§ 4. Захист сiмейних прав та iнтересiв

Особа має право на захист свого сiмейного права в разi

його порушення, невизнання або оспорювання. Суб’єктивне сi

мейне право на захист — це законодавчо забезпечена можли

вiсть уповноваженої особи використовувати правоохороннi засо

би для вiдновлення свого порушеного права або його визнання.

Сiмейнi правовiдносини 69Iснує двi основнi форми захисту сiмейних прав: юрисдикцiйна

та неюрисдикцiйна (самозахист).

Юрисдикцiйна форма захисту — це дiяльнiсть уповнова

жених державою органiв щодо захисту сiмейних прав та iнтере

сiв учасникiв сiмейних вiдносин. До органiв, якi здiйснюють та

кий захист належать: суд, органи опiки та пiклування, нотарiус

та прокурор.

Основною формою захисту сiмейних прав є судова. Вiдпо

вiдно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сiмейних вiдно

син має право на судовий захист. Конкретнi способи отримання

такого захисту залежать вiд вiку особи, яка його потребує. Осо

ба, яка досягла чотирнадцяти рокiв, має право на безпосереднє

звернення до суду. Захист прав та iнтересiв малолiтнiх у першу

чергу здiйснюють їхнi батьки. Вони мають право звертатися до

суду як законнi представники дитини без спецiальних на те по

вноважень (ч. 2 ст. 154 СК). Це означає, що для представництва

iнтересiв дитини в судi батькам не треба мати рiшення органiв

опiки та пiклування, довiренiсть або будьякi iншi документи, якi

пiдтверджують їх повноваження. Вони дiють на пiдставi того, що

вони є батьками дитини. Батьки вправi звертатися за захистом

навiть i в тому разi, коли вiдповiдно до закону дiти самi мають

право звернутися за таким захистом (ч. 3 ст. 154 СК). Якщо ди

тина позбавлена батькiвського пiклування та в деяких iнших ви

падках звертатися до суду в її iнтересах мають право й iншi осо

би (родичi дитини, якi визначенi законом, опiкун, пiклувальник,

патронатний вихователь, орган опiки та пiклування, прокурор).

Суд застосовує способи захисту, якi встановленi законом або

домовленiстю (договором) сторiн. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 18 СК

способами захисту сiмейних прав та iнтересiв є:

— встановлення правовiдношення; примусове виконання доб

ровiльно не виконаного обов’язку; припинення правовiдношен

ня, а також його авалювання;

— припинення дiй, якi порушують сiмейнi права;

— вiдновлення правовiдношення, яке iснувало до порушен

ня права;

— вiдшкодування матерiальної та моральної шкоди, якщо це

передбачено СК або договором.

