Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

0887579_C36AB_denisyuk_v_p_repeta_v_k_gaeva_k_a_kleshnya_n_o_visha_matemat

.pdf
Скачиваний:
51
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
3.59 Mб
Скачать

тоді точність обчислення значення функції f (x0 ) обмежена значенням су-

ми ряду an

n=1

, тобто

r(x0 ) an .

n=1

2.8.2. Наближене обчислення визначених інтегралів

b

Нехай потрібно обчислити визначений інтеграл f (x)dx , причому пер-

a

вісна F(x) не виражається через елементарні функції або її важко знайти.

Уцьому разі виконують такі дії:

1)задають точність обчислення ε > 0 ;

2)розкладають підінтегральну функцію f (x) у степеневий ряд (ряд

Маклорена);

3) якщо проміжок інтегрування [a; b] належить інтервалу збіжності (R; R) , то далі користуються властивістю про почленне інтегрування

степеневого ряду.

Похибку обчислень визначають так само, як і при обчисленні значень функцій.

2.8.3. Наближене розв’язання диференціальних рівнянь

Якщо інтегрування диференціального рівняння не зводиться до квадратур, тобто розв’язок не виражається через елементарні функції, або ж інтегрування рівняння ускладнене, то застосовують наближене розв’язання диференціального рівняння за допомогою ряду Тейлора.

Нехай треба розв’язати задачу Коші, тобто знайти частинний розв’язок рівняння

 

 

 

 

 

y′ = f (x,

y) ,

 

 

 

(1.18)

який задовольняє початкову умову y(x0 ) = y0 .

 

 

 

Розв’язок рівняння шукаємо у вигляді ряду Тейлора

 

 

 

 

y(x )

 

y′′(x )

 

 

 

y(n)

(x )

(x x )n + ...,

y = y(x

) +

 

0

(x x ) +

0

(x x )2

+ ... +

 

0

 

 

 

 

 

0

 

1!

 

0

2!

 

0

 

n!

0

 

 

 

 

 

 

 

 

де доданок

y(x0 ) = y0 заданий початковою умовою,

а інші коефіцієнти

y(x ), y′′(x ), ...,

y(n) (x ),...

підлягають визначенню.

Підставивши у ди-

0

0

 

 

0

 

 

x = x0 , y = y0 ,

визначимо коефіці-

ференціальне рівняння (1.18) значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

51

єнт y(x0 ), тобто y(x0 ) = f (x0 , y0 ). Щоб знайти коефіцієнт y′′(x0 ) , диференціюємо обидві частини рівняння за змінною x : ( y)′ = ( f (x, y)), звідси

y′′ = f1 (x, y, y) . Підставивши у праву частину одержаного рівняння значення x = x0 , y = y0 , y′ = y(x0 ) , дістанемо значення y′′(x0 ) . Продовжуючи процес диференціювання і підстановки у праву частину одержаних рівнянь відомих уже значень, дістають коефіцієнти y′′′(x0 ), y(4) (x0 ) і т. д. Ряд

Тейлора із визначеними коефіцієнтами є частинним розв’язком рівняння (1.18) для тих значень x , при яких він збігається. Частинна сума цього ряду буде наближеним розв’язком заданої задачі Коші.

Зауваження.

1. Розглянутий метод послідовного наближення застосовний для роз- в’язання диференціальних рівнянь довільного порядку.

2. Питання про похибку наближеного розв’язку диференціального рівняння ми не розглядаємо.

Т.2 ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ

Знайдіть область збіжності функціональних рядів.

1

1.2 + x1 .n=1 x

n

 

 

 

 

1

 

Розв’язання. Оскільки узагальнений гармонічний ряд

збіжний

p

для

p > 1 , то область збіжності заданого

n=1 n

ряду визначаємо

з нерівності

x2 + x 1 > 1, звідки дістаємо x2 + x 2 > 0,

x (−∞; 2) (1; ).

 

 

 

 

2.

n

.

 

 

 

nx

 

 

 

 

n=1 2

 

 

 

Розв’язання. Ряд визначений для будь-якого дійсного x , причому незалежно від x члени цього ряду додатні. Застосуємо ознаку Д’Аламбера:

l(x) = lim

n + 1

 

2nx

=

1

lim

n + 1

=

1

.

 

n

2x

n

 

 

n→∞ 2(n+1) x

 

 

n→∞

 

2x

Оскільки ряд збігається, якщо l(x) < 1 , то розв’язуємо нерівність

1

< 1, 2x > 1,

x > 0.

