Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
21-40.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
87.75 Кб
Скачать

34. Наведіть суттєві ознаки корисної моделі.

Условиями патентоспособности полезной модели являются ее новизна и промышленная применимость. обязательным признакомполезной модели по является то, что решение задачи заключается в пространственном расположении материальных объектов. В качестве полезных моделей не охраняются решения, относящиеся к способам, веществам, штаммам микроорганизмов, культур клеток растений и животных, а также к их применению по новому назначению. Кроме того, полезными моделями не признаются проекты и схемы планировки сооружений, зданий, территорий; предложения, касающиеся лишь внешнего вида изделий, направленные на удовлетворение эстетических потребностей; предложения, противоречащие общественным интересам, принципам гуманности и морали, а также некоторые другие объекты, которые вообще не подпадают под понятие технических решений.

Признаки полезной модели

Полезная модель характеризуется следующими признаками:

  • наличие конструктивного элемента;

  • наличие связи между элементами;

  • взаимное расположение элементов;

  • форма выполнения элемента или устройства в целом, в частности, геометрическая форма;

  • форма выполнения связи между элементами;

  • параметры и другие характеристики элемента и их взаимосвязь;

  • материал, из которого выполнен элемент или устройство в целом;

  • среда, выполняющая функцию элемента.

35. Які суттєві ознаки промислового зразка?

Промышленный образец — объект интеллектуальных прав, относящийся к внешнему виду,дизайнуиэргономическимсвойствам изделия промышленного или кустарно-ремесленного производства. Условиями патентоспособности промышленного образца являютсяновизна и оригинальность. К существенным признакам промышленного образца относятся признаки, определяющие эстетические и/или эргономические особенности внешнего вида изделия, его формы и конфигурации, орнамента и сочетания цветов.

36 Наведіть загальні відомості про літак Boeing 737, види та особливості експлуатаційної документації.

Боїнг 737 – металевий моноплан з нижнім розміщенням крила, фюзеляжем типу полумонокок, хвостовим оперенням з нижнім розміщенням стабілізатора та з трьохопорним висувним шасі. Два маршеві двигуни розміщені під крилом на пілонах; найпопулярніший у світі вузкофюзеляжний реактивний пасажирський літак. Увесь простір фюзеляжу літака поділяється на чотири секції. На літаку є двоє вхідних дверей в передній та задній частині фюзеляжу по лівому борту. А також двоє службових дверей в передній та задній частині фюзеляжу по правому борту. Кабіна екіпажу пристосована для двох членів екіпажу: командира ПС та другого пілота. Перед членами екіпажу розміщені різні пульти та панелі для керування системами літака. Між двома кріслами п’єдестал керування двигунами. Позаду місць пілотів передбачені два місця для спостерігачів. Авіаційне обладнання розміщене у відсіку нижче полу кабіни . Усе обладнання встановлено на полицях трьох етажерок.

Уся родина 737 поділена на 3 покоління:

  • Боїнг 737-Original (Оригінальний): -100, -200 (виготовлялись з1967по1988р.);

  • Боїнг 737-Classic (Класичний): -300, -400, -500 (виготовлялись з1983по2000р.);

  • Боїнг 737-NG -Next (New) Generation (Нове покоління): -600, -700, -

Види керівництв

При плановому ТО використовуються:

MPD – визначає завдання для планових ремонтних робіт, для складання робочих карт, що використовує технік

AMM – складається з двох частин – опис систем, процедури обсулогувавння

SSM – схеми ( зв'язок систем,підсистем, локалізація помилок)

WDW – альбом схем електропроводки

SRM – Керівництво з ремонту конструкцій, інструкція для «польового» ремонту

IРS – каталог ілюстрацій

При неплановому ТО :

FRM – бортовий журнал екіпажу для сповіщення техніків на землі про помилки в польоті

FIM - журнал для локалізації та усунення несправностей, куди з FRM надсилаються несправності

BITE

SRM- Керівництво з ремонту конструкцій , інструкція для «польового» ремонту

DDG – мінімум необхідного устаткування

AMM- Керівництво з технічної експлуатації літака,складається з двох частин – опис систем, процедури обсулогувавння

Де, коли та для чого використовують кожне з наведених керівництв описано в розділі ВСТУП (INTRODUCTION) у відповідного керівництва.

Керівництва були розроблені відповідно до специфікації Асоціації авіаційного транспорту (AirTransportAssociation (АТА)).

Керівництва містять інформацію необхідну авіаційному персоналу для належного технічного обслуговування та ремонту літаків.

Бюлетені

Сервісні бюлетені – один з декількох видів документації, що випускаються виробником (розробником) літака, двигуна, деталей та обладнання.

Правила авіаційних властей

Повітряні судна (ПС), що експлуатуються на території нашої держави повинні обслуговуватися згідно з нормами авіаційних властей України (Державиаадміністрація) та країни розробника даного повітряного судна (для літаків Боїнг це – Федеральна авіаційна адміністрація (FederalAviationAdministration (FAA))).

Директиви льотної придатності

Директиви льотної придатності – це повідомлення авіаційними властями власників, експлуатантів та інших зацікавлених персон про загрози безпеці польотів, а також інформацію про умови за яких можна продовжити експлуатацію авіаційної техніки.

Директиви льотної придатності містять моделі та серійні номери авіаційної техніки. А також наводиться час або період виконання, опис дефекту і необхідні корегуючі дії.

Чаптерізація (за специфікацією АТА)

Матеріал керівництв поділяється на розділи (chapters) та групи розділів для полегшення пошуку необхідної інформації експлуатуючим персоналом. Дана «чаптерізація» забезпечує функціональний поділ усього літака. Інформація щодо усіх блоків системи може бути знайдена у розділі з назвою цієї системи.

Номери та назви розділів керівництв за специфікацію АТА:

Розділи поділені на частини (sections) та теми (subjects) і всі вони утворюють специфічну трьохрозрядну систему нумерації. Перший номер у трьохрозрядній нумерації є номером розділу і служить для ідентифікації всієї системи до якої належить тема. Середня частина є номером частини і служить для ідентифікації підсистеми або групи пов’язаних блоків. Остання частина є номером теми і служить для ідентифікації окремих блоків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]