Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

0887579_C36AB_denisyuk_v_p_repeta_v_k_gaeva_k_a_kleshnya_n_o_visha_matemat

.pdf
Скачиваний:
51
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
3.59 Mб
Скачать

 

 

β

ρ(ϕ)

f (ρ cos ϕ, ρ sin ϕ) ρdρ.

 

 

∫∫ f ( x, y)dxdy = dϕ

(2.8)

 

D

α

0

 

 

2. Нехай область D обмежена променями, які утворюють з полярною

віссю кути

α та

β (α < β), і кривими

ρ = ρ1 (ϕ) та ρ = ρ2 (ϕ)

(ρ1 ≤ ρ2 )

(рис. 2.11,

б). Тоді полярні координати області D1 змінюються в межах

ρ1 (ϕ) ≤ ρ ≤ ρ2 (ϕ),

α ≤ ϕ ≤ β і формулу (2.7) можна записати у вигляді

 

 

β

ρ 2 (ϕ)

 

 

∫∫ f ( x, y)dxdy = dϕ

f (ρ cos ϕ, ρ sin ϕ) ρdρ.

(2.9)

 

D

α

ρ1 (ϕ)

 

3. Нехай область D, межа якої задана полярним рівнянням ρ = ρ(ϕ) , охоплює початок координат, тобто точка O(0; 0) є внутрішньою точкою області D (рис. 2.11, в), тоді виконується формула

 

 

 

 

2π

ρ(ϕ)

 

 

 

 

 

 

 

∫∫ f ( x, y)dxdy = dϕ f (ρ cos ϕ, ρ sin ϕ) ρdρ .

(2.10)

 

 

 

D

0

0

 

 

 

 

 

 

Зокрема, якщо межа області D — коло x2 + y2 = R2 , або

ρ = R , тоді

формула (2.10) набуває найпростішого вигляду

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

R

 

 

 

 

 

 

 

∫∫ f (x, y) dxdy = dϕf (ρ cos ϕ, ρ sin ϕ) ρdρ .

 

 

 

 

D

0

0

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

y

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

ρ = ρ(φ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ = ρ2(φ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

ρ = ρ(φ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α β

 

α β ρ = ρ1(φ)

 

D

 

x

 

 

 

 

О

 

 

 

 

О

 

 

x

О

 

 

x

 

 

 

 

а

 

 

 

б

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.11

 

 

 

 

Зауваження.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Оскільки в полярних координатах вираз x2 + y2

має досить простий

вигляд

x2 + y2 = ρ2 , а рівняння кола x2 + y2 = R2 ––

ρ = R , то до поляр-

них координат найчастіше переходять тоді, коли область D ― круг, кільце,

121

сектор тощо, при цьому підінтегральна функція часто має вигляд f (x, y) = g(x2 + y2 ) .

Y

 

 

2. У деяких випадках, наприклад, коли область

 

M

D обмежена колом (x x0 )

2

+ ( y y0 )

2

= R

2

, до-

у

ρ

p

 

 

 

M0

φ

цільно перейти до полярних координат із полюсом

y0

 

 

у точці M0 (x0 , y0 ) і полярною віссю, напрям якої

О x0

х

Х

збігається з додатним напрямом осі абсцис. У цьому

разі перехід від прямокутних декартових координат

Рис. 2.12

 

(x, y) до полярних координат

 

(ρ, ϕ) (рис. 2.12) здій-

 

 

 

снюєтьсязаформулами x x0 = ρcos ϕ , y y0 = ρsin ϕ ,

прицьомуякобіанзалишаєтьсянезмінним: J = ρ.

1.6.Деякі застосування подвійного інтеграла

1.Площу S плоскої області D обчислюють за формулою

 

S = ∫∫ dxdy.

 

(2.11)

 

D

 

 

 

 

 

 

У полярних координатах ця формула має вигляд

 

 

S = ∫∫ ρdρdϕ .

 

 

D1

 

2. Об’єм циліндричного тіла, обмеженого зверху неперервною поверхнею z = f (x, y) , де f (x, y) 0 , знизу — замкненою обмеженою областю

D, з боків — циліндричною поверхнею, напрямна якої збігається з межею області D, а твірні паралельні осі Oz, визначають за формулою

V = ∫∫ f (x, y)dxdy.

