0887579_C36AB_denisyuk_v_p_repeta_v_k_gaeva_k_a_kleshnya_n_o_visha_matemat
.pdfТ.4 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
4.1. Поверхневі інтеграли першого роду. Основні поняття
Нехай на гладкій поверхні σ задано неперервну функцію u = f (х, у, z). (Поверхню називають гладкою, якщо в кожній її точці існує дотична площина, яка змінює своє положення неперервно при переході від точки до точки.) Розіб’ємо поверхню σ сіткою довільно проведених кривих на n елементарних частин σk ( k = 1, 2, …, n ), виберемо на кожній частині σk
довільну точку Mk (xk , yk , |
zk ) , обчислимо значення функції у цій точці і |
||||||
складемо інтегральну суму |
|
|
|
|
|||
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
Sn = ∑ f (xk , yk , zk )Δσk , |
(2.37) |
||||
|
|
|
k =1 |
|
|
|
|
де Δσk |
― площа k-го елемента поверхні σk |
(див. рис. 2.58). Позначимо |
|||||
через |
dk діаметр елементарної області поверхні |
σk , λ = max dk ― |
|||||
найбільший з діаметрів dk . |
|
|
|
1≤k ≤n |
|||
|
z |
|
|
||||
Якщо при λ → 0 існує скінченна границя |
σ |
||||||
|
|||||||
інтегральної суми (2.37), яка не залежить ні |
|
||||||
|
|
σk |
|||||
від способу розбиття поверхні σ на елемен- |
|
|
|||||
тарні частини σk , ні від вибору на σk точок |
|
|
Mk |
||||
|
|
|
|||||
Mk (xk , yk , zk ) , то цю границю називають |
|
|
|
||||
поверхневим інтегралом першого роду від |
О |
|
|
||||
функції f (x, y, z) по поверхні σ і позначають |
|
у |
|||||
|
|
||||||
∫∫ f (x, y, z)dσ. |
|
х |
|
|
|||
σ |
|
|
|
|
Рис. 2.58 |
||
Отже, за означенням |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
∫∫ f (x, y, z)dσ = lim ∑ f (xk , |
yk , zk )Δσk . |
|
|||
|
|
σ |
λ→0 k =1 |
|
|
|
Значення цього інтеграла не залежить від вибору сторони поверхні σ, по якій виконується інтегрування.
Теорема 1 Якщо на гладкій поверхні σ визначено неперервну функцію f (x, y, z) , то поверхневий інтеграл першого роду існує.
191
4.2. Обчислення поверхневого інтеграла першого роду
Обчислення поверхневого інтеграла першого роду зводиться до обчислення подвійного інтеграла.
|
z |
|
G |
γ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нехай гладка |
|
поверхня |
σ задана |
рів- |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нянням z = z(x, |
y) . Припустимо, |
що ця по- |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
G |
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
верхня однозначно проектується в область |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D площини Оху і функції z(x, y) , |
z′ (x, y) , |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z′ |
(x, |
|
y) неперервні в області D. |
|
|
x |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тоді між |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
елементом поверхні d |
σ і елементом площі |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
dσ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dxdy |
|
існує зв’язок (рис. 2.59) |
у |
|
вигляді |
|||||||||||||||||||||||||||
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
формули: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dσxy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dxdy |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d |
σ = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
, |
||||||||||||||
x |
dσxy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos γ(M (x, y, z)) |
|
|
|
cos γ(M (x, y, z)) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де γ(M ) ― кут між нормаллю n до поверхні |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Рис. 2.59 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
уточці M (x, y, |
z) |