2x

 

 

52

При x = 0 виконується умова l(x) = 1 , тому перевіримо в цій точці ряд

n

на збіжність:

=n — розбіжний ряд.

2n 0

n=1

n=1

Отже, область збіжності заданого ряду — інтервал (0; ) .

1

3.n=1 1+ xn .

 

 

Розв’язання. Ряд визначений на всій числовій прямій, крім однієї точ-

ки — x = −1.

Розглянемо випадки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

x = 1 ,

тоді загальний член ряду un =

 

1

 

не прямує до нуля, отже, в

 

 

2

 

цій точці ряд розбіжний;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2)

1 < x < 1, тоді lim xn = 0 ,

 

lim

 

 

 

= 1 0 , ряд розбігається;

 

 

 

 

 

+ xn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

n→∞ 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3)

x (−∞; 1) (1; ) . Покажемо, що у цьому випадку ряд збігається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Справді, оскільки ряд

 

збіжний для

x, що задовольняють умову

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

< 1, тобто

 

x

 

> 1 , і lim

 

 

1

 

 

xn

 

= lim

 

 

 

xn

 

= lim

 

1

 

= 1, то за

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn

 

1+ xn

 

1

+ xn

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

n→∞

 

n→∞

 

+ 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

граничною ознакою порівняння заданий ряд збіжний для

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

x

 

> 1 .

 

 

 

 

Отже, область збіжності вихідного ряду — множина (−∞; 1) (1; ).

Дослідіть на рівномірну збіжність функціональні ряди.

 

4. sin nx .

n=1

n3

Розв’язання. Ряд визначений для всіх x (−∞; ) і є знакозмінним функ-

ціональним рядом. Покажемо, що цей ряд абсолютно і рівномірно збіжний на всій числовій прямій. Застосуємо ознаку Вейєрштрасса. Збіжний

 

 

 

 

 

 

числовий ряд

1

є мажорантним для вихідного ряду. Справді, члени

 

 

n=1 n3

 

 

 

 

| sin nx |

 

 

 

 

 

 

ряду

, який складений із модулів членів вихідного ряду, задово-

 

n=1

n3

| sin nx |

 

1

 

льняють нерівності

( n = 1, 2, ) для всіх x (−∞; ) . Отже,

n3

 

 

 

 

 

 

n3

за ознакою Вейєрштрасса ряд збігається абсолютно і рівномірно.

53

(1)

n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

 

.

 

 

 

 

 

 

 

n + | x |

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Ряд визначений для всіх x (−∞; )

і є альтерновним фу-

нкціональним рядом. Оцінимо залишок

| r | < | u

n+1

|=

1

1

, при-

 

 

 

 

 

 

n

 

n + 1+ | x |

 

n + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

чому ця оцінка справджується для всіх x (−∞; ) . Нехайε > 0 задано. Потрібно вказати номер N = N(ε), залежний від ε і не залежний від x, що для всіх n > N і для всіх x D виконується нерівність

rn (x) < ε.

Для нашого ряду нерівність

 

rn (x)

 

< ε виконується для всіх дійсних x і

 

 

n > N (ε) , де N(ε) =

1

1

 

(тут [a] ― ціла частина числа a ). Тому ряд збі-

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

гається рівномірно

для

всіх x (−∞; ) . Проте ця збіжність не є абсо-

 

 

 

 

n+1

 

 

 

 

 

 

(1)

 

1

 

 

 

лютною, бо ряд

 

 

=

 

 

є розбіжним (порівняйте його з гар-

n + | x |

 

 

 

 

n=1

 

n=1 n + | x |

 

монічним рядом). Отже, вихіднийрядзбігається рівномірно, аленеабсолютно.

Зауваження. Попередній приклад свідчить про те, що не кожен рівномірно збіжний на деякому проміжку ряд буде абсолютно збіжним на цьому проміжку.

6. xn , x (1; 1).

n=1

Розв’язання. Для вказаних x ряд збігається як сума нескінченно спадної геометричної прогресії. Покажемо, що ця збіжність нерівномірна.

Розглянемозалишокряду rn (x) = xn+1 + xn+ 2 + …=

xn+1

ізнайдемограниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1x

 

lim

 

r (x)

 

= lim

 

xn+1

 

=

1

,

lim

 

r

(x)

 

= lim

 

xn+1

 

= ∞. Якщо задати 0 < ε < 0,5,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→−1

 

n

 

x→−1

 

1x

 

 

2

 

x1

 

n

 

 

x1

 

1x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нерівність | rn (x) |< ε для всіх x (1; 1) не виконуватиметься, що суперечить означеннюрівномірноїзбіжності. Отже, рядзбігається нерівномірно.