Зазначений перелiк способiв захисту сiмейних прав не є ви

черпним, тому суд може застосовувати й iншi способи (визнан

ня права, стягнення неустойки, визнання правочину недiйсним

70 Глава 3тощо). Слiд зазначити, що новий СК України значно розширює

можливостi судового захисту сiмейних прав i вперше вводить

такi традицiйнi для цивiльного права способи захисту, як вiд

шкодування матерiальної шкоди (збиткiв), моральної шкоди, а

також стягнення неустойки (пенi). В сiмейноправовiй доктри

нi завжди вважалося, що один з основних цивiльноправових

способiв захисту — вiдшкодування збиткiв не може застосову

ватися для захисту сiмейних прав, бо вони за своєю природою

не мають вiдплатного характеру. Останнiм часом погляд на це

питання зазнав iстотних змiн. Сiмейнi вiдносини, i в першу чер

гу майновi, можуть захищатися шляхом вiдшкодування збиткiв

потерпiлiй особi. Наприклад, особи, якi подали заяву про реєст

рацiю шлюбу, вважаються зарученими. Заручини не створюють

обов’язку вступу в шлюб. Кожна iз сторiн має право вiдмови

тися вiд нього. У такому випадку цiлком прийнятним буде ви

рiшення питання щодо вiдшкодування другiй особi витрат, що

були нею понесенi у зв’язку з приготуванням до реєстрацiї шлю

бу та весiлля (ч. 3 ст. 31 СК). СК України уперше передбачає i

застосування такого захисту майнових прав, як стягнення не

устойки (пенi). Вiдповiдно до ч. 1 ст. 196 СК при виникненнi за

боргованостi з вини особи, яка зобов’язана сплачувати алiменти

за рiшенням суду, одержувач алiментiв має право на стягнення

неустойки (пенi) у розмiрi одного вiдсотка вiд суми несплаче

них алiментiв за кожен день прострочення.

Передбачено новим СК i можливiсть вiдшкодування учасни

кам сiмейних вiдносин моральної шкоди. Це можливо, напри

клад, у випадку порушення одним iз батькiв, iз яким проживає

дитина, встановленого договором порядку здiйснення батькiв

ських прав (ст. 157 СК), у разi самочинної змiни одним iз бать

кiв мiсця проживання дитини всупереч волi iншого з батькiв

(ст. 162 СК), у випадку невиконання рiшення суду щодо участi

у вихованнi дитини того з батькiв, хто проживає окремо вiд ди

тини (ст. 159 СК) та деяких iнших випадках. Перелiк пiдстав, за

яких можливо вiдшкодування моральної шкоди в сiмейному пра

вi є виключним

1

. Такий спосiб захисту сiмейних прав є новим

для сiмейного законодавства. Сiмейний кодекс не мiстить визна

Сiмейнi правовiдносини 71

1

Сиротенко С. Є. Щодо компенсацiї моральної шкоди за Сiмейним ко

дексом України // Проблеми законностi: Респ. мiжвiдом. наук. зб. / Вiдп. ред.

В. Я. Тацiй. — Харкiв, НЮАУ, 2003. — Вип. 63. — С. 109.чення моральної шкоди, порядку та розмiру її вiдшкодування.

У зв’язку з цим, є пiдстави вважати, що для вирiшення питання

щодо вiдшкодування моральної шкоди в сiмейному правi мо

жуть застосовуватися норми ЦК України (ст. 23).

Захист сiмейних прав здiйснюється також органами опiки

та пiклування

1

. У випадках, передбачених законом, особа має

право на попереднє звернення до цих органiв, рiшення яких є

обов’язковим (частини 1 та 2 ст. 19 СК). Участь органу опiки та

пiклування є обов’язковою у разi розгляду судом спорiв щодо

участi одного з батькiв у вихованнi дитини, мiсця проживання

дитини, позбавлення та поновлення батькiвських прав, побачен

ня з дитиною матерi, батька, якi позбавленi батькiвських прав,

вiдiбрання дитини вiд особи, яка тримає її у себе не на пiдставi

закону або рiшення суду, управлiння батьками майном дитини,

скасування усиновлення та визнання його недiйсним (ч. 4 ст. 19

СК). Важливою функцiєю органiв опiки та пiклування є захист

прав та iнтересiв дiтей при розглядi спорiв, пов’язаних з їх ви

хованням. Наприклад, за заявою матерi чи батька дитини орган

опiки та пiклування визначає способи участi у вихованнi дити

ни та спiлкуваннi з нею того з батькiв, хто проживає окремо вiд

неї. Якщо той iз батькiв, з ким проживає дитина, ухиляється вiд

виконання рiшення органу опiки та пiклування i продовжує чи

нити перешкоди спiлкуванню дитини з другим iз батькiв, остан

нiй має право звернутися до суду з позовом про усунення цих

перешкод (ч. 1 ст. 158, ч. 1 ст. 159 СК).