тавіссю Oz. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
У нашому випадку можна вважати, |
|
що |
n = {z |
′ |
|
(x, y), |
z′ (x, |
|
y), |
− 1} , |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
n k |
|
|
|
|
|
z′ |
0 + z |
′ 0 −1 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
тоді |
cos γ(M (x, y, z)) |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
x |
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
n |
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
′ |
2 |
|
′ |
2 |
1 |
|
|
|
|
′ |
2 |
|
|
|
′ |
2 |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1+ (zx ) |
|
+ (zy ) |
|
|
|
|
1+ (zx ) |
|
+ |
(zy ) |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
поверхневий інтеграл першого роду обчислюється за формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.38) |
||||||||||
|
|
∫∫ |
|
|
|
|
|
∫∫ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
f (x, |
y, z)dσ = |
|
|
|
|
f (x, y, |
z(x, y)) 1+ (z′ )2 |
|
+ (z′ )2 dxdy. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
σ |
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо, наприклад, гладка поверхня задана рівнянням x = x( y, z) , проектується в область Dyz площини Oyz, тоді поверхневий інтеграл першого роду обчислюють за формулою
∫∫ |
|
∫∫ |
|
y |
z |
|
f (x, y, z)dσ = |
|
f (x( y, z), y, z) |
1+ (x′ )2 |
+ (x′ )2 dydz. |
σ |
|
Dyz |
|
|
|
4.3. Поверхневі інтеграли другого роду. Основні поняття
Розглянемо поняття двосторонньої поверхні. Візьмемо на гладкій поверхні σ довільну точку М і проведемо в цій точці нормаль n . Переміщатимемо точку М вздовж довільного замкненого контура L разом із
192
σk , ні від вибору на σk |
точок Mk (xk , yk , |
zk ) , то цю границю називають |
||
поверхневим інтегралом другого роду і позначають ∫∫ R(x, y, z)dxdy. |
||||
|
|
|
σ |
|
z |
k |
|
z |
|
|
|
k |
|
|
|
n |
σk |
|
|
|
γ |
|
|
|
|
Mk |
σk Mk γ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
О |
|
у |
О |
у |
|
|
|
||
|
+ |
|
– |
|
х |
|
|
х |
|
a |
|
б |
|
|
|
|
Рис. 2.62 |
|
|
Отже, за означенням |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
∫∫ R(x, y, z)dxdy = lim ∑ R(xk , yk , zk ) Sk . |
|
||
|
σ |
λ→0 k =1 |
|
|
Поверхню σ можна проектувати також на координатні площини Oxz та
Oyz. Тоді для функцій P(x, y, z) |
та Q(x, y, z) , визначених і неперервних у |
||
точках двосторонньої поверхні |
σ , дістають ще два поверхневі інтеграли |
||
другого роду ∫∫ P(x, y, z)dydz та ∫∫ Q(x, y, z)dxdz . |
|||
|
σ |
σ |
|
У загальному випадку поверхневий інтеграл має вигляд |
|||
|
|
|
|
|
∫∫ P(x, y, z)dydz + Q(x, y, z)dxdz + R(x, y, z)dxdy, |
|
|
|
σ |
|
|
де P(x, y, z) , Q(x, y, z) , R(x, y, z) — неперервні функції, визначені в точках двосторонньої поверхні σ .
Зауваження.
1. Якщо поверхня σ замкнена, то поверхневий інтеграл другого роду по зовнішній стороні позначають символом ∫∫ .
σ
194
2.При переході до іншої сторони поверхневий інтеграл другого роду змінює знак.
3.Якщо, наприклад, σ — циліндрична поверхня, твірні якої паралельні
осі Oz, то ∫∫ R(x, y, z)dxdy = 0 (у цьому разі поверхня σ проектується на
σ
площину Оху у лінію, яка не має площі).
4. Між інтегралами першого і другого роду існує зв’язок у вигляді формули
∫∫ |
Pdydz + Qdxdz + Rdxdy = |
∫∫ ( |
) |
|
|
P cos α + Q cos β + R cos γ dσ , |
|
σ |
|
σ |
|
де cosα, cosβ, cos γ — напрямнікосинусинормалідообраноїсторониповерхні. 5. Якщо поверхню σ розбити на частини σ1 та σ2 , то поверхневий інтегралпоповерхніσ дорівнюєсумідвох інтегралів поїїчастинах σ1 та σ2 .
4.4. Обчислення поверхневого інтеграла другого роду
Обчислення поверхневого інтеграла другого роду зводиться до обчислення подвійного інтеграла.
