- •Кіровоградщині – 75
- •Розділ і з історії кіровоградщини
- •Розділ іі Славетні постаті нашого краю
- •Розділ ііі
- •Передмова
- •Розділ і з історії кіровоградщини
- •Історія формування кіровоградської області
- •Новгородський кірасирський полк у наполеонівських війнах
- •Список використаних джерел:
- •Функціонування закладів освіти на Кіровоградщині в період нацистської окупації
- •Розділ іі Славетні постаті нашого краю
- •Вічний слід учителя на землі (лінійка пам’яті, присвячена в.О. Сухомлинському)
- •Хід заходу
- •2 Ведучий.
- •1 Ведучий.
- •1 Ведучий.
- •1 Ведучий.
- •2 Ведучий.
- •Список використаних джерел:
- •Людина, яка створила сама себе
- •Список використаних джерел:
- •Хід уроку
- •3. Виступ 3-ої та 4-ої груп.
- •IV. Підсумок уроку.
- •V. Творче завдання.
- •Список використаних джерел:
- •Славетні постаті нашого краю (форум-театр для учнів 8-9 класів)
- •Хід заходу
- •Найбільше багатство нашого краю – його люди
- •Присвячений Березняку Євгену Степановичу)
- •Хід уроку
- •Список використаних джжерел:
- •Через терни – до зірок (година спілкування для учнів 10-11 класів, присвячена Кондратюку Юрію Васильовичу)
- •Хід уроку
- •Список використаних джерел:
- •«Не місце прикрашає людину, а людина місце» (творчий портрет кінорежисера Миколи Літуса)
- •Розділ ііі
- •Хід уроку
- •1. Зупинка «Моє місто Кіровоград».
- •2. Зупинка «Культура рідного краю».
- •Vі. Підсумок уроку
- •Список використаних джерел;
- •Край степовий, кіровоградщина моя!
- •1. Перша зупинка «Подорож картою України».
- •2. Друга зупинка «Історична».
- •3. Третя зупинка «Символіка рідного краю».
- •4. Четверта зупинка «Гордість і слава Кіровоградщини».
- •5. П’ята зупинка «Берег дитинства».
- •Список використаних джерел:
- •Веселкова мандрівка рідним краєм (урок-мандрівка для учнів 3 класу)
- •Хід уроку
- •1. Творчий проект, підготовлений групою «Екскурсоводи». Тема: «Незвичайна екскурсія».
- •2. Творчий проект, підготовлений групою «Історики-дослідники». Тема: «Зустріч з історичним минулим».
- •3. Творчий проект, підготовлений групою «Природоохоронці-дослідники». Тема: «Природа рідного краю».
- •4. Творчий проект, підготовлений групою «Кореспонденти». Тема: «Видатні особистості Гайворонщини».
- •5. Творчий проект, підготовлений групою «Музикознавці». Тема: «Музичні таланти моєї Батьківщини».
- •6. Рефлексія.
- •7. Презентація та обговорення творчих проектів.
- •V. Підбиття підсумків та заключне слово
- •Найкраще місце на землі для мене ти,
- •1. Повідомлення учнів творчої групи про рідне місто.
- •2. Повідомлення учнів з проблеми «Історія моєї родини – історія мого краю».
- •3. Робота в групах.
- •4. Творча робота «На хвилях спогадів».
- •5. Творча робота «На крилах мрій».
- •6. Гра «Продовжіть прислів’я».
- •9. Поетична хвилина.
- •V. Підсумок уроку
- •Vі. Творче завдання
- •Список використаних джерел:
- •Кіровоградщина – рідна моя сторона
- •IV. Актуалізація знань учнів. «Мозковий штурм».
- •5. Перегляд презентації «Моє село Катеринівка».
- •7. Фізкультхвилинка.
- •Vі. Підсумок уроку
- •Кіровоградщина - мій рідний край! (урок-гра для учнів 3-4 класів)
- •Хід уроку
- •1. Читання та обговорення вірша.
- •2. Робота з картою України.
- •4. Робота з таблицею «Населення Кіровоградщини».
- •6. Практична робота.
- •8. Видатні люди нашої області.
- •V. Підсумок уроку
- •«Рідна земле, барвистий мій краю,
- •1. Гра «Місце, де я почуваюся щасливим».
- •3. Сторінками історії. Заочна мандрівка.
- •1) «Мій край - моя історія».
- •2) «Свідки сивої давнини».
- •3) «Геологічні пам’ятки».
- •4) «Казьонний міст».
- •5) Поетична сторінка.
