Захворювання

Гранулема

Гіперспленізм

Гістиоцитоз

Лімфорея

Лімфостаз

Лімфангіїт

Лімфедема

Лімфопроліферативні захворювання

Лімфаденіт

Лімфоцитоз гострий інфекційний

Новоутворення

Ретикулоендотеліоз

Саркоїдоз

Слоновість (елефантіаз)

Види обстеження та діагностика захворювань

При клінічному обстеженні визначають локалізацію набряку, міру фіброзних змін шкіри і підшкірної клітковини, відмічають колір, пігментацію шкіри, трофічні розлади, шкірні лімфангиектазії, лімфангіоми, зіставляють коло ураженої кінцівки і здорової. При пальпації регіонарних лімфатичних вузлів оцінюють їх стан (розміри, консистенцію, рухливість, спаяність з шкірою та ін.).  Основним інструментальним методом дослідження лімфатичної системи є лімфографія з введенням в лімфатичне русло рентгеноконтрастних речовин. Для визначення функціонального стану лімфатичної системи застосовують вимір швидкості лімфотоку радіонуклідним методом. Біопсія лімфатичних вузлів і судин дозволяє отримати гістологічну картину патологічних змін. При діагностуванні лімфостазу обов'язковими є консультація флеболога і ультразвукове дослідження вен; проведення клінічного і біохімічного аналізу крові, загального аналізу сечі; у разі ураження верхніх кінцівок - ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і малого тазу. Для розділення первинного і вторинного лімфостазу використовують лімфосцинтиграфію і рентгеноконтрастну лімфографію.

8. Опишіть особливості будови, наведіть класифікацію та властивості м’язової тканини.

М'язи (грец. Μιοδ - м'яз; лат. Musculus - мишка, маленька миша) виконують рухову (моторну) функцію. Клітини м'язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків.Завдяки міофібрилам м'язова клітина здатна скорочуватися під впливом нервових імпульсів.

М’язова тканина поділяється:

1. Гладенька – клітини міозити, веретеноподібні (внутрішні органи)

2. Посмугована: скелетна (волокна сарком ери, вкриті сарколемою – скелетні м’язи) та серцева (робоча та провідна).

3. Спеціалізована (міоепітеліоцити, міопігментоцити).

Властивості:

• Збудження і скорочення;

• Провідна: збудження, проведення, скорочення.

За генетичною класифікацією (М. Г. Хлопін) за походженням виділяють п'ять гістогенетичних типів:

соматичний (походить з міотомів мезодерми — це скелетна м'язова тканина);

целомічний (походить з вентральної мезодреми — це серцева м'язова тканина);

вісцеральний (розвивається із мезенхіми — це гладенька м'язова тканина стінок внутрішніх органів);

невральний (походить з нервової трубки — це гладенькі міоцити м'язів райдужної оболонки);

епідермальний — зі шкірної ектодерми, містить міоепітеліальні кошикоподібні клітини потових, сальних, молочних, слинних та слізних залоз.

Гістологічна будова[ред. • ред. Код]

Гладенька м'язова тканина складається з дуже дрібних (до 500 мкм) видовжених клітин. Ядро таких міоцитів розташовується в центральній частині, а тонкі міофібрили тягнуться від одного кінця клітини до іншого. Гладенька м'язова тканина утворює стінкикровоносних і лімфатичних судин, внутрішніх органів (травного тракту, сечового міхура, матки). Вона забезпечує перистальтикукишечника, зміну серцевих судин, пологи, сечовипускання та інші життєво важливі процеси.

Поперечносмугаста м'язова тканина утворює поперечносмугасту скелетну і серцеву мускулатуру. Структурною одиницею скелетної посмугованої м'язової тканини є м'язове волокно. Волокно має циліндричну форму і довжину до 4 см. Воно є симпластом — утвором з багатьох клітин звичайних розмірів, які у процесі ембріонального розвитку зливаються одна з одною. М'язове волокномістить сотні клітинних ядер, розташованих у пристінному шарі. Центральну частину волокна займають міофібрили, мітохондрії таендоплазматичний ретикулум. Міофібрили розташовані точно паралельно одна одній; скоротливі білки (актин і міозин), з яких вони складаються, мають різне світлозаломлення. Тому під мікроскопом міофібрили мають вигляд почергових темних рядів і світлих смуг, що йдуть перпендикулярно до довгої осі волокна. Звідси й походить назва цих м'язів — поперечносмугасті.

Скелетна поперечносмугаста м'язова тканина утворює скелетні м'язи, входить до складу язика, глотки, верхнього відділустравоходу. Серцева поперечносмугаста м'язова тканина складає основу серцевого м'яза. Вона утворена не симпластом, а поодинокими клітинами (кардіоміоцитами) завдовжки до 100 мкм. Кардіоміоцит має одне або кілька ядер, розташованих на периферії клітини, і міофібрили — у центральній частині. Міоцити серцевого м'яза щільно притиснуті один до одного, завдяки чому забезпечуються їхні узгоджені скорочення.