Нехай функція R(x, y, z) неперервна в усіх точках поверхні σ , заданої рівнянням z = f (x, y) , де z(x, y) — неперервна функція в замкненій області Dxy — проекції поверхні σ на площину Оху. У разі, коли обрано верхню сторону поверхні σ , тобто нормаль n до обраної сторони утворює з віссю Оz гострий кут, поверхневий інтеграл ∫∫ R(x, y, z)dxdy зводиться до
подвійного інтеграла за формулою |
σ |
|
|
∫∫ R(x, y, z)dxdy = ∫∫ R(x, y, z(x, y))dxdy . |
|
σ |
Dxy |
Якщо ж інтегрування проводиться по нижній стороні поверхні σ (нормаль n до обраної сторони утворює з віссю Оz тупий кут), то подвійний інтеграл беруть зі знаком «–», тобто
|
∫∫ R(x, y, z)dxdy = − ∫∫ |
R(x, y, z(x, |
y))dxdy. |
|
|
σ |
Dxy |
|
|
Отже, |
|
|
|
|
|
∫∫ R(x, y, z)dxdy = ± ∫∫ |
R(x, y, z(x, |
y))dxdy. |
|
|
σ |
Dxy |
|
|
195
Аналогічно дістаємо ще дві формули:
1) якщо функція Q(x, y, z) неперервна в усіх точках поверхні σ , за-
даної рівнянням y = y(x, z) , де |
y(x, z) — неперервна функція в замкненій |
||
області Dxz — проекції поверхні σ на площину Охz, то |
|||
|
|
|
|
|
∫∫ Q(x, y, z)dxdz = ± ∫∫ Q(x, y(x, z), z)dxdz, |
|
|
|
σ |
Dxz |
|
причому, якщо β — гострий кут між нормаллю n та віссю Оу, то беремо знак «+», якщо β — тупий кут, то беремо знак «–»;
2) якщо функція P(x, |
y, z) |
неперервна в усіх точках поверхні σ , за- |
||
даної рівнянням x = x( y, |
z) , де |
x( y, z) — неперервна функція в замкненій |
||
області Dyz — проекції поверхні σ на площину Оуz, то |
||||
|
|
|
||
|
∫∫ P(x, y, z)dydz = ± ∫∫ P(x( y, z), y, z)dydz, |
|
||
|
σ |
|
Dyz |
|
де перед подвійним інтегралом беремо знак cos α ( α — кут між нормаллю n та віссю Ох).
У загальному випадку, щоб обчислити поверхневий інтеграл
∫∫ P(x, y, z)dydz + Q(x, y, z)dxdz + R(x, y, z)dxdy ,
σ |
|
потрібно обчислити три інтеграли ∫∫ P(x, y, z)dydz , |
∫∫ Q(x, y, z)dxdz та |
σ |
σ |
∫∫ R(x, y, z)dxdy , проектуючи послідовно поверхню |
σ на координатні |
σ
площини Оуz, Охz та Оху відповідно, після чого результати скласти.
4.5. Формула Остроградського—Гаусса
Формула Остроградського—Гаусса встановлює зв’язок між поверхневим інтегралом по замкненій поверхні і потрійним інтегралом по просторовій області, яка обмежена цією поверхнею.
Теорема 2 Якщо функції P(x, y, z) , Q(x, y, z) , R(x, y, z) — неперервні
функції разом із своїми частинними похідними першого порядку в просторовій області G, то справджується формула Остроград- ського—Гаусса
196
|
|
∂P |
+ |
∂Q |
+ |
∂R |
|
∫∫∫ |
∂x |
∂y |
dxdydz = ∫∫ Pdydz + Qdxdz + Rdxdy, |
||||
G |
|
|
|
∂z |
σ |
де σ — межа області G й інтегрування по σ проводиться по її зовнішній стороні.
