1.2.4 Планування цеху (дільниці)

Дільниця розташована в прольоті УТС шириною 18м та довжиною 36м. шириною 3м розташований посередені прольоту.

Робочі місця складання та зварювання вузлів підвіски огороджені від сектору прольоту металевими перегородками висотою 2,5м. вхід в зварювальні кабіни завішені брезентовою шторою.

В кожній зварювальній кабіні розташовані джерела живлення, балони з аргоном і зварювальним столом, на яких встановлені по два складально-зварювальні пристосування, щоби під час охолодження вузла в одному пристосуванню (100Сº) зварювальник виконував зварювання в іншому пристосуванню. На кожному робочому місці передбачено складське місце для складання деталей та зварних вузлів, передача яких виконується партіями в спеціальній тарі електрокарами та кран-балкою.

При розташуванню обладнання забезпечена прямоточність виробничого процесу, на одній стороні прольоту через проїзд виконується тільки передача зварних вузлів на механічну обробку та кінцеве складання підвіски.

Висота прольоту 8,4м.

Площа дільниці S = 648м².

Річний об’єм зварних конструкцій V_к, кг/м², з одного м² складає:

V_к = G_к*N/S (1.42)

де G_к – маса конструкції, кг.

V_к = 7,9*10000/648 = 122кг/м²

3. Енергетична частина

1.3.1 Розрахунок витрат електроенергії

На проектованій дільниці електрична енергія витрачається на плавлення основного та присадного металу при зварюванні (технологічна), на привід електродвигунів установленого обладнання (силова), освітлення робочих місць (освітлювальна).

Витрати технічної енергії А_т, кВт/год, розраховується по формулі:

А_т = a*Q_H*N (1.43)

де a – питома витрата електроенергії на 1кг наплавленого металу;

Q_H – маса наплавленого металу;

N – річний випуск виробу.

При зварюванні в аргоні плавким електродом на постійному струмі витрати електроенергії на 1кг наплавленого металу складає a = 6 - 7 кВт*год/кг[ ].Приймаємо a = 6,5кВт*год/кг.

Тоді витрати технологічної електроенергії буде мати вигляд:

А_т = 6,5*0,61*10000 = 39650кВт/год

Витрати силової електроенергії А_с,кВт/год, розраховується по формулі:

А_с = ΣN_y*Ф_e*k₃*k₀/k_c*η (1.44)

деΣN_y – потужність встановленого обладнання (ΣN_y = 58,3кВт), (таблиця 23);

Ф_e – ефективний річний фонд роботи обладнання (Ф_e = 3935год);

k₀– коефіцієнт одночасності роботи обладнання (k₀ = 0,6);

k_c – коефіцієнт витрати електроенергії в мережі (k_c = 0,96);

η – коефіцієнт корисної дії електродвигунів (η = 0,85).

А_с = 58,3*39,35*0,85*0,6/0,96*0,85 = 143381,56кВт/год

Витрата електроенергії на освітлення дільниці розраховуємо по формулі:

А_осв = qS_учН/1000 (1.45)

де q – норма витрати електроенергії на освітлення 1м² площі дільниці, q = 12кВт*ч/м²;

S – площа дільниці, S = 648 м² ;

Н – річне енергетичне навантаження , Н = 2300 год при двозмінному режимі роботи.

А_осв = 12*648*2300/1000 = 17884кВт*ч

1.3.2 Розрахунок потреби води, повітря, газів

Річна витрата води на господарсько-побутові потреби визначаємо по формулі:

Q_в = q_вn_р255 (1.46)

де q_в = 0,08м³ – норма витрати води на 1 чоловіка в день;

n_р = 34 – чисельність працюючих на дільниці;

255 – число робочих днів у році.

Q_в = 12*34*255/1000 = 572м³

Споживачами стисненого повітря на заводі є пневмошліфмашинки і пневмоприводи складальних пристосувань. Витрата стиснутого повітря розраховується по формулі:

Q_возд = q_возд n k_u F_Д.О к³; (1.47)

де q_возд = 39м³/ч – питома витрата стиснутого повітря;

n – кількість воздухоприйомників, n = 4шт;

k_u = 0,85 – коефіцієнт використання воздухоприйомників.

Q_возд = 3,9*4*0,85*3440*0,8 = 3650м³

Приймачами стиснутого повітря на дільниці являються шліфмашинки n_ст = 2шт, к_з = 0,82, q_ст = 0,4м³/год; пневмогайковерти n_ст = 2шт, к_з = 0,66, q_ст = 0,4м³/год. Тоді витрати стиснутого повітря складають:

Q_ст = 1,25*3*0,82*0,4*3935 = 4860м³

Витрати пари на опалення Q_п, Гкал, розраховується по формулі:

Q_п = q_п*Т₀*В_п/1000000 (1.48)

де q_п – питома витрата тепла на 1м³ будівлі (q_п = 30ккал/год);

Т₀ – тривалість опалювального сезону (Т₀ = 4320год);

В_п = об’єм будівлі, м³.

Об’єм будівліВ_п, м³, розраховується по формулі:

В_п = S*H_буд (1.49)

де H_буд – висота будівлі, м.

В_п = 648*8,4 = 5443,2м³

Тоді витрати пари на опалення складають:

Q_п = 30*4320*5443,2/1000000 = 705,43Гкал

Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.24.

Таблиця 1.24 – Витрати електроенергії

Найменування	Одиниці вимірювання	Річна потреба
технологічна електроенергія	кВт/год	39650
Силова електроенергія		143381,56
Електроенергія на освітлення дільниці		17884
витрати на господарчо-побутові потреби	м3	918
Стиснуте повітря		4860
Пар	Гкал	705,43