- •ТЕМА 1 ПОЛІТЕКОНОМІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТЕКОНОМІЇ
- •1. ПОЛІТЕКОНОМІЯ В СИСТЕМІ НАУК
- •2. ВИНИКНЕННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПОЛІТЕКОНОМІЇ
- •3. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТЕКОНОМІЇ
- •4.ФУНКЦІЇ ПОЛІТЕКОНОМІЇ. ПОЛІТЕКОНОМІЯ І ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
- •2. ЕКОНОМІЧНІ КАТЕГОРІЇ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ
- •3. СУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ І ЙОГО ФОРМИ
- •Т Е М А З ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ
- •2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ВІДНОСИНАХ ВЛАСНОСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
- •3. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
- •1. ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ ТА ЙОГО КРИТЕРІЇ
- •2.ОСНОВНІ РУШІЙНІ СИЛИ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ
- •ПРИКЛАДИ
- •Т Е М А 5 СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС ТА ЙОГО ПЕРІОДИЗАЦІЯ
- •1. ТЕХНОЛОГІЧНІ СПОСОБИ ВИРОБНИЦТВА - ЕТАПИ ЛЮДСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
- •2. СОЦІАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
- •3. МЕХАНІЗМ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ТА ФОРМАЦІЙНОГО ПІДХОДІВ
- •Т Е М А 6 ТОВАРНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
- •1. ЗАГАЛЬНІ ФОРМИ ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ. НАТУРАЛЬНЕ ТА ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО
- •Т Е М А 7 ГРОШІ ТА ГРОШОВИЙ ОБІГ
- •2. ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ
- •Т Е М А 8 РИНОК І РИНКОВА СИСТЕМА
- •1. РИНОК ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
- •2. ІНФРАСТРУКТУРА РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
- •3.МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ
- •4.РІЗНОМАНІТНІСТЬ МОДЕЛЕЙ РИНКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА
- •1.КОНКУРЕНЦІЯ І РИНОК
- •2.КОНКУРЕНЦІЯ І МОНОПОЛІЯ
- •З.АНТИМОНОПОЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ
- •Т Е М А 10 КАПІТАЛ І ПРИБУТОК.
- •1.ПЕРЕТВОРЕННЯ ГРОШЕЙ У КАПІТАЛ
- •2. ВИРОБНИЦТВО ДОДАТКОВОЇ ВАРТОСТІ. ПОСТІЙНИЙ І ЗМІННИЙ КАПІТАЛ
- •4.АЛЬТЕРНАТИВНІ ТЕОРІЇ ПРИБУТКУ
- •ПЕРЕДМОВА
- •РОЗДІЛ З ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА ДОХОДИ ВІД КАПІТАЛУ
- •1.ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
- •2. ПІДПРИЄМНИЦТВО: СУТЬ,СУБ'ЄКТИ І ФОРМИ
- •3. УМОВИ Й ПРИНЦИПИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •4. ПРОБЛЕМА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ
- •1. КРУГООБОРОТ КАПІТАЛУ ТА ЙОГО ФУНКЦІОНАЛЬНІ ФОРМИ
- •2. ОБОРОТ КАПІТАЛУ. ОСНОВНИЙ І ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ
- •3. ЧАС І ШВИДКІСТЬ ОБОРОТУ КАПІТАЛУ
- •4. ВИТРАТИ І ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА
- •Т Е М А 13 ПІДПРИЄМНИЦТВО У СФЕРІ ОБІГУ
- •1.ТОРГОВЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ І ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПРИБУТОК
- •2. ФОРМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
- •3. ПОЗИЧКОВИЙ КАПІТАЛ І ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ
- •4. КРЕДИТНА СИСТЕМА
- •Т Е М А 14 АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ
- •1. АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ І АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА
- •3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ
- •1. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ, ЇХ ЗМІСТ І МІСЦЕ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ
- •2. СПЕЦИФІКА ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ
- •3. ЗЕМЕЛЬНА РЕНТА: СУТЬ, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ВИДИ. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА РЕНТА
- •РОЗДІЛ 4 СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ
- •2. ВІДТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ
- •3. СТРУКТУРА СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ
- •Т Е М А 17 НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХОД І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
- •1. НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХОД: СУТНІСТЬ, РОЗПОДІЛ І ПЕРЕРОЗПОДІЛ
- •2. СПОЖИВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ
- •1. СУПЕРЕЧНОСТІ ВІДТВОРЕННЯ Й ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ
