Висновки

Семантико-стилістичний аналіз фразеологізмів роману М. Стельмаха "Чотири броди" свідчить про широке і вміле використання їх письмен­ником з метою виразного змалювання персонажів, індивідуалізації їх ха­рактерів, вираження матеріальної та духовної культури українського на­роду в цілому.

Фразеологічною є вже сама назва твору, яка виступає "контрапунктом" роману.

Серед семантико-граматичних розрядів ФО виділяються: іменні, діє­слівні, прислівникові. Найуживанішими є дієслівні. Щодо структурних мо­делей, то зустрічаються фразеологізми, моделі яких співвідносяться зі сло­восполученням і з реченням. ФО, що співвідносяться зі словосполучен­ням, поділяють на:

1. ФО, структурою яких є "прикметник + іменник";

2. ФО/, структурою яких є "іменник + Р.в. іменника";

3. ФО, структурою яких є "іменник + прикметник + іменник";

4. ФО, структурою яких є "прийменник + прикметник + іменник";

5. ФО, структурою яких є "дієслово + іменник з прийменником або без нього".

Фразеологізми предикативної структури (співвідносні з реченнями):

1. ФО, що за структурою відповідають двоскладному реченню;

2. ФО, що співвідносяться з односкладними реченнями.

Фразеологічні синоніми, використані М.Стельмахом у романі, об'єд­нуються в різноманітні тематичні поля типу "бути близьким до смерті", "говорити", "приглядатись", "злобно, прискіпливо дивитись", "червоніти, соромитись", "мовчати", "бути нерозумним", "ледарювати" тощо.

Фразеологічні синоніми використовує автор у мові роману для підкре­слення hobwx відтінків значень у відтворюваних явищах, діях, процесах. Уміння вибрати із синонімічного ряду найбільш доцільне слово чи фразе­ологізм — складне завдання, з яким М.Стельмах достойно справляється.

Матеріальне й духовне життя народу є життєдайним джерелом ФО, що одночасно створює фон, на якому об'ємніше проступають і мовні вартості. ФО віддзеркалюють різні сторони народного буття:

1. давній побут, трудові процеси селянського життя;

2. історичні події, факти життя;

3. рослинний і тваринний світ;

4. соціальні відносини;

5. одиниці виміру;

6. духовна культура;

7. фольклор.

Прислів'я і приказки, що широко функціонують в аналізованому ро­мані, найбільш влучно, образно й стисло передають наитонші нюанси почуттів і стосунків.

ФО із категоріальним значенням стану поділяються на дві семантичні групи:

1. ФО, які означають якісний стан:

а) стан природи;

б) стан людини.

2. ФО, які вміщують кількісну характеристику стану. Найпродутивнішими є фразеологізми другої підгрупи першої групи, тобто ФО, що означають стан людини.

Вживаються в романі ФО із національно мотивованими словами, з назвами українських національних страв, що дає загальну картину на­родних уявлень, окреслює світогляд українців.

Серед ФО натрапляємо на фразеологізми, що включають компоненти на позначення нечистої сили, пряме значення яких, як правило, не усві­домлюється.

Отже, фразеологія роману М. П. Стельмаха "Чотири броди" є дуже різноманітною. Вона становить широкий матеріал для дослідження, що дає можливість розкрити багатство словника письменника.