Зауваження. Якщо функціональний ряд, члени якого неперервні на відрізку [a; b] функції, збігається на цьому відрізку до розривної

функції S(x) , то ряд збігається на [a; b] нерівномірно.

54

Знайдіть область збіжності степеневих рядів.

(1)n+1

(x 5)

n

7.

 

.

n 3n

 

n=1

 

 

 

Розв’язання. Ряд є повним степеневим рядом. Тому для нього застосовні формули (1.12), (1.13). Знайдемо радіус збіжності за формулою (1.12). Маємо

 

 

 

 

 

 

(1)n+1

 

 

 

(1)n+ 2

 

 

 

 

 

a

n

=

 

 

 

, a

n+1

=

 

 

 

 

;

 

 

 

 

n 3n

 

(n + 1)

3n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R = lim

an

 

 

= lim

(1)n+1

 

(n + 1) 3n+1

 

= 3 lim

n + 1

= 3.

an+1

 

 

n

3n

 

(1)n+ 2

 

 

n

 

n→∞

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначаємо інтервал збіжності: 3 < x 5 < 3 , 2 < x < 8 . Отже, ряд абсолютно збіжний у внутрішніх точках інтервалу (2; 8).

Залишилося дослідити поведінку ряду на кінцях інтервалу збіжності. Нехай x = 2 , вихідний ряд переходить у розбіжний числовий ряд

(1)

n

(1)

2n+1

 

1

 

(1)n+1

 

=

 

= −

.

n 3n

 

n

 

n=1

n=1

 

n=1 n

 

 

 

 

 

 

 

3

n

У точці x = 8 ряд набуває вигляду

(1)n+1

 

 

n 3n

 

 

 

 

 

n=1

 

ряд збігається умовно.

Отже, область збіжності ряду — проміжок (2; 8] .

8. n!(x + 2)n .

n=1

(1)

n+1

=

 

. Цей

n

 

n=1

 

 

Розв’язання. За формулою (1.12) дістаємо

R = lim

 

an

= lim

 

n!

 

= lim

n!

= lim

1

 

= 0 .

a

(n + 1)!

 

 

 

n→∞

n→∞

n→∞ n! (n + 1)

n→∞ n + 1

 

 

 

n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки радіус збіжності дорівнює нулю, то степеневий ряд збігається лише в одній точці — x = −2 .

 

n

n

2n

 

9.

 

 

 

 

x

 

.

2n + 1

 

n=1

 

 

 

 

 

Розв’язання. Ряд є неповним, оскільки коефіцієнти цього ряду при непарних степенях x дорівнюють нулю. Позначивши x2 = t 0, дістанемо повний степеневий ряд

55

 

n

n

n

 

 

 

 

 

 

t

 

,

(1.19)

2n + 1

 

n=1

 

 

 

 

 

 

радіус збіжності якого визначаємо за формулою (1.13):

R =

1

= lim

 

1

 

 

 

= lim

2n + 1

= 2.

lim n | an |

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

n

 

 

n n→∞

n

 

n→∞

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n + 1

 

 

 

Отже, ряд (1.19) збігається для

t (2; 2). Враховуючи обмеження

t 0 , дістанемо t [0; 2). У точці t = 0

ряд (1.19) збіжний. Дослідимо цей

ряд на правому кінці інтервалу збіжності. Поклавши в (1.19) t = 2, дістанемо числовий ряд

Оскільки lim

n→∞

(1.19) розбігається. нувшись до заміни

 

 

 

n n

 

n

 

 

 

2n n

 

 

 

 

 

 

 

2

 

=

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

2n + 1

 

n=1

 

2n + 1

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

2n

n

 

 

 

 

 

1

 

 

n

 

1

 

 

то при t = 2 ряд

 

 

 

 

= lim

1

 

 

 

 

=

 

 

 

 

0,

2n + 1

 

2n + 1

 

 

e

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, ряд (1.19) збіжний на інтервалі t [0; 2). Повер- x2 = t, визначимо область збіжності вихідного ряду:

x2 [0; 2), | x |< 2, 2 < x < 2.