- •2. ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ ТА ЙОГО ФАЗИ
- •3. ЕКОНОМІЧНА КРИЗА В УКРАЇНІ, її ОСОБЛИВОСТІ, НАСЛІДКИ ТА ФАКТОРИ СТАБІЛІЗАЦІЇ
- •Т Е М А 19 ВІДТВОРЕННЯ І ЗАЙНЯТІСТЬ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
- •1. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ТА РИНОК РОБОЧОЇ СИЛИ
- •2. БЕЗРОБІТТЯ: СУТНІСТЬ І ПРИЧИНА
- •3. ТИПИ, ФОРМИ І РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ
- •4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ БЕЗРОБІТНИХ В УКРАЇНІ
- •Т Е М А 20 ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
- •1. ДЕРЖАВА В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
- •2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ: МЕЖІ Й ФОРМИ
- •3. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
- •РОЗДІЛ 5 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
- •1. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО: СУТЬ, ЕТАПИ Й ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ
- •2. ОСНОВНІ ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ТА ВИДИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ФОРМУВАНЬ
- •3. ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
- •4. ІНТЕГРАЦІЙНІ ЗВ'ЯЗКИ Й МЕХАНІЗМ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ
- •Т Е М А 22 ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
- •1. СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
- •2.ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ЗАГОСТРЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
- •З.ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
3. СУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ І ЙОГО ФОРМИ
Розкриваючи основу життя людського суспільства, ми в першому питанні з'ясували, що таке виробництво. Проте політекономія має справу не з будь-яки.м конкретним виробництвом. Вона визначає закономірності
функціонування суспільного виробництва. Що ми під ним розуміємо?
Суспільне виробництво - це сукупність індивідуальних виробництв (підприємств, фірм) в їхньому взаємозв'язку, взаємодії, взаємозумовленості та взаємозалежності.
Суспільне виробництво структурно неоднорідне. Воно включає в себе два види (сфери) виробництв: матеріальне та нематеріальне виробництво. Див. схему 18.
Схема 18
Структура суспільного виробництва
Кожна з названих сфер суспільного виробництва об'єднує багато найрізноманітніших галузей суспільно-економічної системи, що видно із схеми 19.
У кожному конкретному випадку результат виробництва - це певний продукт: верстат, трактор, хліб, тканини і т.д. Результатом суспільного
виробництва є суспільний продукт. Суспільний продукти - синтезоване поняття. До його складу входять різноманітні матеріальні й нематеріальні блага та послуги, які створюються в різних галузях виробництва. Він являє собою всю суму матеріальних і духовних
благ, створених суспільством за певний проміжок часу. Як правило, за рік. У практиці господарювання суспільний продукт розраховується по-різному, і тому в реальному житті ми маємо справу з різними його формами залежно від того, які елементи включають до його складу.
Однією з форм суспільного продукту є валовий суспільний продукт (ВСП). Статистичні органи розраховують його як суму виробленої за рік валової
продукції^23] всіх галузей матеріального виробництва.
При визначенні величини ВСП до його складу завжди включається повторний рахунок виробничих затрат окремих галузей. Річ у тім, що до його вартості включається не лише вартість готового, а й вартість проміжного продукту (сировина, паливо, матеріали), який для відповідних галузей (добувної промисловості) виступає як готовий продукт. Повтор цей може бути багаторазовим, що суттєво збільшує вартість ВСП.
Наприклад, вартість добутої нафти спочатку включається у валову продукцію нафтодобувної промисловості. Потім, при виготовленні бензину, - у вартість продукції нафтопереробної промисловості. Далі - у вартість автотранспортних перевезень і т.д.
Тому ВСП не дає точного уявлення про ту реальну суму благ, яка створюється протягом року в країні. В зв'язку з цим виникає потреба розраховувати кінцевий суспільний продукт (КСП). Він являє собою всю масу виробленої за певний період часу готової продукції. Тобто,
це продукція, яка надходить в особисте або виробниче
споживання, на відновлення спожитих засобів праці та нагромадження в готовому вигляді. Отже, КСП є лише частиною.