(2.12)

D

 

 

 

3. Площу Sσ гладкої поверхні σ , заданої рівнянням z = f (x, y) , обчислюють за формулою

Sσ = ∫∫ 1+ ( fx(x, y))2 + ( fy(x, y))2 dxdy,

(2.13)

Dxy

де Dxy ― проекція поверхні на площину Оху.

122

4. Масу m плоскої пластини, яка має форму обмеженої замкненої області

D, в кожній точці якої задано густину γ(x,

y) , обчислюють за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m = ∫∫ γ(x, y)dxdy.

 

(2.14)

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

5. Координати xc ,

yc центра маси пластини визначають за формулами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xc =

1

∫∫ xγ(x,

y)dxdy, yc

=

1

∫∫ yγ(x, y)dxdy.

(2.15)

m

m

 

 

 

D

 

 

 

D

 

Зауваження. Величини

 

 

 

 

 

 

 

M y = ∫∫ xγ(x,

y)dxdy, M x

= ∫∫ yγ(x, y)dxdy

 

 

 

 

D

 

 

D

 

називаються статичними моментами пластини відносно осей Оу та Ох

відповідно. Тоді координати центра маси пластини можна записати у ви- г-ляді

x

=

M y

,

y

=

M

x

.

 

 

 

c

 

m

 

c

 

m

 

 

 

 

 

6. Моменти інерції пластини відносно координатних осей обчислюють за формулами

 

 

 

Ix = ∫∫ y2 γ(x,

y)dxdy,

I y = ∫∫ x2 γ(x, y)dxdy,

 

 

 

 

D

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

а відносно початку координат ― за формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I0 = ∫∫ (x2 + y2 )γ(x, y)dxdy.

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

Т.1

ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ

1. У подвійному інтегралі

∫∫ f (x,

y)dxdy розставте межі інтегрування

 

 

 

 

 

D

 

 

 

(двома способами) по області D, межа якої задана такими рівняннями:

а) x = 1 , x = 4, y = 1, y = 3 ;

б) y = x 1, x = 3 , y = −1 ;

в) y = 2x, x + y = 3, y = 0 ;

123

y

3

D

1

О 1 4 x

Рис. 2.13

y

 

2

у = х – 1

 

1

О

3 x

 

у = – 1

Рис. 2.14

г) y = 2x 2, y = 2x 8, y = 0 , y = 2 ; д) y = x , y = x 2 , x = 0 ;

е) y = 0 , y = 3 , x = 0 , x = 2 , x = 2 y y2 .

Розв’язання: а) Маємо найпростіший випадок. Область інтегрування ― прямокутник, зображений на рис. 2.13. Ця область правильна і в напрямку осі Ох, і в напрямку осі Оу. Проекція області на вісь Ох ― відрізок [1; 4] , а на вісь Оу ― відрізок

[1; 3] . Оскільки сторони прямокутника паралельні

осям координат, то подвійний інтеграл зводиться до повторного інтеграла за формулами

∫∫ f (x,

4

3

 

y)dxdy = dxf (x,

y)dy

D

1

1

 

або

3

4

 

∫∫ f (x,

 

y)dxdy = dyf (x,

y)dx .

D

1

1

 

б) Область інтегрування –– трикутник (рис. 2.14). Ця область є правильною. Як і в попередньому випадку розбивати область інтегрування на частини не потрібно. Далі міркуємо так. Область інтегрування лежить між

прямими x = 0 та

x = 3, її нижня межа

y = −1 , а верхня –– y = x 1 , тому

за формулою (2.4)

маємо

 

 

 

 

3

x1

 

∫∫ f (x, y)dxdy = dx f (x, y)dy .

 

D

0

1

Спроектуємо тепер область D на вісь Оу. У результаті дістанемо відрізок [1; 2] . Область D розміщена між прямими y = −1 та y = 2 , причому

ліва межа має рівняння x = y + 1, а права ––

x = 3 . Отже, якщо 1 y 2 ,

то y + 1 x 3 , тому

 

 

 

 

3

3

 

∫∫ f (x, y)dxdy = dy

f (x, y)dx .