- •V. Підсумок уроку
- •Край, оспіваний солов’ями та поетами (поетичний калейдоскоп Маловисківщини для учнів 5-6 класів)
- •Хід заходу
- •Рідний край кохати – в поезії прославляти (поетичний віночок творів сучасних митців Кіровоградщини для учнів 6-8 класів)
- •Хід уроку
- •1. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
- •2. Робота з епіграфом.
- •3. Оголошення теми і мети уроку.
- •III. Опрацювання нового матеріалу
- •1. Довідка про географічне положення Кіровоградщини.
- •2. Виразне читання поезій про Кіровоградщину.
- •IV. Рефлексія
- •V. Підсумок уроку
- •Список використаних джерел:
- •Кіровоградщина – мій рідний край! (інтелектуально-пізнавальна гра для учнів 6-9 класів )
- •Хід заходу
- •Картка гри «Вірю – не вірю»
- •Ключ до гри «Вірю – не вірю»
- •«Своя гра»
- •Тема 1. «Кіровоградська область».
- •Тема 2. «Символіку не обирають, її успадковують».
- •Тема 3. «Театральна галерея».
- •Тема 4. «Славетні люди й Кіровоградщина».
- •Тема 5. «Мій Кіровограде, як тебе звали?»
- •Тема 6. «Райони нашого міста».
- •Кіровоград – місто моєї мрії
- •Список використаних джерел:
- •Лісовими стежинами чорного лісу (заочна подорож для учнів 7-9 класів)
- •Хід заходу
- •Вікторина
- •Список використаних джерел:
- •Моє село – моя історія жива (усний журнал для учнів 7-9 класів)
- •Хід заходу
- •Любе Петрове
- •Пройшло багато уже літ
- •Останні запорожці на території кіровоградського району (краєзнавче віче для учнів 7-9 класів)
- •Хід заходу
- •2. Герої Зимового походу.
- •Географія Зимового походу (Кіровоградський район)
- •Список використаних джерел:
- •З ювілеєм, рідний краю! (урок-гра для учнів 8-9 класів)
- •Квитки-запитання:
- •Кросворд № 1
- •Кросворд №2
- •Телеграма 1
- •Телеграма 2
- •Особливості фізико-географічного положення кіровоградської області (урок-експедиція для учнів 8-9 класів)
- •Хід уроку
- •V. Творче завдання
- •Список використаних джерел:
- •Любов моя безкрая, елладо степова (віртуальна екскурсія визначними місцями рідного краю для учнів 8-9 класів)
- •Хід заходу
- •1. Символіка Кіровоградської області. Опис герба Кіровоградщини
- •Значення символів
- •2. Подорож визначними місцями Кіровоградщини. З історії заснування фортеці святої Єлисавети
- •Цікавими стежками рідної Новоукраїнщини
- •3. Видатні особистості краю.
- •4. Природні чудеса Кіровоградщини.
- •V. Творче завдання
- •IV. Хід краєзнавчого турне
- •Список використаних джерел:
- •Наш край у кінці хіх – на початку хх століття (інтегрований урок для учнів 9 класу)
- •Хід уроку
- •IV. Основна частина уроку
- •1. Географічне положення м. Знам’янки.
- •2. Заснування залізничної станції Знам’янка.
- •3. Знам’янка – залізничний вузол.
- •5. Формування населеного пункту зі своєю інфраструктурою. Видатні особистості міста.
- •V. Закріплення та корекція вивченого матеріалу
- •Хід уроку
- •Місто закоханих мрій
- •Список використаних джерел:
- •Минуле. Сучасне. Майбутнє (усний журнал для учнів 9-11 класів)
- •Хід уроку
- •IV. Творче завдання
- •Список використаних джерел:
- •Кіровоград – місто сюрпризів (гра на місцевості для учнів 9-11 класів)
- •Методичні рекомендації щодо організації гри на місцевості
- •Положення про гру на місцевості «Кіровоград – місто сюрпризів»
- •Краєзнавча довідка
- •Запитання до гри на місцевості «Кіровоград – місто сюрпризів»
- •1. Фортеця святої Єлисавети
- •2. Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей і.К. Карпенка-Карого
- •3. Будинок, де народився Генріх Нейгауз
- •4. Пам’ятник єлисаветградському трамваю
- •5. Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького.
- •10. Обласний будинок офіцерів.
- •11. Арсен Тарковський. Меморіальна дошка.
- •12. Обласний краєзнавчий музей.
- •13. Музична школа імені Генрхіа Нейгауза.
- •14. Будівля Кіровоградської міської ради, пам’ятник о.М. Пашутіну.
- •15. Кіровоградський обласний художній музей.
- •Гра на місцевості «Кіровоград – місто сюрпризів» Маршрут команди ____________________________
- •Список використаних джерел:
- •Наше село в роки великої вітчизняної війни (урок-дослідження для учнів 9-11 класів)
- •Хід уроку
- •Список використаних джерел:
- •1. Чорний о. Село Красносілля в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) / Краєзнавчий вісник Кіровоградщини. – Випуск ііі. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2009. – с. 156-171.