ВСП, яка виключає повторний рахунок. Так, у 1990р. ВСП України (у фактично діючих цінах) становило 288,5 млрд. крб., а кінцевий продукт - лише 131,4 млрд. крб.
Для чого ж тоді потрібні розрахунки ВСП, якщо він не дає реальної картини кінцевої діяльності виробництва? Річ у тім, що ВСП виражає складні госпрозрахункові відносини між підприємствами та галузями економіки. Тому його розрахунки потрібні: а)для госпрозрахункової комерційної діяльності підприємств (фірм); б)суспільство завжди повинно знати, скільки необхідно проміжного продукту, щоб одержати певну кількість готових до споживання благ. Обчислюється КСП шляхом вилучення з валового продукту повторного рахунку, тобто обороту предметів праці (МЗ) і додавання вартості спожитих засобів праці, що є фондом амортизації (А): КСП = ВСП - МЗ + А
ВСП і КСП - це показники матеріального виробництва. Але
ж, як було з'ясовано вище, суспільне виробництво включає в себе не лише галузі матеріального, а й галузі нематеріального виробни-
І231 Валова продукція - загальний обсяг виробленої продукції (окремими підприємствами, галуззю, суспільним виробництвом) зя певний період.
цтва. Тому необхідно обраховувати весь результат господарської діяльності.
Здійснюється це за допомогою такого показника, як валовий
національний продукт (ВНП).
ВНП обчислюється не за виробничим принципом (як попередні показники), а як сума кінцевих доходів, які отримують підприємства, організації, установи й окремі громадяни в усіх галузях і сферах народного господарства. Його складовими частинами є: а)вартість спожитих населенням предметів споживання та послуг; б)вартість державних закупок; в)капітальні вкладення; г)сальдо платіжного балансу124'.
Цей показник широко використовується при аналізі соціальноекономічного розвитку країни та при міжнародних порівняннях. Це зумовлено тим, що він відображає кінцеві результати господарської діяльності країни, той продукт і послуги, які йдуть на
- |
.« 19е;! • |
. |
. |
. |
. |
споживчі потреби, Інвестиційну1-"1 діяльність, експорт та Інші цілі. ВНП - один з найпоширеніших показників, який застосовується на Заході при визначенні рівня соціально-економічного розвитку країни.
При всіх позитивних якостях цей показник має теж певні недоліки: а)він не показує джерело доходів; б)штучно завищує доходи, бо включає повторні рахунки; в)не відображає реальний стан виробництва, бо безпосередньо з ним не пов'язаний. Прикладом може бути сучасна Україна. Доходи певної категорії людей неймовірно зростають при катастрофічному скороченні виробництва.
Найважливішим результативним показником розвитку економіки країни є чистий продукт (ЧП). Він являє собою частину ВСП або нову створену вартість за рік, тому, що є результатом живої праці, затраченої в даний період. Це реальний доход, який суспільство може використовувати для особистого споживання, а також для розвитку виробництва. В політичній економії і сучасній обліковостатистичній практиці ЧП отримав назву національного доходу. Він же валовий доход (суть, виробництво, розподіл і перерозподіл національногодоходурозглядаються в спеціальній темі).
І24'. Платіжний баланс - співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень у цю країну з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць).
І25'. Інвестиція - довгострокове вкладення капіталу в .промисловість, сільське господарство, торгівлю, банківську справу та інші підприємства з метою отримання прибутку.
Кількісно ЧП - це різниця між ВСП і вартістю спожитих засобів виробництва (3В).
ЧП=ВСП-ЗВ
Див. схему 20.
Схема 20
Форми суспільного продукту
Економічна теорія (політекономія) й сучасна господарська практика використовують усі названі виміри суспільного
продукту. Проте з точки зору результативності суспільного виробництва, його динаміки, головне значення має величина ЧП (національного доходу), тому що саме він, як реальний результат функціонування суспільного виробництва, визначає рівень матеріального добробуту населення країни на даному етапі й можливості його зростання в майбутньому. Така важлива роль ЧП передбачає поділ його на дві частини: необхідний продукт і додатковий продукт.
Необхідний продукт (НП) - це та частина ЧП, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили, тобто для підтримання її працездатності, включаючи й підготовку нового покоління працівників. За рахунок НП повинні покриватися витрати на харчування й одяг, утримання житла, здобуття освіти, задоволення культурних і соціальних потреб, на екологічні заходи.
