Основні терміни

Гуманізм – ( від лат. humanus – людський, людяний) – система світоглядних орієнтацій, центром котрих є людина, її самість, високе призначення та право на вільну самореалізацію. Гуманізм визнає вивільнення можливостей людини, її благо критерієм оцінки соціальних інститутів, а людяність – нормою стосунків між індивідами, етнічними й соціальними групами, державами. У вузькому розумінні Гуманізм – культурний рух доби Відродження.

Індивідуалізм – моральний принцип, що ґрунтується на визначенні пріоритетності автономії і прав особистості.

Естетизація – це розповсюдження, поширення естетичного ( краси, гармонії, міри, піднесеного, грації) на найрізноманітніші сфери життя від економіки і політики до реклами і моди, буденні стереотипи поведінки, перетворення їх в естетичні об’єкти.

.Пантеїзм – філософська позиція, згідно з якою Бог і світ ( Космос, універсум ) є тотожними, такими, що збігаються.

Раціоналізм ( від лат. rationalis – розумний) – напрям у філософії, що визнає розум єдиною достовірною основою пізнання і поведінки людей. Раціоналізм проголошує розум єдиним джерелом і основою наших знань.

Реформація. ( від лат. reformatio – перетворення, поліпшення) – широкий антикатолицький і соціально-політичний рух, який охопив у ХУІ ст. майже всі країни Європи. За своєю антифеодальною, передбуржуазною сутністю Реформація тотожна Відродженню, але їхній розвиток проходив у різних формах.

Утопія ( від грецьк. місце, якого немає ) – модель вигаданого суспільства як втілення суспільного ідеалу, світоглядна форма освоєння майбутнього.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Які соціально-економічні, культурні передумови спричинили феномен Відродження ?

2. У чому саме полягає зв’язок доби Відродження з попередніми епохами ?

3.Поясніть походження терміну „гуманізм”?

4.Які наслідки для подальшого розвитку світової філософської думки мала філософія епохи Відродження?

5. Які тенденції визначили розвиток філософії Відродження?

6. З якими процесами пов’язане явище Реформації?

7. Які спільні риси притаманні філософії Відродження і філософії античності ?

8. Як слід розуміти слова Н.Кузанського: „ Людина є світ, тільки не абсолютно весь, а людський світ”?

9. Розкрийте зміст вислову Дж. Бруно „ Всесвіт один, а світів у ньому багато”.

Література

Основна:

ВВЕДЕНИЕ В ФИЛОСОФИЮ: Учеб. Пособие для вузов / Авт. Кол. И.Т. Фролов и др. – М.: Республика, 2004.– С. 70 – 81.

ІСТОРІЯ філософії: Підручник / За ред. В.І.Ярошовця. – К.: Парапанж, 2002. – С. 145 – 154.

ІСТОРІЯ філософії: Підручник / За ред. І.В.Бичко. – К.: Либідь, 2001. – С. 60 – 63.

КАНКЕ В.А. Философия. Исторический и систематический курс. Учебник для вузов. – М.: Логос, 2002. – С. 67 – 77.

ФІЛОСОФІЯ. Навч. Посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1997. – С.58 – 64.

ФІЛОСОФІЯ. Посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Є.М.Причепій, А.М.Черній, В.Д.Гвоздецький, Л.А.Чекаль. – К.: Академія, 2001. – С. 81– 87.

Додаткова:

ВИНДЕЛЬБАНД В. История философии. – К.: Ника-Центр, 1997. – С. 294 – 319.

ГОРФУНКЕЛЬ А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М.: Мысль, 1980. – 368 с.

РЕАЛЕ Дж., Антисери Д. История западной философии. От истоков до наших дней: В 4 т. – Спб., 1997. – Т.2 – С. 212 – 323.

ШАПОВАЛОВ В.Ф. Основы философии. От классики к современности: Учеб. Пособие для вузов. – Изд. 2-е, доп. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – С. 174 – 197.

Першоджерела:

АНТОЛОГИЯ мировой философии: В 4 т. – М.: Мысль, 1970. – Т.2. – С. 53 – 176.

МИР ФИЛОСОФИИ: Книга для чтения. В 2 ч. – М.: Политиздат, 1991. – Ч.1. – С. 196 – 198; Ч.2. – С. 9– 10; 12– 15.

ФІЛОСОФІЯ. ХРЕСТОМАТІЯ: Навч. посіб. // За ред. Дротянко Л.Г., Матюхіної О.А., Онопрієнка В.І. – К.: Вид-во Національного авіаційного університету, 2009. – С.37 – 46.