- •Трипільські поселення на території гайворонщини (уявна подорож для учнів 10 класу)
- •Хід уроку
- •1. Розминка «Картографи».
- •2. Мозковий штурм.
- •1. Гра «Скринька Пандори».
- •План аналізу пам’ятки
- •V. Рефлексія
- •1. Практична робота з елементами релаксації «Все в твоїх руках».
- •2. Перегляд презентації «Трипільська культура на території Гайворонщини».
- •3. Висновки про значення Трипільської спадщини для сучасності.
- •Vі. Підсумки уроку
- •Список використаних джерел:
- •«Народне повстання» в єлисаветграді 1918 року – історична основа повісті ю. Яновського «байгород» (інтегрований урок з історії України та української літератури для учнів 10 класу)
- •Хід уроку
- •II. Вивчення нового матеріалу
- •Список використаних джерел:
- •Недоспівана пісня івана кольчиби (година спілкування для учнів 10-11 класів)
- •Методичний коментар
- •Хід заняття
- •Список використаних джерел:
Останні запорожці на території кіровоградського району (краєзнавче віче для учнів 7-9 класів)
Мета і завдання: поглибити знання дітей про історію рідного краю, систематизувати краєзнавчий матеріал; удосконалити картографічні вміння учнів; підвищити рівень самосвідомості учнів; формувати патріотичні почуття, моральні якості, виховувати любов до Батьківщини; розвивати акторські здібності, креативність, ініціативність.
Обладнання: проектор, плакати, роман Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр», виставка випусків шкільного часопису «Велика Верба».
Хід заходу
І. Вступне слово
Учитель. Після відновлення української держави у 1991 році, на руїнах радянської армії постали Збройні сили України. 6 грудня воїни склали присягу на вірність Україні. Ця дата увійшла в історію Збройних сил України ще 1919 року як початок славного Зимового походу Армії УНР. Зокрема, у січні-лютому 1920 року відділи Південної (Запорізької) групи Армії пройшли територією нинішнього Кіровоградського району.
Сьогодні ми запрошуємо вас взяти участь у засіданні краєзнавого віче та перегорнути сторінки історії сіл Кіровоградського району у 1920-х роках.
ІІ. Засідання краєзнавчого віче.
(У заході беруть участь школярі, які перевдягнуті в історичну військову форму, з метою інсценізації уривку роману Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр». Під час дійства можливий перегляд фото картин хорунжого Теодора Грінченка «Козаки Армії УНР під час Зимового походу»).
Ведучий. Зима. З півсотнею кінноти їду в авангарді 2-го Запорізького (збірного) полку, їдемо в напрямку Холодного Яру. Поперед нас пішли вже різними шляхами наші частини. Зустрічаю знайомого старшину з двома козаками, який їде з донесенням до «дідуся» – отамана Омельяновича-Павленка. Оповідає, що під одним селом їх зустріла велика лава добре озброєних селян з кулеметами, яка залягла на вигідній позиції, готова до бою. Він поїхав на переговори; від села теж виступила група:
Учень 1. Якої армії? Чого і куди йдете через наше село?
Учитель. Знаючи настрої населення, старшина відповів, що Запорізька група Української Армії.
Учень 1. Як же ви тут опинилися?
Ведучий. Представники «противника» запитуюче глянули на одного із своїх. Той виступив вперед:
Учень 1. Які частини? Як звуть начальників? Тільки кажіть правду, бо я сам дорошенківець...
Ведучий. Після того, як цей старшина назвав йому частини і командирів, особливо як сказав, що й його Дорошенківський полковник Литвиненко з нерозлучними кійком та люлькою веде позаду 2-й запорізький полк, «дорошенківець» радісно усміхнувся і звернувся до товаришів:
Учень 1. Наші...
Ведучий. Отаман віддав наказ здіймати лаву з позиції і послати зв’язки до сусідніх сіл, щоб заспокоїлися, бо йдуть свої – українці... Кілометрів через три зустрічаю п’ять кіннотчиків на міцних невисоких «степняках». Два в місцевих, козацького крою чорних киреях, три в чорних довгих жупанах з грубого сукна, з під яких видно широкі, теж чорні штани. На всіх баранячі шапки з чорними оксамитовими верхами. У кожного рушниця, шабля, револьвер. До сідел приторочені ручні гранати. Приймаю їх спочатку за наших «чорношличників». Під’їжджають спокійно, видно, вже знають, з ким мають зустрінутися.
Учень 2. Якої частини?
Учень 3. Гайдамацького полку Холодного Яру.
