Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кыровоградщина 75.doc
Скачиваний:
59
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
2.31 Mб
Скачать

Список використаних джжерел:

1. Березняк Є.С. Миттєвості мого життя. – К.:«Генеза», 2002.

2. День партизанської слави у Добровеличківці // Сільське життя. – 2002. – № 74.

3. Дороги Майора Вихора // Сільське життя. – 2003. – № 19.

4. Матеріали музейної кімнати Помічнянської ЗШ І-ІІІ ст. № 1.

5. «Не було б перемоги – не було б України» (інтерв’ю з Березняком Є.С.) // Сільське життя. – 2 жовтня 2002 р.

6. Чижевський Б. Євген Березняк: «Поки живу – сподіваюся, борюся!» // Освіта України. – 2003. – № 83.

7. «Я – майор Вихор» // Сільське життя. – 19 грудня 2001 р.

М.П. Матвієнко,

учитель історії

Маловисківської гімназії

Маловисківської районної ради

Через терни – до зірок (година спілкування для учнів 10-11 класів, присвячена Кондратюку Юрію Васильовичу)

Мета: ознайомити учнів із сторінками життя, творчою діяльністю та науковими розвідками одного з теоретиків космонавтики Ю.В. Кондратюка; розкрити значення наукового відкриття Ю.В. Кондратюка для людства; виховувати почуття поваги та гордості до видатних особистостей нашого краю.

Обладнання: документальні матеріали Московського тижневика «Совершенно секретно» (№ 4, 1993 р.), листи і фотографії сім’ї і родичів Кондратюка в ЗМІ району, наукова розвідка Б.І. Романенка «Юрій Васильович Кондратюк» (1988 р.).

В можливості в найближчому майбутньому почати по-справжньому господарювати на нашій планеті і слід бачити основне значення

для нас в завоюванні просторів Сонячної системи.

Ю.В. Кондратюк

Хід уроку

Вступне слово вчителя. Кіровоградська земля багата талановитими людьми. Багато з них відомі за її межами, але є такі, про кого ми почали згадувати нещодавно. Їх імена, життя та діяльність були приховані від нас. Читаючи ці біографії, ми відкриваємо їх для себе по-новому. Сьогодні поговоримо про одного з теоретиків світової космонавтики, довгий час замовчуваного офіційною владою, Ю.В. Кондратюка, доля якого пов’язана з Кіровоградщиною.

Вдумайтесь лише в значення його слів, поставлених епіграфом до нашої бесіди: «В можливості в найближчому майбутньому почати по-справжньому господарювати на нашій планеті і слід бачити основне значення для нас в завоюванні просторів Сонячної системи».

Не ототожнюючи даний висновок з висновком І.В Мічуріна про природу, ми можемо твердити, що сьогодні фахівці не тільки визнають правдивими передбачення Ю.В. Кондратюка в галузі космічних досліджень, а й безпосередньо використовують його поради.

Так, при виборі схеми польоту людини на Місяць американські спеціалісти, як вони потім визнали, зупинились на схемі, запропонованій свого часу Ю.В. Кондратюком. Це і сприяло поверненню із забуття імені вченого.

Визнання ж вченого на всіх рівнях (в тому числі і партійному) розпочалося лише після урочистого засідання в Полтаві 12 червня 1987 року, присвяченого 90-річчю від дня народження вченого, коли тодішній секретар обкому КПРС Ф.Т. Моргун сказав: «Под двойной тайной долгие годы были скрыты имя и дела Ю.В. Кондратюка. Все чувствовали, как над этим именем наслаивался панцирь запретности не только для прессы, но и для всех нас, и в придаток шла еще какая-то суета вокруг его биографии… Сейчас, когда наше общество очищается и из всего делаются уроки правды, мы говорим открыто и про эту долгое время запретную сторону жизни Ю.В. Кондратюка. Ведь немногие даже из полтавчан знали, что имя, данное ему родителями, было Александр».

Учитель. Тривалий час у школах Малої Виски досліджують життєвий шлях вченого, ознайомлюються з його науковими розвідками. Ми знаємо, вивчаємо і шануємо пам’ять про Юрія Кондратюка.

Може, саме це і спонукало О.Т. Гончара в одному з листів у 80-х роках до Маловисківського музею зазначити в дещо іронічній формі: «…Мала Виска, виходить, зовсім не мала, якщо вона колись з такою щедрістю душі прихистила Юрія Кондратюка і сьогодні так чудово ставиться до його пам’яті».

