40.Колаж як вид дпм. Коллаж от фр. Collage — приклеивание, наклеивание — технический приём в изобразительном искусстве, заключающийся в создании живописных или графических

произведений путем наклеивания на какую-либо основу предметов и материалов, отличающихся от основы по цвету и фактуре. Коллажем также называется произведение, целиком выполненное в этой технике. Коллаж используется главным образом для получения эффекта неожиданности от сочетания разнородных материалов, а также ради эмоциональной насыщенности и остроты произведения. В искусство коллаж был введён как формальный эксперимент кубистами, футуристами и дадаистами. На том этапе в изобразительных целях применялись обрывки газет, фотографий, обоев. Наклеивались на холст куски ткани, щепки и т. п. В настоящее время также встречается применение термина коллаж как обозначение отдельного, самодостаточного жанра в искусстве. Коллаж как принцип творчества в кинематографе широко использовал режиссёр Сергей Параджанов. В современной поэзии и рок-музыке техника коллажа наиболее полно проявилась в творчестве Егора Летова. Оба они также увлекались составлением коллажей в обычном смысле этого слова.

41.Флористика як вид ДПМ і його використання у ДПМ. Флористика, составление композиций из цветов, цветочный дизайн — это искусство создания цветочных композиций в вазах, шарах и корзинах или создание букетов и композиций из срезанных цветов, листьев, трав, декоративных трав и других ботанических материалов. Часто термины цветочный дизайн и флористика считаются синонимичными. Цветочники — это люди, которые работают с цветами и растениями, обычно в рамках розничной торговли. Этот термин не следует путать с флористами. Флористику также не следует путать с садоводством.

Флористика иногда используется как обобщенный термин, относящийся к культивированию цветов, а так же к композициям из них, а не исключительно к бизнесу по их продаже. Однако, цветочная промышленность — это основной двигатель флористики. Цветочные магазины, наряду с он-лайн складами-магазинами — главные места продажи цветов, но универсамы, магазины садовых товаров и многие бензозаправочные станции также продают цветы.

42.Що таке маркетрі та особливості виконання цієї техніці. Настоящая техника маркетри имеет отношение только к изделиям из дерева. Это искусство мозаики из шпона, то есть тонких деревянных пластинок.

Еще до недавнего времени мебельные изделия не покрывали для отделки пластиковыми клейкими лентами. В старину мебель делали из натурального дерева, а не из ДСП: долго ее шлифовали, окрашивали, долго лакировали 3-4 слоя с промежуточной сушкой и шлифованием и последующей полировкой. Кроме того, столы, стулья и кровати в то время были штучными изделиями ручной работы, и каждый мастер украшал их резьбой по дереву и инкрустацией. Очень это было трудоемкое дело. Но никто тогда никуда не спешил. Это не было время массового

потребления. Каждое изделие было уникальным.

Можно было сделать интарсию. Что это такое В основе, например, деревянной столешницы вырезали место, куда затем вкладывали подходящие кусочки различной по цвету и узору древесины, чтобы составить определенный рисунок. Но с течением времени эту технику упростили. Трудоемкую интарсию заменили техникой маркетри. В разы уменьшились затраты, хотя для изготовления такой мозаики тоже требовались терпение, аккуратность и, конечно, художественный вкус. Материал для маркетри — натуральный шпон, то есть однослойная облицовочная фанера из древесины различных пород. В наше время его найти очень сложно, но если постараться и поискать, результат окупится сторицей. Понимаю, что никто не будет этим заниматься для массового производства, но для своего дома можно потрудиться. Шпон имеет толщину от 0,5 до 1,2 мм и различные цветовые оттенки в зависимости от вида древесины. В советское время мебель, даже изготовленную из древесно-стружечной плиты ДСП, покрывали именно таким натуральным шпоном, придавая ей вид натурального дуба, ореха или вишни. Украшали ее только внешней фурнитурой. Никто уже в массовом производстве не занимался интарсией или хотя бы маркетри. Дорого: ручная работа.

Маркетри — это упрощенная техника интарсии. Можно, например, ту же столешницу покрыть поверху целиком мозаикой из кусочков шпона. А можно в ней сделать углубление и в нем уже уложить свой орнамент. Набор из шпона для мозаики можно вырезать по картонному шаблону резаком v-образного вида, у которого передняя кромка перпендикулярна горизонтальной оси, а задняя имеет угол 45 градусов. Именно она остро заточена. Когда-то сам резал, правда, не таким, а покупным резаком. Тупой просто сминает дерево а шпон очень хрупкий, поэтому резак приходится постоянно подтачивать.

Если предполагается составлять орнаментальную мозаику, то пакет шпона можно зажать в тиски и вырезать лобзиком одинаковые элементы. Вырезать надо не точно по размеру, а с неким запасом, чтобы потом подшлифовать и подогнать плотно в наборе. В маркетри используют не только природные цвета дерева, для получения необычной окраски шпона применяют всяческие химические методы: вымачивание в растворах, протравливание и самый простой — различное по времени воздействия на дерево прокрашивание морилкой.

Кусочки мозаики смазывают столярным клеем и наклеивают на бумажный чертеж-шаблон, плотно подгоняя их друг к другу. Когда весь набор собран, его переворачивают и наклеивают с помощью того же столярного клея на необходимую деревянную основу. Затем покрывают бумагой и кладут под пресс на несколько часов.

Шлифовать полуготовое изделие можно через двое суток. После этого его можно покрыть нитролаком в 4 слоя с промежуточной сушкой

в 1-3 часа и с промежуточной шлифовкой. А затем через сутки отполировать полировочной пастой и суконкой.