Ведучий. Ця оповідь – не етнофантастика. А уривок із роману Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» про реальні події у наших селах у 1920-х роках. Пригляньтеся до козаків – а це ж наші прадіди. Яка постава, який гонор, який дух мілітарний! Нам є на кого рівнятися.
(На сцені з’являються учні, які знайомлять учасників краєзнавчого віче зі свідченнями щодо участі жителів Кіровоградського району в описаних подіях. Розповідь супроводжується слайд-шоу).
Учень 1. Тоді, здесяткована тифом, затиснута між польською та червоною і білою російськими арміями, українська збройна сила, виявляючи надлюдську відвагу, вибилася з «трикутника смерті» під Любаром і рушила до Дніпра.
Учень 2. Українські воїни вертали до тих сіл, де в кожній сім’ї хтось загинув за волю України або служив в Армії УНР. Зокрема, у січні-лютому 1920 року відділи Південної (Запорізької) групи Армії пройшли територією нинішнього Кіровоградського району. Перед запорожцями розстелявся краєвид голих степів з рідкими селами і хуторами. Чепурненькі білі хатки під соломою іноді змінювалися великими, часто німецького типу, будівлями, коло яких рідко було побачиш сад.
Учень 3. Великою підмогою дієвій армії стали українські селяни, які доставляли продукти, іноді навіть зброю, допомагали рідному уряду як поодинці, так і зорганізувавшись у партизанські та повстанські збройні відділи. Запорізька група під час партизанського походу продиралася з боями через відступаючий денікінський та наступаючий більшовицький фронти і вийшла в кінці січня 1920 року в район сіл Володимирівки та Олексіївки, який займали українські повстанці. Старшина Запорізького полку кінноти Залізняк (Юрій Горліс-Горський), який перебував у Володимирівці 27 січня 1920 року, згадує, що було це тоді добре зорганізоване й озброєне, національно свідоме село.
Учень 1. Слід зазначити, що в 1920 роках довкола Єлисавету всі села були озброєні, свідомі і самоорганізовані. Той самий сотник Залізняк так описує молодих два десятки німців-повстанців з німецької колонії Старий Данціг (Крупське): «Нові козаки розмовляли, звичайно, українською мовою і мали добру рису: сміливо боролися з червоними без межі та краю».
Учень 2. Очолював усі повстанчі загони нашої місцевості отаман А. Гулий-Гуленко. Про цю безстрашну людину можна окремо писати нарис. Він був уособленням степового лідера – кмітливий, швидкий, відчайдушний, витривалий. Повстанчий відділ ішов за ним в огонь і в воду. Так, 16 квітня 1920 року під час бою за Вознесенськ отаман Гулий зі своїм загоном почав атаку.
Учень (в образі козака). Ми йшли не маючи набоїв і наполовину без рушниць, ляскаючи в долоні, підтримували атаку. Запорожці на плечах у ворога вдерлися до міста і здобули собі зброю на залишених червоноармійцями складах.
(Розповідь супроводжується показом карти «Рух Південної (Запорізької) групи Армії УНР через територію нинішнього Кіровоградського району») .
Учень 1. Армія УНР рухалася в Холодний Яр. Проте отаман А. Гулий-Гуленко запросив козаків у свої села для перепочинку. Отже, запорожці відійшли від основного маршруту, зробивши відхилення на південь: 30 січня – Осикувата, Велика Северинка, 31 січня – Мала Мамайка, 2 лютого – Високі Байраки, 3 лютого – Сухі Хутори, Лозуватка (Гаївка), 4 лютого – Демешкове, Покровське, Новоандріївка, 5-6 лютого 1920 року – Червоний Яр.
Учень 2. У той час як основні сили Південної групи рушили на північ від Єлисавету, колона Дубового обійшла місто з півдня: 27 січня – Клинці, 28 січня – Покровське і рушила на Пантаївку. Загін Гулого теж обігнув місто з півдня: через Олексіївку, Первозванівку, Клинці, Покровське, Аджамку і в Суботцях 7 лютого приєднався до армії.
Учень (в образі козака). Люди радо вітали повернення запорожців. Як згадують старожили Лозуватки й Сухих Хуторів (Гаївська сільська рада), місцеві селяни влаштовували застілля козакам, разом співали пісні, обмінювалися подарунками.
Учень 3. Козаки дбали про відродження українського культурного життя. У Гаївській громаді діяли хор, театр, просвітницькі організації, активними членами яких були і січові стрільці, що лишилися в Гаївці ще з 1918 року. Певно, відвідали запорожці і маєток відомої дворянської родини Мальчевських у Демешковому. Мальчевські – свідомі українці, просвітяни, родина, яка виплекала цілу плеяду вчителів краю.