Опрацювання мовного матеріалу

Аналіз зібраного матеріалу, який забезпечує виконання завдань, постав­лених у курсовій, — найголовніша і найважча частина роботи. Тому під час вивчення картотеки для полегшення класифікації виписаного на карт­ках роблять потрібні позначки (краще олівцем).

Так, наприклад, для висвітлення теми "Звертання у дитячому фольк­лорі" необхідно визначити, хто (що) виступає об'єктом звертань в усній народній творчості для дітей. На картці із виписаним прикладом у її правій верхній частині робиться відповідна помітка — позначення тематичної гру­пи іменників — об'єктів звертань:

Тваринний світ — Зайчику, зайчику, де ти був?

с.110

Після того, як подібні помітки зроблено на усіх картках, класифікують мовний матеріал за об'єктами звертань. У межах кожної групи можна також виділити підгрупи, напр,: тваринний світ — звірі, птахи, свійські тва­рини тощо.

Наслідки певної класифікації матеріалу викладають у письмовій формі. Після цього можна класифікувати ті ж мовні явища, зважаючи, наприклад, на їх стилістичне забарвлення (стилістично нейтральні, інтимно-ласкаві, зменшено-пестливі, згрубілі і под.), визначаючи, завдяки чому воно дося­гається.

У нашому випадку це будуть різноманітні суфікси -ик, -ок, -еньк, -оньк, -очк, -ин {дощику, братику, колисочко, дитинонько, коточку, коту­сю, сонечко, зозуленько) тощо.

Як бачимо, така робота потребує неодноразового групування одних і тих же прикладів. Тому складання картотеки є обов'язковим, воно не може бути замінене записуванням прикладів у зошит. Адже саме карто­тека дозволяє легко орієнтуватися у кількості усіх зібраних прикладів і окре­мих груп, а це зробить можливим під час аналізу мовного явища звернути увагу на його поширеність, навести відповідні статистичні дані. Картотеку можна доповнити, зайве вилучити.

Отже, систематизація фактичного матеріалу — основна частина дослід­ницької курсової роботи. Цей матеріал має бути добре підібраний, старан­но проаналізований. Його систематизація випливає з тих завдань, які ста­вить перед собою автор курсової роботи. Ретельне вивчення фактичного матеріалу дозволить зробити обґрунтовані висновки.

Висвітлення в тексті курсової роботи зібраного мовного матеріалу зумовлюється тим, що теми дослідницького характеру потребують вичер­пно повної характеристики прикладів. Тому картотека здебільшого вико­ристовується у курсових роботах повністю. Кожне теоретичне узагальнен­ня має бути підтверджене ілюстративним матеріалом. При цьому треба добирати речення, у яких яскраво представлене досліджуване явище. Така ілюстрація завжди береться в лапки. Наявне у реченні мовне явище під­креслюється, а після речення в дужках подається посилання за єдиною системою. Якщо карткувався тільки один твір якогось автора, зазначається лише сторінка, якщо ж кілька творів одного чи більше авторів, то вдаються до скорочень, записуючи при потребі автора, назву твору, сторінку, напр.: (Загреб. "Диво". — с 115), або ("Диво". — с 115). Тоді в роботі, як уже зазначалося, наводиться список умовних скорочень, у вступі вказується, за яким виданням художніх творів ведеться спостереження, а в списку ви­користаної літератури подаються їх паспортні дані. Іноді досліджувані мовні явища під час їх опису наводяться у курсовій роботі окремо, поза контекс­том, тоді їх також треба виділити підкресленням. Якщо прикладів на окремі положення виявляється надто багато, то воно ілюструється 10—15 одини­цями, а решту .карток підраховують і в роботі вказують їх кількість. Кар­тотека додається до курсової роботи.