Доведення. Нехай область G обмежена замкненою поверхнею σ , при-
чому знизу |
ця область обмежена поверхнею σ1 , |
заданою |
рівнянням |
z = z1 (x, y) , |
зверху — поверхнею σ2 , рівняння |
якої |
z = z2 (x, y) |
( z1 (x, y) ≤ z2 (x, y) ), з боків — циліндричною поверхнею |
σ3 , твірні якої |
||||||||||
паралельні осі Oz. Функції |
z1 (x, y) , |
z2 (x, y) |
неперервні в замкненій |
||||||||
області D — проекції області G на площину Оху (рис. 2.63). |
|
||||||||||
Розглянемо потрійний інтеграл |
|
|
|
|
|
|
|
||||
∫∫∫ |
∂R dxdydz |
= ∫∫ dxdy |
z |
( x, y) |
∂R dz |
=∫∫ R(x, |
|
z |
2 |
( x, y) |
|
|
|
||||||||||
2 |
∫ |
y, z) |
|
|
dxdy = |
||||||
G |
∂z |
D |
z ( x, y) |
∂z |
D |
|
z ( x, y) |
|
|||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
= ∫∫ R(x, |
y, z2 (x, |
y))dxdy −∫∫ R(x, y, |
z1 (x, |
y))dxdy. |
||||||
|
D |
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
Подвійні інтеграли у правій частині рівності замінимо поверхневими інтегралами другого роду по зовнішній стороні поверхонь σ2 та σ1
відповідно, враховуючи при цьому кути між нормаллю n та віссю Оz. Дістанемо
∫∫∫ ∂R dxdydz = ∫∫ R(x, y, z)dxdy +∫∫ R(x, y, z)dxdy. |
|
||||
G |
∂z |
σ 2 |
|
σ1 |
|
|
|
|
|||
Оскільки по стороні σ3 , |
яка перпендикулярна площині Оху, викону- |
||||
ється рівність ∫∫ Rdxdy = 0, то |
|
|
|
||
σ 3 |
|
|
|
|
|
∫∫∫ |
∂R dxdydz = |
∫∫ R(x, y, z)dxdy +∫∫ R(x, y, z)dxdy + |
|
||
G |
∂z |
σ 2 |
|
σ1 |
|
|
|
|
|||
|
+ ∫∫ R(x, |
y, |
|
z)dxdy = ∫∫ R(x, y, z)dxdy. |
|
Отже, |
σ 3 |
|
|
σ |
|
∫∫∫ ∂R dxdydz = ∫∫ R(x, y, z)dxdy. |
|
||||
|
(2.40) |
||||
|
G |
∂z |
σ |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
197 |
Аналогічно доводять формули
∫∫∫ |
∂P dxdydz = ∫∫ P(x, |
y, |
z)dydz, |
(2.41) |
|
G |
∂x |
σ |
|
|
|
|
|
|
|
||
∫∫∫ |
∂Q dxdydz = ∫∫ Q(x, |
y, |
z)dxdz. |
(2.42) |
|
G |
∂y |
σ |
|
|
|
|
|
|
|
Додавши почленно рівності (2.40) ― (2.42), дістанемо формулу Остро- градського—Гаусса.
Зауваження.
1. Формулу Остроградського—Гаусса зручно використовувати для обчислення поверхневих інтегралів по замкнених поверхнях.
2. Формула Остроградського—Гаусса справджується і для випадку, коли область G можна розбити на скінченну кількість областей розглянутого вигляду.
4.6. Формула Стокса
Формула Стокса встановлює зв’язок між поверхневим і криволінійним інтегралами.
Теорема 3 Якщофункції P(x, y, z) , Q(x, y, z) , R(x, y, z) неперервніразом
із своїми частинними похідними першого порядку в точках орієнтовної поверхні σ, то справджується формула Стокса
|
∂Q |
− |
∂P |
|
∂R |
− |
∂Q |
∂P |
− |
∂R |
|
|
∫∫ |
∂x |
dxdy + |
∂y |
dydz + |
|
∂z |
dxdz = |
|
||||
σ |
|
∂y |
|
|
∂z |
|
|
∂x |
(2.42′) |
|||
|
|
|
|
= ∫ |
Pdx + Qdy + Rdz, |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де L — межа поверхні σ й інтегрування вздовж кривої L проводиться у додатному напрямку стосовно обраної сторони поверхні σ , тобто зі сторони нормалі, що відповідає обраній стороні, обхід контуру L відбувається проти годинникової стрілки (рис. 2.64).
Зауваження.
1. Формула Стокса дає змогу обчислювати криволінійні інтеграли другого роду по замкнених контурах за допомогою поверхневих інтегралів.
2. Із формули Стокса випливає, що якщо виконуються рівності
∂Q |
= |
∂P |
, |
∂R |
= |
∂Q |
, |
∂P |
= |
∂R |
, |
∂x |
|
∂y |
|
∂y |
|
∂z |
|
∂z |
|
∂x |
|
198
то криволінійний інтеграл по довільному замкненому контуру L дорівнює нулю:
∫ Pdx + Qdy + Rdz = 0 .
L
У цьому разі криволінійний інтеграл не залежить від форми шляху інтегрування.
z |
n |
(x, y) |
|
|
|
z = z2 |
|
|
|
|
σ2 |
|
z |
|
|
|
|
n |
|
|
σ3 |
|
|
|
|
n |
|
σ |
|
|
|
|
||
|
σ1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
n z = z1 (x, y) |
О |
L |
|
|
D |
y |
y |
|
|
|
|
||
x |
|
x |
|
|
|
|
|
||
|
Рис. 2.63 |
|
|
Рис. 2.64 |
4.7.Деякі застосування поверхневих інтегралів
1.Площу Sσ поверхні σ обчислюють за формулою
Sσ = ∫∫ dσ .
