Господарське законодавство Мета та завдання дисципліни

Важливою умовою функціонування ринкових відносин в Україні є правове забезпечення господарської діяльності. Господарське законодавство, основою якого є Конституція України, охоплює господарські закони як у власному значенні, так і інші нормативні акти господарської діяльності.

Ринкова економіка породила різні організаційні форми підприємств: господарські товариства, виробничі кооперативи, приватні, казенні підприємства. Виникла необхідність врегулювати правовий статус об’єднань підприємств (асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів тощо), встановити правовий режим вільних (спеціальних) економічних зон та визначити правовий режим іноземного інвестування. З огляду на це в господарському праві можна визначити ряд його підгалузей: інвестиційне, корпоративне та акціонерне право.

З’явилися нові інститути, притаманні ринковим умовам господарювання (банкрутство, свобода конкуренції, антимонопольне регулювання).

Крім того, інтеграція України до світової економічної системи стимулює розвиток міжнародних господарських зв’язків, зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва.

З переходом економіки України до розвинених ринкових відносин, змінилися принципи, на яких будуються відносини держави з суб’єктами господарської діяльності, запроваджується ефективне державне регулювання підприємництва у формі єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва. Сама ж розвиненість ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових реформ, від створення належних умов функціонування суб’єктів господарської діяльності, від суворого додержання останніми вимог чинного законодавства.

Об’єктивною ознакою господарського законодавства є множинність його актів. Це законодавство регулює різні види господарської діяльності, кожний з яких має істотні особливості, що враховуються у спеціальних нормативних актах. В економіці наявні різні форми власності, що також відповідним чином диференціює акти господарського законодавства.

Труднощі становлення і формування господарського законодавства України, відсутність єдиних методологічних підходів до формулювання предмета господарського права як навчальної дисципліни та відсутність єдиного кодифікованого нормативного акту ускладнюють вивчення цієї дисципліни.

Мета і завдання навчальної дисципліни – вивчення основних правових інститутів загальної частини господарського права та питань правового регулювання окремих сфер господарської діяльності на основі нормативних актів господарського законодавства.

Зміст навчальної дисципліни розкривається в двох розділах:

• в першому розділі розглядаються основні нормативні акти господарського законодавства, які відіграють важливу роль у сфері господарської діяльності підприємств, у сфері регулювання суспільних відносин;

• другий розділ охоплює весь комплекс семінарських і практичних занять, виконання контрольних робіт.

Студенти виконують одну контрольну роботу, яка включає два теоретичних питання взяті з переліку і одну задачу відповідно до варіанту визначеному викладачем.

Студент може за своїм міркуванням доповнювати логічні посилання та умови вихідними даними, які потрібні для більш цілісного висвітлення теми, виходячи, зокрема, зі своєї спеціалізації, або спостережень на підприємстві, чи в установі, де він працює.

Висвітлення питань, зазначених у вступній частині контрольної роботи, та відповіді на запитання резолютивної частини повинні обов’язково супроводжуватися посиланням на конкретні нормативні акти і документи та інші відповідні джерела правової інформації.

Перелік нормативних актів до тематики контрольних робіт, який приводиться, не є вичерпним. У пошуках необхідних додаткових нормативних актів (особливо стосовно господарсько-правової тематики) слід використати можливості не тільки бібліотек, підприємств та організацій, а і господарських судів за місцем проживання.

При написанні роботи не слід користуватися застарілими поняттями, нормативними документами та законами, які не належать до чинного законодавства. Відповідь на питання має бути чіткою з посиланням на законодавчі акти. Особливо це стосується завдань, які потребують написання текстів позовних заяв, претензій, рішень комісій по розгляду трудових спорів, судових та інших органів. Такі документи повинні складатись без відхилень (щодо їх форми і змісту) від вимог Кодексу Законів про працю, Господарського Кодексу, Цивільно-процесуального Кодексу України.