10. 5n2 xn2 .

n=1

Розв’язання. Ряд є неповним, тому застосування формул (1.12), (1.13) неможливе. За радикальною ознакою Коші маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

якщо 5

| x | < 1,

lim n

5

n2

x

n2

= lim (5 | x |)

n

=

 

якщо 5 | x | = 1,

 

 

 

 

1,

n→∞

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

| x | > 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, якщо 5

Отже, ряд збігається на інтервалі

 

1

;

1

. У кінцевих точках указа-

5

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

ного інтервалу ряд розбігається (переконайтесь у цьому самостійно).

11. Знайдіть суму ряду nxn1 ( | x | < 1 ).

n=1

Розв’язання. Потрібно знайти суму

S(x) = 1+ 2x + 3x2 + 4x3 + …+ nxn1 + … .

56

Розглянемо геометричний ряд 1+ x + x2 + x3 + …+ xn + …,

він збіжний

для | x | < 1 , причому його сума

S (x) =

 

1

. Скориставшись властивістю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1x

 

 

 

 

 

 

 

про почленне диференціювання степеневого ряду, дістанемо

 

S(x) = (S (x))′ =

1

=

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1x

 

 

 

 

 

12. Розкладіть у ряд Маклорена функції:

 

 

 

 

 

 

 

а) f (x) = ex ; б) g(x) = x2 e2x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання: а) функція

 

 

f (x) = ex

нескінченно диференційовна, при-

чому ex = (ex )′ = (ex )′′ = …= (ex )(n) для довільного n N , звідси випливає,

що f (0) = f (0)′ = f (0)′′ = …= f (0)(n) = 1 і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ex

=

1+

x

 

+

x2

 

+

x3

 

 

 

+ …+

xn

+ … .

(1.20)

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

1!

2!

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо радіус збіжності цього ряду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R = lim

 

 

an

 

 

= lim

 

 

(n + 1)!

 

 

= lim (n

+ 1) = ∞,

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

n→∞

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто ряд збігається в інтервалі (−∞; ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишилося довести, що lim Rn

 

 

= 0. Для всіх x (r; r) , де r — будь-

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

яке додатне число, виконуються нерівності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (n) (x)

 

= ex < er = M ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тому за теоремою 5 lim Rn

= 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(r; r) (−∞;

), тобто на інтервалі

Отже, на будь-якому інтервалі

 

 

(−∞; ), функція ex

розкладається у ряд Маклорена за формулою (1.20);

б) щоб розкласти функцію g(x)

у ряд Маклорена, достатньо замінити у

формулі (1.20) x на 2x і результат помножити на x2,

тоді дістанемо

g(x) = x2 e2x

= x2

 

 

2x

 

 

(2x)

2

 

 

(2x)

3

 

 

(2x)

n

 

1

+

+

 

+

 

 

+ …+

 

 

+ … =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1!

 

 

 

2!

 

3!

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= x2 +

2x3

+

22 x4

+

23 x5

 

+ …+

 

2n xn+ 2

 

+ … .

 

 

 

3!

 

 

 

n!

 

 

1!

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

57

Цей ряд збігається до функції g(x) на всій числовій прямій.

 

 

13. Розкладіть у ряд Тейлора за степенями x 1 функції:

 

 

 

 

а) f (x) =

 

1

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

б) g(x) =

 

 

1

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x + 2

 

 

 

 

 

 

(x + 2)2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання: а) позначимо x 1 = t, тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

=

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

1

 

=

 

1

 

 

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x +

2

 

t + 1+ 2

3 + t

3

 

+

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скориставшись формулою 7 (табл. 1.2), записуємо розвинення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

n t

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n tn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

(1)

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

3

 

 

3n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

+

 

 

 

 

 

3 n=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

звідки після заміни t

на x 1 , дістанемо остаточну відповідь

 

 

1

 

 

 

1

 

x 1

 

 

 

 

(x 1)

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x 1)

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x 1)

n

 

=

+

 

 

 

− …+ (1)n

 

 

 

+ …=

(1)n

 

.

 

x + 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3n+1

 

 

3

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=0

 

 

 

 

 

Ця рівність справедлива, якщо

 

 

 

x 1

 

 

 

<

1. Звідси 2 < x < 4 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −

 

 

 

 

, то,

скориставшись властивістю про

 

 

 

(x + 2)

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x + 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

почленне диференціювання степеневого ряду, дістанемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

x 1

 

 

(x 1)2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n (x 1)n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− …+ (1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ … =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

+1

 

 

 

 

 

 

(x +

2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −

 

1

 

 

+

 

2(x 1)

 

− …+ (1)n

n(x 1)n1

 

+ …

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

n(x 1)n1

, x (2; 4).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14. Розкладіть у ряд Маклорена функцію

f (x) = arctg x .

