- •Міністерство охорони здоровя України
- •Методичні рекомендації
- •Теоретичний матеріал.
- •1. Класифікація. Основні класифікаційні системи
- •1.1. Ієрархічна система класифікації
- •1.2. Фасетна система класифікації
- •1.3. Дескрипторна система класифікації
- •2. Кодування
- •2.1. Способи кодування
- •2.2. Види кодування
- •3. Системи класифікації в медицині
- •3.1. Міжнародна статистична класифікація хвороб та проблем, пов'язаних зі здоров'ям (мкх, International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems – icd)
- •3.2. Міжнародна класифікація первинної допомоги (International Classification for Primary Care – icpc)
- •3.3 Система snomed (Systematized Nomenclature of Human and Veterinary Medicine -Cистематизований облік людської і ветеринарної медицини).
- •3.4 Система клінічних кодів Ріда rcc (Read Clinical Codes)
- •3.5. Систематизирована медична номенклатура - Клінічні терміни snomed ст (snomed Clinical Terms)
- •3.6. Діагностичні та статистичні довідники для психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders - dsm)
- •3.7. Анатомо-терапевтична хімічна класифікація (атх) - Anatomical Therapeutic Chemical Classification (атс))
- •4. Проблеми класифікації та кодування
2. Кодування
Системи кодування застосовуються для зміни назви об’єктів на певні умовні позначення (код) з метою забезпечення зручного та ефективного опрацювання інформації. Система кодування складається із сукупності знаків і правил для позначення відповідних інформаційних об’єктів.
Процедура присвоєння об’єкту кодового позначення називається кодуванням, а визначення назви об’єкту, що відповідає цьому коду називається декодуванням.
2.1. Способи кодування
Коди бувають числові та мнемонічні.
Числові кодиможуть надаватися послідовно. Це означає, що кожен новий клас отримує наступне невикористане число. Перевага в тому, що можуть бути легко додані нові класи. Числові коди можуть надаватися й випадковим чином, щоб уникати наявності будь-якої конкретної інформації, прихованої у коді.
Мнемонічний кодформується з одного або кількох символів класу. Це допомагає користувачам запам'ятовувати коди. Однак, для класифікацій з багатьма класами це може привести або до довгих кодів, або до кодів, не схожих з рубриками класу. Таким чином, мнемонічні коди в цілому використовуються для обмежених списків класів. Наприклад, лікарняні відділення часто позначаються мнемонічними кодами.
2.2. Види кодування
Класифікаційне кодування
Класифікаційне кодування проводиться після відповідної класифікації інформаційних об’єктів. Розрізняють послідовне та паралельне кодування.
Послідовні (або ієрархічні) коди формуються, розширюючи існуючий код на один або більшу кількість додаткових символів для кожного додаткового рівня деталізації. Послідовне кодування застосовують для ієрархічної системи класифікації. Послідовний код несе інформацію щодо рівня деталізації спорідненого класу і щодо ієрархічних зв’язків з його родовим (батьківським) класом. При цьому спочатку записується код старшої групи 1-го рівня, потім код групи 2-го рівня, потім код групи 3-го рівня і т.д.
Паралельне кодування застосовують для фасетної системи класифікації. Паралельні коди (або коди зіставлення) – це коди, що складаються із частин (сегментів). Кожен сегмент характеризує пов'язаний з ним клас (фасет). Всі фасети кодуються незалежно один від одного; для значень кожного фасета виділяється певна кількість розрядів коду.
Реєстраційне кодування
Реєстраційне кодування використовується для однозначної ідентифікації інформаційних об’єктів і не потребує попередньої класифікації об’єктів. Розрізняють порядкову і серійно-порядкову систему реєстраційного кодування.
Порядкова система полягає у послідовній нумерації об’єктів числами натурального ряду. Цей метод використовується у випадку невеликої кількості об’єктів, наприклад для кодування студентів у групі.
Серійно-порядкова система кодування передбачає попереднє упорядкування груп, що складають певну серію, а потім у кожній серії проводиться порядкова нумерація об’єктів. Кожна серія має свою порядкову нумерацію. Наприклад, всі студенти залежно від факультету розділяються на різні групи (серії). Всередині кожної групи відбувається упорядкування прізвищ за алфавітом і кожен студент отримує відповідний номер.