Ми не можемо відповісти на всі запитання, пов’язані з життям Юрія Кондратюка, але окремі сторінки його життя ми повинні знати. По-перше, його подвійне прізвище. Це пов’язано з його біографією.

Учень 1. Народився Ю.В. Кондратюк (справжнє ім’я – Шаргей Олександр Гнатович) у 1897 році в м. Полтаві. Його батько – Гнат Бенедиктович Шаргей, який навчався в трьох вищих навчальних закладах (двох в Росії і одному в Німеччині), жодного з них не закінчив. Мати – Людмила Львівна Шліппенбах, ще коли Олександр був маленьким захворіла і померла в будинку для душевно хворих в самій Полтаві, а батько одружився вдруге на Олені Петрівні Кареєвій та одразу ж після народження вже зведеної сестри Сашка Ніни помер у 1910 році.

Залишившись круглим сиротою, малий Сашко тепер проживав у сім’ї Катерини Кирилівни та Якима Микитовича Даценків і навчався в Полтавській чоловічій гімназії. Після закінчення гімназії (зі срібною медаллю) Олександр Шаргей вступає до Петербурзького політехнічного інституту, але невдовзі його призвали в армію і відправили на фронт І світової війни. Настав 1917 рік – рік революційних потрясінь як в Росії, так і на Україні. Шаргей не проявляє особливого ентузіазму воювати, тікає з армії (хоче займатись улюбленою справою, розпочатою ще з гімназії – теорією космічних перельотів). Але його знову силоміць призивають до денікінської армії (як царського офіцера). З цієї армії він теж тікає. І тепер залишився на роздоріжжі. Після перемоги більшовиків його мала ждати в’язниця як царського офіцера або як ворога народу через участь в денікінській армії. Існує чимало версій зміни прізвища. Найбільш вірогідною версією потреби змінити прізвище, мабуть є, все-таки, страх за своє життя. Хоч завідувач науково-дослідним сектором Полтавського музею авіації і космонавтики Сильвестр Гордійович Шафарчук згадує і про інші версії, які теж базуються на певних документах. Це і страх за майбутнє сестри по батькові, Ніни; це і матеріальні нестатки, що часто змінюють життя людей. Ми ж можемо вважати першу версію найбільш вірогідною.

Учень 2. Нове прізвище дісталося від померлого від туберкульозу київського студента Георгія Кондратюка з Луцька, який ніякого відношення до космонавтики не мав. Завдяки наполяганням Олени Петрівни Кареєвої документи цього студента і погодився взяти Олександр Шаргей. Так Олександр Шаргей став Юрієм Кондратюком. Після громадянської війни Юрій Кондратюк через знайомих своєї мачухи приїздить до Малої Виски.

Спочатку він проживає в будинку Лашинських і працює в млині Лашинського, а потім останній влаштовує Юрія Кондратюка працювати на Маловисківський цукрозавод. Тут він працює кочегаром, машиністом, механіком і у вільні від роботи години займається удосконаленням окремих частин своєї першої друкованої праці: «Тим, хто буде читати, щоб будувати», а також готує напрацювання, які стануть складовою його книги «Завоювання міжпланетних просторів», що вийшла в Новосибірську в 1929 році.

Учень 3. Ті, хто вперше знайомиться із спадщиною цієї людини, звертають увагу на його звичайний вигляд. Немає особливої показовості в одязі. Саме тут доречна характеристика Кондратюка, дана тим же О.Т. Гончарем у його новелі «Геній в обмотках», яка вміщена у книзі «Спогад про океан»: «…Все матеріальне він мав за ніщо…, зате в чому-небудь посприяти іншій людині, хай і малознайомій, чимось зарадити їй, о, тут механік наш давав волю своїй винахідливості!».

Може, це і несуттєва риса людини, але вона напрочуд вдало свідчить, що Кондратюк був простою людиною в буденному (малому) житті і генієм у великому.

Учень 4. 1921-1923 роки були голодними на Україні. Саме в цей час і працював на нашому цукрозаводі Юрій Васильович Кондратюк. З цим періодом пов’язана ще одна сторінка його біографії. Спробувавши напівголодного життя в Малій Висці, Юрій Васильович вирішив покінчити з цим і відправитись в Данію в пошуках коренів свого родоводу. Як ми вже згадували, дівоче прізвище його матері було Шліппенбах. Корені цього роду тягнуться з Данії десь з XVII-XVIII століття. У час так званої Північної війни з Росією шведський король Карл ХІІ у свою армію закликав вірних своїх підданих. Данія в той час була завойована шведами. Так, родич Людмили Львівни – барон Шліппенбах – потрапив до армії Карла ХІІ і під Полтавою в 1709 р. здався в полон російським військам, про що згадує навіть О.С. Пушкін у своїй знаменитій поемі «Полтава».