Органи опiки та пiклування беруть активну участь в процесi

влаштування дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, вста

новлюють опiку та пiклування, здiйснюють контроль за дотри

манням прав дитини, в разi необхiдностi звiльняють опiкуна та

пiклувальника вiд iх обов’язкiв (гл. 19 СК); проводять облiк дi

тей, якi бажають усиновити дитину (ст. 215 СК), звертатися до

суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його

недiйсним (ст. 240 СК); укладають договiр про патронат i здiйс

нюють нагляд за його виконанням патронатними вихователями

(гл. 20 СК).

72 Глава 3

1

Правила опiки та пiклування: Затвердженi наказом Державного комi

тету України у справах сiм’ї та молодi, Мiнiстерства охорони здоров’я Украї

ни, Мiнiстерства освiти України, Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики

України вiд 26 травня 1999р. № 34/166/131/88. Зареєстровано в Мiнiстер

ствi юстицiї України 17 червня 1999 р. за № 387/3680.Вiдповiдно до ст. 18 ЦК України захист цивiльних прав здiйс

нюється нотарiусом шляхом вчинення виконавчого напису на

борговому документi у випадках i в порядку, встановлених за

коном. Таким шляхом нотарiус здiйснює захист i сiмейних прав.

Наприклад, батьки мають право укласти договiр про сплату алi

ментiв на дитину. У разi невиконання одним iз батькiв свого

обов’язку за договором алiменти з нього можуть стягуватися на

пiдставi виконавчого напису нотарiуса (ст. 189 СК). Це означає,

що у разi невиконання договору однiєю стороною друга сторо

на може захищати свої права у спрощеному порядку, не зверта

ючись до суду. Нотарiус робить на борговому документi вико

навчий напис, який є пiдставою для примусового стягнення за

боргованостi. Такий правовий механiзм дiє i в iнших випадках

(ст. 78 СК).

Функцiї захисту сiмейних прав здiйснює також прокурор.

Прокурор має право на звернення до суду з позовом про визнан

ня шлюбу недiйсним (ст. 42 СК); позбавлення батькiвських прав

(ст. 165 СК); вiдiбрання дитини без позбавлення батькiвських

прав (ч. 2 ст. 170 СК); скасування усиновлення чи визнання його

недiйсним (ст. 240 СК) тощо. В деяких випадках прокурор здiйс

нює захист сiмейних прав безпосередньо, без звернення до су

ду. Так, вiдповiдно до ч. 2 ст. 170 СК у виняткових випадках, у

разi безпосередньої загрози для життя чи здоров’я дитини про

курор має право постановити рiшення про негайне вiдiбрання

дитини вiд батькiв.

Неюрисдикцiйна форма захисту сiмейних прав — ц е дiї

фактичного характеру, якi учасник сiмейних вiдносин вчиняє

для захисту свого права та iнтересу або права та iнтересу iншої

особи без звернення до вiдповiдних юрисдикцiйних органiв. У СК

України мiститься спецiальна вказiвка на те, що батьки мають

право на самозахист своєї дитини (ч. 1 ст. 154 СК). Якщо на дум

ку батькiв, дитинi загрожує небезпека, вони можуть здiйснити

певнi фактичнi дiї, спрямованi на її захист: змiнити мiсце про

живання дитини, припинити її спiлкування з певною особою,

вжити конкретних заходів щодо охорони дитини на вулицi, пiд

час її повернення додому тощо.

Нема пiдстав вiдкидати можливiсть застосування в процесi

самозахисту сiмейних прав i деяких способiв, якi передбаченi Ци

вiльним кодексом України, зокрема, необхiдної оборони (ст. 1169

ЦК), притримання речi (статтi 594—597 ЦК), односторонньої

Сiмейнi правовiдносини 73вiдмови вiд зобов’язання (ст. 615 ЦК). Як правильно зазначає

З. В. Ромовська, у разi викрадення дитини батьки мають право

на її вiдiбрання за допомогою сили, якщо при цьому не будуть

здiйсненi дiї, забороненi законом

1

. Якщо при цьому буде заподiя

на майнова шкода особi, яка викрала дитину, питання буде ви

рiшуватися шляхом застосування норм ЦК України.