D

1

y+1

 

в) Область інтегрування –– трикутник (рис. 2.15). Ця область також правильна в обох напрямах, але на відміну від попередніх випадків існує суттєва відмінність. Спроектуємо область D на вісь Ох, дістанемо відрізок [0; 3] , точка перетину прямих y = 2x та y = 3 x проектується у точку,

абсциса якої x = 1 . Нижня межа області D на всьому проміжку [0; 3]

124

задається одним рівнянням y = 0 , тоді як верхня межа складається з двох частин, їхні рівняння: y = 2x , якщо x [0; 1] , та y = 3 x , якщо x [1; 3]

(рис. 2.15, а). Як наслідок, щоб звести подвійний інтеграл до повторного, де внутрішнє інтегрування відбувається за змінною y , область інтегру-

вання потрібно розбити на дві частини: якщо 0 x 1, то 0 y 2x ; якщо 1 x 3 , то 0 y 3 x , тому

∫∫ f (x,

 

1

2x

3

3x

 

y)dxdy = dx f (x,

y)dy + dx f (x,

y)dy.

D

 

 

 

0

0

1

0

 

y

 

 

 

 

 

y

 

 

3

 

 

y = 2x

 

 

3

 

 

 

А

 

 

 

А

 

2

 

y = 3 – x

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В

 

 

 

 

В

О

1

3

x

 

О

1

3 x

а

 

 

 

 

 

б

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.15

 

 

Розставимо межі інтегрування іншим способом. Для цього спроектуємо область D на вісь Оу. У результаті дістанемо відрізок [0; 2] . Область D

розміщена між прямими y = 0 та y = 2 , як видно з рис. 2.15, б, у цьому випадку розбивати область D на окремі частини вже не потрібно. Якщо

0 y 2 , то

y

x 3 x . Отже,

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫ f (x,

2

3y

 

 

y)dxdy = dy f (x, y)dx .

 

 

D

0

 

y

 

 

 

 

 

2

 

г) Область інтегрування –– паралелограм (рис. 2.16, а), розміщений у

смузі між прямими y = 0 та y = 2 і обмежений зліва прямою x =

y

+ 1 (тут

2

 

 

 

 

 

 

y

 

 

х виражений через у з рівняння y = 2x 2 ) та x =

+ 4 , тому

 

 

2

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 4

 

 

 

 

∫∫ f (x,

2

 

2f (x,

 

 

 

 

y)dxdy = dy

y)dx .

 

 

D

0

 

y

+1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

125

Для того, щоб розставити межі в іншому порядку, розбиваємо область D на три частини (див. рис. 2.16, б):

D1 : 1 x 2 , 0 y 2x 2 ; D2 : 2 x 4 , 0 y 2 ;

D3 : 4 x 5 , 2x 8 y 2 .

Межі інтегрування розставляємо так:

 

2

 

2x2

 

4

2

 

5

2

 

 

 

∫∫ f (x, y)dxdy = dx

 

f (x,

y)dy + dxf (x, y)dy + dx

f (x, y)dy.

 

D

1

 

0

 

2

0

 

4

2x8

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D1

 

D2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

D3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О 1

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 5

О 1 2

 

4 5 x

 

 

 

 

а

 

 

 

 

б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д) Область інтегрування обмежена верхньою

y

 

 

y =

x

віткою параболи y2 = x ,

прямими

x = 0

та

2

 

 

y = x 2 (рис. 2.17). Область D розміщена у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

смузі між прямими x = 0

та

 

x = 4 ,

рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нижньої межі

y = x 2 , а верхньої ––

y =

x .

О

 

 

x

4

 

2

y = x – 2

 

 

Тому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫ f (x,

4

 

x

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.17

 

 

 

y)dxdy = dx

f (x,

y)dy .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

0

 

x2

 

 

 

 

 

Проекція області D на вісь Оу –– відрізок [2; 2] . Ліва межа області D

складається з двох частин –– відрізка та дуги параболи. Тому область інтегрування розбиваємо на дві частини:

D1 : 2 y 0 , 0 x 2 + y ;

 

 

D : 0 y 2 , y2 x 2 + y .

 

 

2

 

 

 

 

У результаті маємо

 

 

 

∫∫ f (x,

0

y+ 2

2

y+ 2

y)dxdy = dy f (x,

y)dx + dy f (x, y)dx.

