Додатки

Додаток 1

Титульний аркуш курсової роботи

Назва міністерства

Найменування організації, у якій виконана робота

Назва кафедри

Курсова робота

Повна назва теми

студента групи

філологічного факультету

прізвище, ім'я, по батькові

Науковий керівник:

(науковий ступінь, вчене

звання, прізвище, ім'я, по батькові)

Місто — рік

Наприклад:

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра української мови

Курсова робота

Мовні засоби створення контрасту у повісті

Богдана Лепкого "Батурин"

студентки 31 групи

філологічного факультету

Коваленко Марії Павлівни

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук,

доцент Сеньків Іван Іванович

Тернопіль — 2002

Додаток 2

Приклади оформлення змісту курсових робіт

із української мови

Діалектна лексика у романі Уласа Самчука "Марія"

ЗМІСТ

Вступ...............................................................................................3

Розділ 1

Характеристика діалектної лексики, її стилістичних функцій

у творі У.Самчука "Марія"............................................................7

1. Класифікація діалектизмів.....................................................7

2. Стилістичні функції різних груп діалектної лексики.........14

Розділ 2

Особливості включення діалектних слів у текст роману..........20

Висновки.......................................................................................26

Список використаної літератури................................................28

Мовні засоби контрасту у зображенні персонажів

повісті Богдана Лепкого "Батурин"

ЗМІСТ

Вступ З

Розділ 1

Мовні засоби створення контрасту і їх застосування у повісті

Богдана Лепкого "Батурин" 8

1.1. Теоретичні засади дослідження мовних засобів

контрасту у художньому мовленні 8

1.2. Творення контрасту на різних мовних рівнях

у тексті твору 13

Розділ 2

Контраст як основа зображення персонажів у повісті Б.Лепкого

"Батурин" 22

1. Протиставлення в межах двох націй 22

2. Антитетичність персонажів 26

Висновки 32

Список використаної літератури 34

Додаток3

Приклади оформлення бібліографічного опису

у списку джерел, який наводять у курсовій роботі

Додаток 4

Стислий виклад змісту курсової роботи

на тему

"Фразеологія роману М. Стельмаха "Чотири броди

ЗМІСТ

Вступ З

Розділ 1

Семантико-граматичні розряди ФО та їх основні структурні

моделі у) романі "Чотири броди" 7

Розділ 2

Синонімія фразеологічних одиниць роману 14

Розділ З

Відбиття матеріального й духовного життя народу

у фразеологізмах 20

Висновки 28

Список використаної літератури 31

Примітка. Сторінки у змісті вказано умовно

ВСТУП

Фразеологічний зворот (фразеологізм) — особлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості роздільно оформлених компо­нентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та граматичної будови.

Семантична цілісність фразеологізму полягає в тому, що значення фра­зеологічної одиниці не може бути витлумачене, інтерпретоване на ос­нові безпосереднього врахування значень складників - відповідних слів, які належать до лексичної системи. Так, наприклад, у романі М. Стельма­ха "Чотири броди" є значна кількість фразеологізмів, що мають у своєму складі іменник душа, але в кожному окремому випадку значення згада­ного іменника повністю нейтралізується: залишити під заставу душу — закохатися; поранити душу — образити; пекти чиюсь душу — мучити; обітнути душу — вбити; з самою душею — ні з чим; квасити душу в горілці - пити горілку; душа наче на подушці лежить - почувати себе добре тощо.

Одна з найважливіших значеннєвих ознак фразеологізмів полягає в тому, що всі вони являють собою специфічні вторинні номінації, сфор­мовані внаслідок переосмислення первинних значень компонентів, що належать до їх складу. Як і слова, фразеологізми поєднують у собі аспе­кти номінації і оцінки, причому фактично всі вони характеризуються об­разністю, підкресленою експресивністю.

Отже, фразеологізми мають різну стилістичну вагу. Частина з них не має виражених експресивно-оцінних супровідних значень і тому харак­теризується міжстильовим уживанням. Відповідну групу утворюють стилі­стично нейтральні фразеологічні одиниці (надалі — ФО). До них нале­жать звороти на зразок: слушний час, піднятися на ноги, опустити руки, наставити на добрий шлях тощо.

Разом з тим, на відміну від лексичних одиниць, у складі української фразеології переважають звороти з виразними експресивно-оцінними зна­ченнями, внаслідок чого вони використовуються для створення експре­сивного фону як в усному, так і писемному мовленні.

Образні вирази з фразеологічного фонду є невід'ємним складником мови творів багатьох українських письменників, в тому числі й Михайла Стельмаха.

Як зазначають дослідники творчості М. Стельмаха, однією з художніх особливостей його стилю є залюбленість в народних прислів'ях, приказках, афоризмах, дотепних висловах, сентенціях та інших ФО. І хоча мова тво­рів письменника вивчалася багатьма мовознавцями і, частково, літерату­рознавцями [2; 14; б; 8 та ін.], дослідження фразеологічного багатства окремих його творів залишається і на сьогодні актуальним.

Отже, предметом нашого аналізу є фразеологічні одиниці.

Об'єкт дослідження - художнє мовлення.

Джерело - роман М.Стельмаха "Чотири броди". Матеріал для аналі­зу карткувався шляхом суцільної виборки за виданням: Стельмах М. П. Твори: В 7-ми т.- К.: Дніпро, 1982.- Т.5.- 383 с.

Метою роботи є аналіз фразеології роману Стельмаха "Чотири бро­ди", що дає можливість всебічно і глибоко усвідомити, наскільки мовні засоби, такі як стійкі вирази, дозволили автору виразно змалювати обра­зи персонажів, наділити їх індивідуалізованою мовою, розкрити харак­тери, вмотивувати дії тощо.

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

1. визначити семантико-граматичні розряди ФО та їх структурні мо­делі;

2. розглянути фразеологічні синоніми роману;

3. дослідити стилістичне використання ФО.

У роботі як основний використовується семантико-стилістичний ме­тод дослідження.