 

 

 

 

Розв’язання. Замінившиуформулі7 (табл. 1.2)

x на x2 ,

запишеморівність

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

=

 

1x2 + x4 x6 + …+ (1)n x2n + …, x (1; 1) .

 

 

 

 

 

1+ x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

58

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скориставшись властивістю про почленне інтегрування степеневого ряду, дістанемо

x

dt

 

x

x

x

x

x

 

= dt t2 dt + t4 dt t6 dt + …+ (1)n t2n dt + …

1+ t

2

0

0

0

0

0

0

або

arctg x = x

x3

+

x5

x7

+ …+ (1)

n

x2n+1

 

+ … .

3

5

7

 

2n + 1

 

 

 

 

 

 

Можна довести, що ця рівність справедлива і для x = ±1 , отже, ряд збіжний для x [1; 1] .

15. Розкладіть у ряд Маклорена функцію f (x) = ln(x2 + 3x + 2) . Розв’язання. Перетворимо логарифмічну функцію:

 

 

 

 

 

 

ln(x2 + 3x + 2) = ln(x + 2)(x + 1) = ln(x + 2) + ln(x + 1) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ln 2 1+

x

+ ln(1+ x) = ln 2 + ln 1+

x

+ ln (1+ x).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скориставшись розвиненням 4 (табл. 1.2) для логарифмічних функцій

ln 1+

x

 

 

і ln(1+ x),

 

дістанемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

x2

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

 

 

 

 

ln(x

2

+ 3x + 2) = ln 2 +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

− …+ (1)

 

 

 

 

 

+ …

+

 

 

 

 

 

2

 

 

 

3

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2 2

 

 

3 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

x3

 

 

 

 

 

 

 

n1 xn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1)n+1 x

n

 

 

 

+

x

 

 

+

 

 

 

 

 

− …+ (1)

 

 

 

 

 

+

= ln 2 +

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

)

n+1

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

)

n+1

1

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

x = ln 2 +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 1 x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З’ясуємо область збіжності одержаного ряду. Оскільки ряд Маклорена

для функції ln 1+

x

 

 

збіжний при 1 <

x

1 ,

тобто 2 < x 2 , а ряд для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln(1+ x) збіжний на проміжку 1 < x 1, то одержане розкладання справе-

дливе для 1 < x 1, тобто для тих значень x , при яких збіжні одночасно обидва ряди.

16. Розкладіть у ряд Маклорена функцію f (x) =

x2

 

.

 

 

9 + x2

Розв’язання. Перетворимо функцію f (x) так:

59

x2

 

=

x2

 

 

1

.

 

 

 

 

 

9 + x

2

3

 

1

+

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

Використовуючи формулу 6 (табл. 1.2) для m = −0, 5 , розкладемо в ряд

функцію

 

1

 

 

=

(1+ t )

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1+ t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

2

 

 

2

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1+

 

 

 

t

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

+

 

 

 

1+ t

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

...

 

 

 

 

 

 

+

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

2

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ …+

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

+ ...

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 3

 

 

 

 

 

 

 

1 3 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 3 ... (2n 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1

1

t +

 

 

t2

t3 + ... + (1)n

tn + ... .

 

 

 

 

 

 

 

22 2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23 3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Замінивши в цій рівності

 

t на

 

x2

 

, дістанемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

n 1 3 ... (2n 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

1 3

 

 

x

4

 

 

1 3 5

 

x

6

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

)

x

2n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1

18

 

+

182 2!

 

 

 

 

183

 

 

 

 

+ ... +

 

 

1

 

 

 

 

 

 

18n n!

 

 

+ ... ,

1+

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а тому шуканий розклад остаточно набуває вигляду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

x4

 

 

 

 

 

 

 

1 3

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

1 3 5

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

+ ... +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

+ 9

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

18

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1 3 ... (2n 1)

 

x

2n+ 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ (1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ... .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

n

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Область збіжності ряду — проміжок 1 <

 

 

 

1 , або 3 < x 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17. Обчисліть

 

 

 

 

e

 

 

з точністю ε = 0, 001.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Використовуючи розвинення у ряд Маклорена функції ex , дістанемо

1

 

 

 

1

 

 

1

 

 

1

 

 

1

 

e = e

2

= 1

+

 

 

+

 

+

 

+ …+

+ … .

2

1!

22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2! 23 3!

2n n!

60