σ
Порівняйте цю формулу з формулою (2.13).
2.Масу m поверхні σ , у кожній точці якої задано поверхневу густину γ(x, y, z) , обчислюють за формулою
|
|
|
|
|
m = ∫∫ γ(x, y, z)dσ. |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
σ |
|
|
|
|
|
|
5. Координати xc , |
yc , zc центрамасиповерхні σ визначаютьзаформулами |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
x = |
1 |
|
xγ(x, y, z)dσ, y = |
1 |
|
yγ(x, y, z)dσ, |
|
||||||
m |
∫∫ |
m ∫∫ |
||||||||||||
|
c |
|
|
|
|
c |
|
|
|
|||||
|
|
σ |
|
|
|
|
|
σ |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.43) |
|||
|
|
|
|
|
|
m |
∫∫ |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
zc = |
1 |
|
zγ(x, y, z)d |
σ. |
|
|||||
|
|
|
|
|
σ |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
199 |
Т.4 ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ
1. Обчисліть поверхневий інтеграл першого роду I = ∫∫(x − 2z)dσ по
σ
частині площини х + у + z = 1, розміщеній у першому октанті (рис. 2.65). Розв’язання. Поверхню σ задано рівнянням z = 1− x − y, де функція z і її
частинні похідні |
|
z′ |
= −1, |
|
z′ = −1 |
неперервні |
в |
обмеженій |
замкненій |
||||||||||||||||
|
|
|
x |
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
області D — проекції поверхні σ на площину Oху. Тому заданий інтеграл |
|||||||||||||||||||||||||
існує. Обчислимо його за формулою (2.38): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
I = ∫∫ (x − 2(1− x − y)) 1+ (−1)2 + (−1)2 dxdy = |
3∫∫ (−2 + 3x + 2 y)dxdy = |
|
|||||||||||||||||||||||
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1− x |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1− x |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
= 3∫ dx ∫ (−2 + 3x + 2 y)dy = 3∫ (−2y + 3xy + y2 ) |
0 |
|
dx = |
|
|
||||||||||||||||||||
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1 |
|
2 |
|
|
2 |
|
|
5 |
|
2 |
|
|
3 |
|
1 |
|
|
|
3 |
|
|
1 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
= 3∫ (5x − 2 − |
3x |
|
+ |
(1− x) |
|
)dx = 3 |
|
|
x |
|
− 2x − x |
|
− |
|
|
(1− x) |
|
|
|
|
= − |
|
. |
||
|
|
2 |
|
|
3 |
|
6 |
||||||||||||||||||
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
2. Обчисліть поверхневий інтеграл першого роду I = ∫∫ z(x + 2y)dσ , де
σ
σ ― частина поверхні z = 1− x2 , яка обмежена площинами y = 0 та y = 3 (рис. 2.66).
Розв’язання.Проекція заданої поверхні на площину Оху ― прямокут-
ник: −1 ≤ x ≤ 1, |
0 ≤ y ≤ 3 (рис. 2.67). Знайдемо частинні похідні |
||||||||
|
|
z′ |
= |
− x |
, z′ |
= 0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
x |
|
1− x2 |
y |
|
|
|
|
тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dσ = |
1+ (z′ )2 |
+ (z′ )2 dxdy = |
1+ |
x2 |
dxdy = |
dxdy |
. |
||
|
|
||||||||
|
x |
|
y |
|
|
1− x2 |
|
1− x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Тепер обчислюємо поверхневий інтеграл
|
I = ∫∫ z(x + 2y)dσ = ∫∫ 1− x2 (x + 2 y) |
dxdy |
= ∫∫(x + 2y)dxdy = |
||||||||||||
|
1− x2 |
||||||||||||||
|
|
σ |
D |
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
3 |
1 |
|
2 |
|
3 |
1 |
|
|
3 |
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
= ∫ dx∫ (x + 2 y)dy = ∫ |
(xy + y |
|
) |
|
dx = ∫ (3x + 9)dx = |
|
x |
|
+ 9x |
|
= 18. |
||||
|
|
|
|
||||||||||||
−1 |
0 |
−1 |
|
|
|
0 |
−1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
−1 |
200