Мінімальна величина НП визначається життєвим мінімумом, потрібним виробникові для відтворення своєї робочої сили й нормального її функціонування.
Максимальна - розмірами ЧП. Останній варіант може існувати лише як епізод. Бо якщо НП буде постійно поглинати весь ЧП, то це, з одного боку, при незмінній кількості населення породжуватиме застій життєвого рівня населення, а з іншого - при зростанні населення - його зниження. Тому суспільство завжди повинно
виробляти значно більше, ніж воно споживає, тобто воно повинно виробляти й додатковий продукт.
Додатковий продукт (ДП) - це частина ЧП, яка виступає як надлишок над НП.
ДП=ЧП-НП ДП виникає лише на певному ступені розвитку людського сус-
пільства, при досягненні ним певного рівня розвитку продуктивних сил. Тобто, лише тоді, коли виробник здобув можливість своєю працею створювати більше продукту, ніж йому необхідно для життя. Отже, поява ДП стала результатом і в той же час могутнім рушійним мотивом технічного прогресу.
Соціальним наслідком цього процесу стало те, що поява ДП породила економічну доцільність експлуатації людини людиною,
яка до того була просто неможливою. Бо утримувати будь-яку людину, яка не може не те що створити певний надлишок, а й прогодувати себе, економічно недоцільно. Поява економічної доцільності експлуатації привела до поділу суспільства на протилежні класи експлуататорів і експлуатованих. Отже, соціальні наслідки технічного прогресу обертаються, як правило, до певного часу проти людини, породжуючи все нові форми та методи експлуатації. Людство ж намагається звільнитися від цієї приреченості, обернути технічний прогрес на свою користь. Як це практично виглядало й виглядає, ми дізнаємося, вивчаючи політекономію.
Відношення ДП до НП називається нормою ДП. Норма ДП визначається за формулою:
Н - норма ДП; ДП - додатковий продукт; НП - необхідний продукт.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1.Що таке виробництво та яка його роль у житті людей?
2.Назвіть основні фактори виробництва і охарактеризуйте їх.
3.Що таке продуктивність праці та що вона виражає?
4.Продуктивні сили, їхній склад і що вони виражають.
5.Роль продуктивних сил у розвитку суспільства.
6.Що виражають виробничі відносини, їхній склад.
7.Чим відрізняються організаційно-економічні та соціальноекономічнівідносини?
8.У чому полягає зв'язок між продуктивними силами та виробничими відносинами?
9.Чому предметом політекономії є виробничі відносини, а не продуктивні сили?
10.Охарактеризуйте такі поняття, як базис, надбудова, спосіб виробництва, соціально-економічна формація.
11.Що таке економічні категорії й економічні закони? Що між ними спільного та в чому полягає різниця?
12 Як ви розумієте об'єктивний характер економічних законів?
13.Охарактеризуйте систему економічних законів.
14.Які ви можете назвати способи прояву економічних законів? Обґрунтуйте свої висновки.
15.Як ви розумієте форми прояву економічних, законів? У чому полягає зв'язок між формою прояву законів і їхнім змістом?
16.Як люди стикаються з дією економічних законів? Що лежить на поверхні: форма чи зміст і чому?
17.Що таке категорія суті й категорія явища? Чому перша практично залишається незмінною, а друга - рухлива й змінна?
18.Як люди використовують економічні закони в своїй господарській практиці?
19.Що таке суспільне виробництво та його структура?
20.Суспільний продукт і його основні форми.
21.Що таке необхідний і додатковий продукт?
ЗАДАЧІ
/< 1.Вартість ВСП=250 млрд. гр. од126'. Матеріальні затрати на
предмети праці (М3)~130 млрд. гр. од. Амортизація (А)=10 гр. од. Необхідно розрахувати вартість КСП.
2.НП=80 млрд. гр. од.; ДП=70 млрд. гр. од. Треба вирахувати вартість ЧП.
3.Якою буде вартість національного доходу, якщо ВСП=250 млрд. гр. од., а вартість спожитих засобів виробництва (ЗВ)=100 млрд. гр. од.?
4.НП=80 млрд. гр. од.; ДП=70 млрд. гр. од. Треба розрахувати норму додаткового продукту.
1261 . гр. од. - умовна грошова одиниця.