляді прутків діаметром 1 – 8мм, який постачається по ГОСТ 23949 – 80.
В якості середовища захисного газу вибирається інертний газ аргон, який постачається по ГОСТ 10157 – 79 трьох ґатунків – вищого, першого і другого для зварювання відповідальних зварних конструкцій використовується аргон тільки вищого та першого сорту.
Характеристика захисного газу аргон приведена в таблиці 14.
Таблиця 1.14 - Характеристика захисного газу аргон вищого ґатунку по ГОСТ 10157-79
Показники |
Ґатунок | |
Вищий |
Перший | |
Об’ємна доля аргону, % не менше |
99,993 |
99,987 |
Об’ємна доля кисню,% не більше |
0,0007 |
0,002 |
Масова концентрація водяної пари при 20Сº і при тиску 101,3 кПа, г/м3 |
0,007 |
0,010 |
Об’ємна доля суми вуглецевовмісних з’єднань в перерахунку на СО2, % не більше |
0,0005 |
0,001 |
Об’ємна доля азоту,% не більше |
0,005 |
0,010 |
Обмеження складання газів та парів води дозволяє зменшити пористість шва, що особливо важливо при багатошаровому зварюванні.
Розрахунок необхідності в зварювальних матеріалах виконується по масі наплавленого металу і середньогалузевих коефіцієнтів витрат, враховуючих витрати та відходи при різноманітних способах зварювання[ ].
Розрахунок наплавленого металу Gнм, г, виконується по формулі:
Gнм= ΣFH*Iшв*γ (1.17)
де FH– площа поперечного перетинукожного типу розміру, см2;
Iшв– довжина шва кожного типу розміру, см;
γ – щільність наплавленого металу (для сталі γ = 7,9г/см3).
Розрахуємо площу поперечного перетину швів Fн, см2, при виготовленні штока і фланців підвіски пенала.
Для штоку (рисунок 2):
шов У8 – довжина шва на 1 підвіску складає Iшв= 20см, звідси площа поперечного перетину складає:
Fн = S*b+0.25(S-c)2tgα +0.75(e*g+e1*g1)
Fн= 16*2+0.25(16-2)2 *1.1+0.75(15*2+13*2) = 1.3см2 (1.18)
згідно формули 17 маса наплавленого металу складає:
Gнм= 1,3*20*7,9 = 205,6г
шов Т1 – довжина шва складає Iшв = 6,4см, звідси площа поперечного перетину складає:
Fн = k2/2+1.05*k*g
Fн= 52/2+1.05*5*1.5 = 0.2см2 (1.19)
згідно формули 17 маса наплавленого металу складає:
Gнм = 0,2*6,4*7,9 = 10,2г
шов Т3 – довжина шва складає Iшв= 5см, звідси площа поперечного перетину складає:
Fн = 2(k2/2+1,5*k*g)
Fн = 2(52/2+1,05*5*1,5 = 0,4)см2 (1.20)
згідно формули 17 маса наплавленого металу складає:
Gнм=0,4*5*7,9 = 15,8г
шов Т8 – довжина шва Iшв= 20см, звідси площа поперечного перетину складає:
Fн = S*b+0.25(S-c)2tgα + 1,5*e*g
Fн = 16*3+0,25(16-5)2*1,1+1,5*12*4 = 1,55см2 (1.21)
згідно формули 17 маса наплавленого металу складає:
Gнм= 1,55*20*7,9 = 244,9г
Для фланця (рисунок 3) – шовТ6 – довжиною на одну підвіску Iшв= 24см, звідси площа поперечного перетину складає:
Fн = S*b+0.5(S-c)2tgα +0,75*e*g
Fн = 8*1+0,5(8-1)2*1,1+0,75*18*2,5 = 0,69см2 (1.22)
згідно формули 17 маса наплавленого металу складає:
Gнм= 0,69*24*7,9 = 131,8г
Норму витрат зварювального дроту Gпр, кг, розраховується по формулі:
Gпр=Gнм* Кпр (1.23)
де - Кпр– коефіцієнт витрат, враховуючий витрати на угар, розбризкування, відходи (Кпр = 1,12)[ ] .
Для зварювання штока норми витрат зварювального дроту складає:
Gпр= 478*1,12 = 535г
Для зварювання фланця норми витрат зварювального дроту складає:
Gпр= 131,8 *1,12 = 148г
Норму витрат захисного газу аргону Gr, м3, розраховується по формулі:
Gr = Gпр*кr (1.24)
де кr– коефіцієнт витрат захисного газу на 1 кг дроту (кr= 1,2)[ ].
Для зварювання штоку норми витрат газу складає:
Gr = 0,535*1,2 = 0,642м3
Для зварювання фланця норми витрат захисного газу складає:
Gr= 0,148*1,2 = 0,178м3
Норми витрат неплавкого електроду Gв, кг, розраховується по формулі:
Gв = qв*Iшв/100 (1.25)
де – qв питома витрата неплавкого електроду на 100м шва (qв = 102,1г).
Для зварювання штока норми витрати неплавкого електроду складає:
Gв = 102,1*0,96/100 = 0,0009кг
Для зварювання фланця норми витрати неплавкого електроду складає:
Gв = 102,1*0,24/100 = 0,003кг
Результати розрахунків маси наплавленого металу і витрат зварювальних матеріалів зведено в таблиці 15.
Таблиця 1.15 – Необхідність у зварювальних матеріалах
Найменування зварювальних вузлів
|
Маса наплавленого металу, кг |
Витрати зварювального дроту, кг |
Витрати захисного газу, м3 |
Витрати неплавкого електроду, кг |
| |||
На один виріб |
На річний випуск |
На один виріб |
На річний випуск |
На один виріб |
На річний випуск | |||
Шток |
0,478 |
0,535 |
5350 |
0,642 |
6420 |
0,0009 |
9,0 | |
Фланець |
0,132 |
0,148 |
1480 |
0,178 |
1780 |
0,0003 |
3,0 | |
Всього на підвіску |
0,610 |
0,683 |
6830 |
0,820 |
8200 |
0,0012 |
12,0 |