- •Штонь о. П., Буда в. А. Курсова робота з української мови. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002.— 64 с вступ
- •Вибір теми й опрацювання відповідної наукової літератури
- •Поради щодо бібліографування
- •Читання й конспектування
- •2. Особливості виконання курсових робіт різних типів
- •2.1. Загальна характеристика реферативних робіт
- •2.2. Методичні поради стосовно написання робіт дослідницького типу
- •Опрацювання мовного матеріалу
- •2.3. Специфіка виконання курсових робіт залежно від об'єкта дослідження
- •Рекомендована література Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Лінгвостилістика
- •Ономастика й діалектологія
- •Фонетика, орфоепія
- •Словотвір
- •Морфологія
- •Синтаксис
- •3. Вимоги до тексту курсової роботи
- •3.1.4. Вступ
- •3.1.5. Основна частина
- •3.1.6. Висновки
- •3.2.2. Нумерація
- •Розділ 2 Характеристика мисливської лексики, її стилістичних функцій у гуморесках Остапа Вишні
- •2.1. Класифікація мисливської лексики
- •3.2.3. Ілюстрації
- •3.2.4. Таблиці
- •3.2.5. Посилання
- •3.2.6. Список використаних джерел
- •3.2.7. Додатки
- •Література
- •Додатки
- •Розділ 1
- •Семантико-граматичні розряди фо
- •Та їх основні структурні моделі
- •У романі "чотири броди"
- •Розділ 2 синонімія фразеологічних одиниць роману "чотири броди"
- •Розділ з відбиття матеріального й духовного життя народу у фразеологізмах
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Опрацювання мовного матеріалу
Аналіз зібраного матеріалу, який забезпечує виконання завдань, поставлених у курсовій, — найголовніша і найважча частина роботи. Тому під час вивчення картотеки для полегшення класифікації виписаного на картках роблять потрібні позначки (краще олівцем).
Так, наприклад, для висвітлення теми "Звертання у дитячому фольклорі" необхідно визначити, хто (що) виступає об'єктом звертань в усній народній творчості для дітей. На картці із виписаним прикладом у її правій верхній частині робиться відповідна помітка — позначення тематичної групи іменників — об'єктів звертань:
Тваринний світ — Зайчику, зайчику, де ти був?
с.110
Після того, як подібні помітки зроблено на усіх картках, класифікують мовний матеріал за об'єктами звертань. У межах кожної групи можна також виділити підгрупи, напр,: тваринний світ — звірі, птахи, свійські тварини тощо.
Наслідки певної класифікації матеріалу викладають у письмовій формі. Після цього можна класифікувати ті ж мовні явища, зважаючи, наприклад, на їх стилістичне забарвлення (стилістично нейтральні, інтимно-ласкаві, зменшено-пестливі, згрубілі і под.), визначаючи, завдяки чому воно досягається.
У нашому випадку це будуть різноманітні суфікси -ик, -ок, -еньк, -оньк, -очк, -ин {дощику, братику, колисочко, дитинонько, коточку, котусю, сонечко, зозуленько) тощо.
Як бачимо, така робота потребує неодноразового групування одних і тих же прикладів. Тому складання картотеки є обов'язковим, воно не може бути замінене записуванням прикладів у зошит. Адже саме картотека дозволяє легко орієнтуватися у кількості усіх зібраних прикладів і окремих груп, а це зробить можливим під час аналізу мовного явища звернути увагу на його поширеність, навести відповідні статистичні дані. Картотеку можна доповнити, зайве вилучити.
Отже, систематизація фактичного матеріалу — основна частина дослідницької курсової роботи. Цей матеріал має бути добре підібраний, старанно проаналізований. Його систематизація випливає з тих завдань, які ставить перед собою автор курсової роботи. Ретельне вивчення фактичного матеріалу дозволить зробити обґрунтовані висновки.
Висвітлення в тексті курсової роботи зібраного мовного матеріалу зумовлюється тим, що теми дослідницького характеру потребують вичерпно повної характеристики прикладів. Тому картотека здебільшого використовується у курсових роботах повністю. Кожне теоретичне узагальнення має бути підтверджене ілюстративним матеріалом. При цьому треба добирати речення, у яких яскраво представлене досліджуване явище. Така ілюстрація завжди береться в лапки. Наявне у реченні мовне явище підкреслюється, а після речення в дужках подається посилання за єдиною системою. Якщо карткувався тільки один твір якогось автора, зазначається лише сторінка, якщо ж кілька творів одного чи більше авторів, то вдаються до скорочень, записуючи при потребі автора, назву твору, сторінку, напр.: (Загреб. "Диво". — с 115), або ("Диво". — с 115). Тоді в роботі, як уже зазначалося, наводиться список умовних скорочень, у вступі вказується, за яким виданням художніх творів ведеться спостереження, а в списку використаної літератури подаються їх паспортні дані. Іноді досліджувані мовні явища під час їх опису наводяться у курсовій роботі окремо, поза контекстом, тоді їх також треба виділити підкресленням. Якщо прикладів на окремі положення виявляється надто багато, то воно ілюструється 10—15 одиницями, а решту .карток підраховують і в роботі вказують їх кількість. Картотека додається до курсової роботи.