Можно вместо лакирования покрыть изделие специальной мастикой из скипидара и воска. Рецепт ее очень простой. Две части скипидара медленно влить в одну часть расплавленного воска, помешивая. Мозаику вощить тряпичным тампоном или щетинной кистью. После просушивания в течение 2-3 часов набор натереть до блеска суконкой, фетром или в конце концов драпом. Есть еще один вид маркетри среди современных искусников — его делают даже из соломки, для украшения шкатулок.

43.Види різьблення. Матеріали та інструменти. Різьблення по дереву- вид декоративно-прикладного мистецтва також різьблення є одним з видів художньої обробки дерева поряд з випилюванням, токарною обробкою Чіткої класифікації немає, оскільки в одному і тому ж виробі можуть поєднуватися різні види різьблення. Умовно можна виділити три основні типи: 1.Наскрізна ажурна різьба сюди відноситься пропилювання і прорізна різьба. 2.Глуха різьба всі підвиди рельєфної і плоскої різьби. 3.Скульптурна різьба. Будинкова різьба є окремим напрямком, оскільки може поєднувати в собі всі три перерахованих вище типу. Умовна класифікація видів різьблення виглядає наступним чином: [ред.] Наскрізна різьба Наскрізна ажурна різьба — підрозділяється на власне наскрізну і накладну, має два підвиди: Прорізне різьблення наскрізні ділянки прорізаються стамесками та різцями і пропильне різьблення фактично те ж саме, але такі ділянки випилюються пилкою або лобзиком. Наскрізне різьблення характерне для лиштв, карнизів, балконних огороджень. [ред.] Глуха різьба При глухому різьбленню англ. Chip carving на поверхні виробу утворюються невеликі поглиблення, що становлять геометричний малюнок з різних трикутників, квадратів, багатогранників, ліній. Це так зване геометричне, або клинове різьблення, — малюнок його відрізняється різкими переходами від світла до тіні. [ред.] Плоске різьблення Плоске різьблення Одним з найдавніших способів оздоблення деревяних виробів вважається плоске різьблення, що виконувалося найпростішими інструментами — сокирою чи ножем. На Гуцульщині його називають: сухим або чистим. Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних та скісних під кутом 45-600 ліній. У неглибокі лінії — заглиблення іноді втирають вугільний пил або сажу з льняною олією, що надає рисунку графічної виразності, чіткості, наближаючи його до гравюри. Такий прийом оздоблення можна побачити на старих гуцульських скринях та столах. В основ його — давній вид чистого плоского різьблення, так зване кільчасте письмо. Скульптурна різьба Різьблені деревяні журавлі Відмінна особливість — наявність скульптури —

зображення окремих фігур або груп фігур людей, тварин, птахів або інших обєктів. Фактично, є найскладнішим видом різьблення, оскільки вимагає від різьбяра обємного бачення фігури, почуття перспективи, збереження пропорцій. Окремим підвидом її вважається Богородська різьба. [ред.] Різьблені меблі Як і раніше, для різьблення використовують для своєї роботи одні і ті ж матеріали. Це масив горіха, вишні, ясена. Якщо необхідні твердіші породи, то підходять дуб, клен і бук. В орнаментиці використовуються стародавні солярні знаки сонечко, зірочки; характерні для розпису писанок; мотиви природних рослинних форм: дерева, колоски — мотиви неживих предметів. Залежно від характеру різьблення елементи та складні з них мотиви можна поділити на чотири групи, які виконуються: 1 гравіруванням або контурним різьбленням: лінії, сходинки, кривульки, січені зубці, кільчасте письмо

2 плоским тригранно-виїмчастим різьбленням і заглибленням, основними мотивами орнаменту, як зірочка, сливки, кривульки

3 нігтеподібним різьбленням: жолобки, копитця, заячі вушка, гадючки

4 колом зєднаним із квадратом або прямокутником і колом, складених з окремих елементів орнаменту: ружа, косиця, кочело, сонечко. Інструменти та пристрої Набір ручного інструменту для різьблення: 3 стамески рибячі хвости, V-подібна стамеска, 4 прямі стамески, 3 стамески-ложки та різьбярський молоток-киянка Для виконання гуцульського різьблення застосовують близько 50 видів стамесок різного призначення, з них 8-10 — найуживаніші. Кожен мотив різьби виконується спеціальним видом стамесок. Рівчак — має рівну горизонтальну фаску шириною 1, 3, 5, 8, 10, 25 мм. Використовується для вирізування квадратів, трикутників, прорізування неглибоких ліній. Листівник — у розрізі фаски має заокруглений профіль шириною від 3 до 25 мм, ним вирізують колоски, листочки, косички. Скосок — для тригранно-виїмчастого різьблення. Лопатка — має скіс фаски від центра до боків, нею виконують мотиви зубці, окремі елементи сонечка. Футчик — для виконання елементів і мотивів орнаменту першої групи. Підківкою — вирізують напівкруглі жолобчастоподібні елементи орнаменту. Вибиросчик — потрібний для підбирання та чищення. Очкарик — витискує у різьбленні кружечки — очка. Гребінчик — має насічки, використовується для карбування фону. Цюкавка — призначена для такої ж мети. Друлівник — саморобний дриль. Паскарики — пристрій для нанесення паралельних ліній, смужок певної ширини. Клюкарка — для вирізування канавок, які потім інкрустують обробляючи прямокутну чи квадратну поверхню, загнуту частину в 3-5 зубчиків. Ямничок — для витискування ритмічних поглиблень від коліщати з зубцями. Втискач — для наколів і втискування елементів інкрустації.