D

2

0

0

y2

126

е) Область інтегрування (див. 2.18, а), обмежена прямими y = 0 , y = 3 ,

x = 0 ,

x = 2

та правою частиною

кола

x2 + ( y 1)2 = 1

(рівняння

x = 2 y y2

рівносильне рівнянню x2

= 2 y y2 , або

x2 + ( y2 2 y + 1) = 1

за умови x 0 ). З рівняння кола визначаємо

y = 1±

1x2 , причому рів-

няння

y = 1+

1x2 визначає верхнє півколо, а рівняння y = 1

1x2 ––

нижнє півколо. У напрямку осі ординат область D не є правильною, тому розбиваємо її на три правильні області, а саме (див. рис. 2.18, б):

 

 

 

D : 0 x 1, 0 y 11x2 ;

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

D : 0 x 1, 1+ 1x2

y 3;

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

D3 : 1 x 2 , 0 y 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫ f (x,

1

11x2

1

 

3

2

3

y)dxdy = dx

f (x, y)dy + dx

f (x, y)dy + dxf (x, y)dy.

D

0

 

0

0

1+ 1x2

1

0

Для того, щоб розставити межі в іншому порядку, розбиваємо область D на дві частини прямою y = 2 (див. рис. 2.18, в):

 

 

 

 

 

 

 

D : 0 y 2 , 0 x 2 y y2 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D2 : 2 y 3 , 0 x 2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2 yy2

 

3

 

 

2

 

 

 

∫∫ f (x, y)dxdy = dy f (x,

y)dx + dyf (x,

y)dx.

 

D

0

 

0

 

 

 

 

 

 

2

 

 

0

 

 

 

y

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D2

 

 

 

 

 

 

 

 

D2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

D3

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

D1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

x

О 1 2

x

1 2

О 1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

D1

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

а

 

б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

127

2. Змініть порядок інтегрування у подвійному інтегралі та накресліть область інтегрування.

y

5

y = 5 – x2

D

х = 2у

 

1

О2 x

Рис. 2.19

2 5x2

dx f (x, y)dy .

0x

2

Розв’язання. З вигляду меж інтегрування випливає, що область інтегрування розміщена у смузі між прямими x = 0 та x = 2 , знизу область D обмежена

прямою y = 2x , а зверху –– правою віткою параболи

y = 5 x2 . Побудувавши графіки цих рівнянь,

дістанемо область D (див. рис. 2.19).

Для зміни порядку інтегрування спроектуємо область D на вісь Оy, дістанемо відрізок [0; 5] . Оскільки права

межа області складається з двох різних ліній, то цю область розбиваємо на дві частини прямою y = 1 , на якій

лежить точка перетину цих ліній. Виразивши з рівнянь

y =

x

та y = 5 x2

 

зміннухчерезу, урезультатідістанемо

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

5x2

1

2 y

5

5y

 

 

 

dx f (x, y)dy = dy f (x, y)dx + dy f (x, y)dx.

0

 

x

 

0

0

1

0

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження. Зверніть увагу на те, що якщо у повторному інтегралі внутрішнє інтегрування проводиться за деякою змінною, то ця змінна як у нижній так і у верхній межах внутрішнього інтеграла не фігурує.

3. Обчисліть подвійний інтеграл

I = ∫∫ (x + 2 y)dxdy,

D

якщо область D обмежена прямою y = 2 x та параболою y = x2 .

Розв’язання. Побудувавши графіки заданих рівнянь, дістанемо область інтегрування D (див. рис. 2.20). Ця область правильна як у напрямку осі ординат, так і в напрямку осі абсцис. Тому інтегрування можна проводити як за формулою (2.4), так і за формулою (2.5). На наш погляд, інтегрування зручніше проводити за формулою (2.4). Знайдемо абсциси точок перетину

параболи з прямою: x2 = 2 x , x2 + x 2 = 0 , x = −2 ,

x = 1. Тоді

1

2

128

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2x

 

 

 

 

1

 

 

2x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I = ∫∫ (x + 2 y)dxdy = dx

(x + 2 y)dy = dx(xy + y2 )

=

 

1

D

 

 

 

 

 

 

2

x2

 

 

 

 

1

2

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(4 2x x3 x4 )dx =

=

(x(2 x) + (2 x)2 x3 x4 )dx =

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

4x

x2

 

x4

 

x5

 

 

1

 

 

1

 

1

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

= 4

1

 

 

8 4 4 +

 

= 12,15.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

5

 

 

2

 

 

4 5

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Обчисліть подвійний інтеграл

∫∫1x2 y2 dxdy ,

D

якщо область D обмежена колом x2 + y2 = 1 .

