Рекомендована література Законодавство:

1.Конституція України

2.Кодекс Законів про працю України

3.Цивільний кодекс України

4.Кодекс Законів про шлюб та сім”ю України

5.Кодекс Про адміністративні правопорушення

6.Кримінальний Кодекс України

7. Житловий Кодекс України

8. Аграрний Кодекс України

9.Закон України “Про охорону праці”(14.10.92р.)

10Закон України.”Про колективні договори і угоди”(01.07.93р.)

11.Закон Украіни “Про оплату праці” (24.03.95р.)

12. Закон України “Про відпустки”(15.11.96р.)

13.Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) від 03.03. 98р.

14.Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (20.12.91р.)

15.Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (21.03.91р.)

16.Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні (16.12.93р.)

17.Закон України “Про захист прав споживачів”(15.12.93р.)

18.Закон України “Про власність” (07.02.91р.)

19.Закон України “Про підприємства в Україні” (27.03.91р.)

20.Закон України “Про підприємництво” (07.02.91р.)

21.Закон України “Про господарські товариства” (19.09.91р.)

22.Закон України “Про оренду державного та комунального майна” (10.04.92р.)

Література:

1.Гегель Г. “Філософія права” – М.; 1990 С. 380.

2.Колодій А.М. “Теорія держави і права” – К. 1992р.

3.Котюк в.о “Основи теорії держави і права” – Навч. Посібник – К.; “Вентурі” – 1998р.

4.Копейчиков В.В. “Основи теорії держави і права” – К..; 2000р.

5.Михайленко О.Р. “Основи правознавства” – К.;- Академія-1997р.

6.Нерсесянц В.С. “Філософія права” – М.; 1997р. С. 430, 433.

7.”Основи держави і права” (Навч. Посібник) під ред. А.М. Колодія і А.Ю. Олійника – К.; Либідь – 1997р.

8.”Основи правознавства” (підр.) під ред. С.В. Ківалова та М.П. Орхіз – К.; “Знання” – 2000р.

9.”Правознавство” під ред. Настюка – Львів, видавництво “Світ” – 1995р.

10.”Правознавство” – Навч. Посібник під ред. В.В. Копейчикова – Юрінком-Інтер – 1998р.

11.Рабінович П.М. “Основи загальної теорії права і держави”- К.; 1992р.

12. Савчук П.С.,СамойленкоЮ.П. “Основи правознавства” – К.; 2000р.

13.Тихонравов Ю.В. “Основи філософії права” – М.; 1997р. С.276-287.

14.Юридична енциклопедія – К.; 1998р. – Т.1.

Інтелектуальна власність Мета та завдання дисципліни

З переходом від планової до ринкової економіки в умовах входження України до світової спільноти суттєво зросла роль результатів розумової (творчої) праці людини в економічному і соціальному розвитку суспільства, до яких відносять: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів, твори літератури, науки і мистецтва, інформаційні бази даних, комп’ютерні програми, технічна документація, секрети виробництва тощо. Ці та інші результати розумової праці мають назву «об’єкти інтелектуальної власності», або «інтелектуальна власність».

Завданням курсу як навчальної дисципліни є вивчення правових засад створення, використання і охорони об’єктів інтелектуальної власності.

Місце дисципліни в навчальному процесі: «Інтелектуальна власність» є спеціальною дисципліною, що дійсно пов’язана з такими фундаментальними і галузевими дисциплінами, як цивільне право, господарське право, господарський процес, підприємницьке право.

Провідні ідеї, що вкладені в основу курсу:в основу курсу покладені принципи інтегральності і системності юридичних знань, міждисциплінарного зв’язку сучасної юридичної науки, які сприяють виявленню основних напрямків засвоєння чинного теоретичного та нормативного матеріалу, формуванню у студенів відповідно до фахового спрямування навичок і вмінь.

Форми навчання: опитування, тестування з метою перевірки знань, обговорення рефератів.

Методи навчання: лекції з аналізом основних понять і категорій дисципліни; семінарські заняття у різних формах (колоквіум, «круглий стіл» тощо).

Засоби навчання: опрацювання рекомендованої літератури: підручників, навчальних посібників, монографій; робота з нормативно – правовими актами, що регламентують питання щодо створення, використання і охорони об’єктів інтелектуальної власності; вирішення та обговорення практичних завдань на семінарських заняттях, аналіз узагальнень юридичної практики.