- А чому, як ви думаєте, він здався в полон?

(Одні твердять, що він помстився Карлу ХІІ за сплюндровану свою Батьківщину, інші – сподобалась земля Російської імперії, треті – ситуація змусила, коли на війні вибирають між життям і смертю тощо.

Це питання може бути темою для спеціального дослідження гуртківців).

У голодний 1922 рік Ю. Кондратюк відправляється в Данію в пошуках кращої долі. Але по дорозі захворів тифом і змушений був повернутися до Малої Виски. Продовжуються будні, пов’язані з Маловисківським цукрозаводом.

Учитель. У 2012 році світова громадськість відзначала 115-річчя від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка.

Нагадаємо, що з нагоди його 100-річного ювілею та з метою увічнення пам’яті вченого (1997 р.) встановлено меморіальну дошку на будівлі Маловисківського цукрового заводу. У 2008 році дошку пренесено до Маловисківської гімназії.

Сьогодні важливим і перспективним напрямком нашої роботи є дослідження життєвого та творчого шляху вченого-винахідника.

Учень 5. Окремо хотілося б згадати про дослідників діяльності і життя Ю.В. Кондратюка. Зокрема, у районній газеті «Маловисківські вісті» ще в 70-ті роки з’явилися публікації про Ю.В. Кондратюка, авторами яких були редактор газети Г.О. Красний та журналіст Д.П. Путієвський.

Одними з перших авторів публікацій про Кондратюка були Г.М. Перебийніс, Заслужений учитель України, краєзнавець, лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова, та О.С. Ковтун, педагог-краєзнавець. А сьогодні все частіше про цю непересічну людину пишуть Л. Калієвський із Злинки, С.Г. Шафарчук з Полтави, А. Михайлов з Києва та ін.

На думку Ярослава Голованова, оглядача журналу «Совершенно секретно», одержимим і найблагороднішим у високому значенні цього слова можна вважати дослідника і очевидця, який особисто знав і працював з Кондратюком, Б.І. Романенка. Справді, історичному дослідженню біографії Ю.Кондратюка він віддав 33 роки. Основні відомості про вченого він подав у книжці «Ю.В. Кондратюк».

Борис Іванович знайшов офіційне підтвердження того, що Ю.В. Кондратюк не загинув в 1941 році, а воював і в 1942 році. А після 1942 року зник назавжди. Це і породило багато версій про зникнення Кондратюка.

Учень 6. У 1988 році Б.І. Романенко повідомив ще одну особисту таємницю Кондратюка. Коли той пішов на фронт, то у сестри Ніни залишив для зберігання свої рукописи. Під час окупації України німцями чемодан з рукописами зник. Це і породило безліч версій навколо питання про життя і зникнення рукописів Кондратюка, а, може, просто домислів, спростувати які ми поки що не можемо.

Учитель. Початок дослідження даної теми вже зроблено. У 2008 році учень нашої школи Бойко Андрій став одним з переможців обласного конкурсу-захисту юних дослідників з роботою «Геній в обмотках».

Перед вами стенд, на якому є спеціально відведені місця для інформації і дослідництва. Найкращі дослідження будуть представлені ось на цьому стенді. Все це для того, щоб через дослідництво ми могли дізнатися все більше і більше про цю дійсно незвичайну людину. Про цю незвичайність особливо влучно звучать слова нашого земляка, почесного громадянина м. Малої Виски, поета Володимира Яковича Бровченка:

…Не бачили ні мертвим, ні живим

Його, ні до, ні після перемоги.

Так і пощез безвісним рядовим

Першозв’язківець між Землею й Богом…

Творці новітніх незбагненних див,

Не вищітесь бундючно та пихато.

Той Армстронг, що по Місяцю ходив,

Злетів до нього від моєї хати…

Ми повинні вивчати, знати і шанувати цього «дивного чоловіка» як одного з теоретиків космонавтики, який народився, виріс, страждав і творив в Україні та на Кіровоградщині.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]