Література

Основна

АЛЕКСЕЕВв П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Велби, 2007. – С. 183-234, 242-245, 261-284, 345-362, 370-422.

ВВЕДЕНИЕ в философию: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Фролова И.Т. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С. 452-472.

КАНКЕ В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М.: Логос, 2002. – С. 167-193.

ПРИЧЕПІЙ Є.М. Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2001. – С. 292-316.

СПИРКИН А.Г. Философия: Учебник. – 2-е изд. – М.: Гардарики, 2002. – С. 378-474.

ФИЛОСОФИЯ: Учебник для вузов / Под ред. В.В. Миронова. – М.: Норма, 2005. – С. 555-632.

ФІЛОСОФІЯ: Навчальний посібник / Під ред. Надольного І.Ф. – К.: Вікар, 1997. – С.261- 335.

Додаткова

ДРОТЯНКО Л.Г. Фундаментальне та прикладне знання як соціокультурна і праксеологічна проблема: Монографія. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 94-170.

КОПНИН П.В. Введение в марксистскую гносеологию. – К.: Наукова думка, 1966. – С. 46-57, 126-148.

КРИМСЬКИЙ С.Б. Запити філософських смислів. – К.: ПАРАПАН, 2003. – С. 84-93, 148-168.

ФИЛОСОФИЯ науки в вопросах и ответах: Учебное пособие / Под ред. В.П. Кохановского. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – С. 9-15, 17-28, 109-113, 150-156, 194-200, 219-229.

МИКЕШИНА Л.А. Философия науки: Учебное пособие. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. – С. 27-45, 58-73, 150-165, 225-239, 275-317.

НОВАЯ философская энциклопедия: В 4-х т. / Под ред. В.С. Степина (Статьи: Знание, Истина, Метод, Методология, Наука, Познание).

РУЗАВИН Г.И. Методы научного исследования. – М.: Мысль, 1975. – С. 7-25.

Першоджерела

ГАДАМЕР Г.-Г. О круге понимания // Актуальность прекрасного. – М.: Искусство, 1991. –С. 72-91.

ГЕГЕЛЬ Г. Феноменология духа. – М.: Наука, 2000. – С. 19-24, 29-36, 46-48.

ГЕЙЗЕНБЕРГ В. Шаги за горизонт. – М.: Прогресс, 1987. – С. 328-342.

КУАЙН У. Слово и объект. Пер. с англ. – М.: Логос, 2000. – 386 с. (§ 1.5-1.6).

МИР философии: Книга для чтения. В 2-х т. / Cост. П.С. Гуревич и др. – М.: Политиздат, 1991. – Т.1. – С. 479-484, 486-494, 499-500, 505-508, 530-531, 610-612, 616-624, 629-634, 658-659.

ПОПЕР К. Объективное знание. Эволюционный подход. Пер. с англ. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – С. 108-109, 116-120.

ФЕЙЕРАБЕНД П. Против методологического принуждения. – М.: Наука, 1986. – С. 127-135.

ФІЛОСОФІЯ. Хрестоматія: Навч. посіб. // За ред. Дротянко Л.Г., Матюхіної О.А., Онопрієнка В.І. – К.: Вид-во Національного авіаційного університету, 2009. – С.146 – 156.

Тема 14. Предмет соціальної філософії

Саме суспільство намічає для індивіда

програму повсякденного існування.

Неможливо жити в сім’ї, займатися

своєю професією, займатися тисячами

повсякденних справ, робити покупки

прогулюватися по вулиці або навіть

залишатися дома, не підкорюючись

його приписам.

А. Бергсон

Метою даної теми є: ввести студентів у предмет соціальної філософії та встановити специфіку цієї галузі філософського знання. Досягненню мети сприятиме пояснення основоположних категорій соціальної філософії: суспільство, соціальна діяльність, суспільне буття, суспільна свідомість, соціальна структура суспільства, історична періодизація суспільного розвитку. Завдяки цим категоріям стає можливим цілісне осмислення суспільства.