Розв’язання. Область інтегрування D ― круг радіуса R = 1 з центром у початку координат (рис. 2.21). У полярних координатах рівняння кола ― межі області D ― має вигляд ρ = 1 . Враховуючи форму області D, подвійний

інтеграл обчислюватимемо в полярній системі координат (див. рис. 2.10).

 

 

2π

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2π

1

 

∫∫ 1x2 y2 dxdy =

dϕ1− ρ2 ρdρ = −

dϕ1− ρ2 d(1− ρ2 ) =

2

D

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

(1− ρ2 )

3

 

 

1

 

1 2π

 

 

 

 

1

2

 

 

 

2π

 

= −

 

 

 

 

 

 

 

 

dϕ =

 

 

dϕ =

 

.

2

 

3

 

 

 

 

0

3

3

 

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Обчислітьплощуобласті, обмеженоїлініями x2 + y2 = 4x, y = x, y = 0. Розв’язання. Зобразимо цю фігуру на рисунку. Рівняння x2 + y2 = 4x визначає коло радіуса два з центром у точці A(2; 0) . Справді, виділивши

повний квадрат за змінною x , дістанемо:

x2 4x + y2 = 0, (x2 4x + 4) + y2 = 4, (x 2)2 + y2 = 4 .

Графіки рівнянь y = x та y = 0 –– прямі лінії, які разом із дугою кола

визначають область інтегрування D, яка являє собою криволінійний сектор з вершиною у початку координат (рис. 2.22).

Враховуючи форму області D, подвійний інтеграл обчислюватимемо в полярній системі координат.

129

 

 

y

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

С

 

 

 

y = x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

y = x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ = 4cosφ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

y = 2 – x

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π/4

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

O

 

 

 

A(2; 0)

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

–2

О

1

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.20

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.22

 

У полярних координатах рівняння кола має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ2 cos2 ϕ + ρ2 sin2 ϕ = 4ρ cos ρ,

ρ2 = 4ρ cos ρ,

ρ = 4 cos ϕ ,

 

прямі

y = 0 та

y = x

у полярних координатах набирають вигляду ϕ = 0 та

ϕ = π

відповідно. Отже,

полярні координати

ϕ і

 

ρ точок, які належать

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

області інтегрування, змінюються у межах: 0 ≤ ϕ ≤

 

, 0 ≤ ρ ≤ 4ρ cos ϕ .

 

За формулою (2.11) маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

4cosϕ

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S = ∫∫ dxdy = ∫∫

 

 

 

 

4

 

4

ρ

2

4cosϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρdρdϕ = dϕ

 

ρ dρ =

 

 

 

dϕ =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

D

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

0

2

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

π

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

2

 

 

 

4

1+ cos 2ϕ

 

 

 

 

 

 

 

sin 2ϕ

 

 

 

 

π

 

 

 

1

 

= 8cos

 

 

ϕd

ϕ = 8

 

 

 

 

 

 

dϕ = 4

 

ϕ +

 

 

 

 

 

 

 

= 4

 

+

 

 

= π + 2.

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

4

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

2

 

6. Використовуючи геометричний зміст подвійного інтеграла, обчисліть

об’ємтіла, обмеженогоповерхнями z = 42y2 , z = 0,

x = 0, y = 0 та x+ 2y = 2.

Розв’язання. Задане тіло обмежене зверху

параболічним циліндром

z = 4 2 y2 , знизу ― координатною площиною Оху, з боків ― паралельними осі Оz площинами Охz, Оyz та x + 2 y = 2 . Отже, задано циліндричне тіло (рис. 2.23), об’єм якого обчислимо за формулою (2.12). Область

інтегрування D ― трикутник ОАВ: 0 y 1,

0 x 2 2 y . Використо-

вуючи формулу (2.5), дістанемо

 

 

 

 

1

22 y

1

 

22 y

 

 

V = ∫∫ (4 2 y2 )dxdy = dy

(4 2 y2 )dx =(4 2 y2 )x

 

dy =

D

0

0

0

 

0

130