- •1 Вопрос: Термін та поняття "культура". Функції культури.
- •3 Вопрос: самобутні риси духовної культури українського народу
- •4 Вопрос: Ранні форми культури на українських землях (від найдавніших археологічних культур до антів)
- •5 Вопрос: Особливості культури Кукутень-Трипілля.
- •6 Вопрос: особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх словян.
- •7 Вопрос: Міфологія давніх словян: культи, обряди, свята.
- •8 Вопрос: Грецька колонізація північного Причорноморя та її культурно-історичне значення.
- •9 Вопрос: Культура і релігія дохристиянської Русі. Перша релігійна реформа київського князя Володимира Великого.
- •10 Вопрос: Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •11 Вопрос: Візантія й Київська Русь - взаємозвязок культурних традицій.
- •12 Вопрос: Література Київської Русі.
- •13 Вопрос: Архітектура Київської Русі. Собор Святої Софії.
- •14 Вопрос: Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозаїка.
- •15 Вопрос: Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжкової справи.
- •16 Вопрос: Музична творчість Київської Русі.
- •17 Вопрос: Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій і Волинській землях у XII-XIII століттях.
- •18 Вопрос: Розвиток освіти, літератури та книжкової справи в Галицько-Волинському князівстві.
- •19 Вопрос: Особливості архітектури, живопису і художніх ремесел у Галицько-Волинському князівстві.
- •20 Вопрос: Поширення католицизму на українських землях в польсько-литовську добу. Берестейська церковна унія. Полемічна література.
- •21 Вопрос: Церковні братства та їх роль в розвитку української культури.
- •22 Вопрос: Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Книгодрукування.
- •23 Вопрос: Мистецтво українського ренесансу (XV - перша половина XVII ст.).
- •24 Вопрос: Українська полемічна література XVI - першої половини XVII ст. Творчість і. Вишенського.
- •25 Вопрос: Козацтво як феномен української культури. Культура Запорозької Січі.
- •29 Вопрос: Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили.
- •30 Вопрос: Літописання й історична література часів козацької державності.
- •31 Вопрос: Києво-Могилянська академія - духовний центр східноєвропейського православного регіону.
- •34 Вопрос: Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А. Ведель, м.Березовський, д. Бортнянський.
- •35 Вопрос: Театральне мистецтво XVII-XVIII ст., види театральних вистав.
- •36 Вопрос: Філософська та літературна творчість г.Сковороди.
- •37 Вопрос: Становлення нової української літератури. Творчість і. Котляревського.
- •38 Вопрос: Галицьке відродження. "Руська трійця".
- •39 Вопрос: Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині XIX ст.
- •40 Вопрос: Особливості романтизму в українській художній культурі.
- •41 Вопрос: Тенденції розвитку української літератури у першій половині XIX ст.
- •42 Вопрос: Розвиток української літератури у другій половині XIX ст.
- •43.Український живопис другої половини хіх ст.
- •44. Тарас Шевченко як художник.
- •1832 Року пан віддав Шевченка на навчання в майстерню одного з найкращих художників в. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки.
- •45.Архітектура України хіх ст.
- •46.Українська драматургія і театр в Україні хіх ст. Театр корифеїв.
- •47.Українське музичне мистецтво хіх ст.
- •48.Українська культура на початку хх ст.(1900-1920). Феномен українського авангарду.
- •49. «Розстріляне Відродження»: поезія, драматургія, проза. Провідні діячі та їхній внесок в культурне життя України 20-х – початку 30-х років хх ст.
- •50. Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні.
- •51. Образотворче мистецтво України у 1920 – 1980 роки.
- •52. Українська культура періоду Великої Вітчизняної війни.
- •53. Розвиток літератури в україні у другій половині хх.Ст. Рух шістдесятників.
- •54.Розвиток архітектури у другій половині хх ст.
- •55. Музична культура в Україні у хх ст.
- •56. Український театр у хх ст.
- •57. Тенденції розвитку української кінематографії у хх ст. Феномен українського поетичного кіно.
- •58.Українська література постмодерну.
- •59. Модерні та постмодерні пошуки в українському театрі та кінематографії в 90-х роках хх та на початку ххі ст.
- •60. Проблеми розвитку культури в незалежній Україні.
35 Вопрос: Театральне мистецтво XVII-XVIII ст., види театральних вистав.
Український театр XVII-XVIII ст. називають ще театром козацького бароко. Під впливом західноєвропейського театру він набув чітких форм, спираючись на традиції народного й релігійного театру. Театральне життя XVII ст. відбувалося насамперед у школах. В українському шкільному театрі поряд із п'єсами значне місце належало декламаціям й діалогам, що писалися на різні теми, прославляючи світські події. Часто в шкільних п'єсах обігрувався такий бароковий мотив, як "світ - театр", що акцентував увагу на мінливості, марнотності та швидкоплинності життя.
Дуже часто на шкільній сцені застосовувались прийоми передавання високого через низьке, використовувались переходи з царини духовного в царину земного та плотського, що було характерним для бароко. Твори низького бароко виникли в середовищі учнів тогочасних українських шкіл, насамперед Києво-Могилянської академії, які володіли технікою високих жанрів - містерій (релігійна драма на біблійні сюжети), мораліте (п'єса повчального характеру з алегоричними дійовими особами) і часто синтезували їх засобами народного мистецтва.
Найулюбленішим жанром була драма. У XVII ст. вона являла собою віршований діалог, що своїм корінням сягав обрядових пісень. Драми називалися шкільними, бо створювались у навчальних закладах. До середини XVIII ст. в Україні існувало близько ЗО драматичних творів: шкільних драм, діалогів, декламацій. їх авторами були викладачі Києво-Могилянської академії та колегіумів, духовенство, а виконавцями - студенти. Популярність мали п'єси різдвяних і великодних циклів, що відбивали звичаї, побут, життя народу. Як правило, до шкільних драм XVII-XVIII ст. додавались інтермедії та інтерлюдії - короткі одноактні комічні п'єси побутово-гумористичного змісту, що ставилися в антрактах між діями драми чи трагедії. У ряді випадків зміст інтермедії був пов'язаний з темами, що розвивалися в основних п'єсах, але здебільшого вони були сюжетно незалежними. Головне призначення інтермедій полягало в тому, щоб розважити глядача стомленого серйозною дією, яка розігрувалася в п'єсі. Саме інтермедії започаткували український театр.
Переслідування українського культурного життя царським урядом, що особливо загострилося на початку XVIII ст., не дало українському театрові доби козацького бароко сягнути вершин театру Західної Європи. . Наприкінці XVIII ст. митрополит С. Мстиславський зовсім заборонив шкільні вистави в Києво-Могилянській академії.
Зберегли український театр, розвинули його в напрямі світської сатиричної комедії вертепні вистави, що з'явилися в Україні в першій половині XVII ст. і поєднали в собі релігійну драму, світську гру та елементи усної народнопоетичної творчості.
У XVIII ст. набув поширення кріпосний театр, що створювався в маєтках української шляхти. Гетьман Кирило Розумовський утримував при своєму дворі власний театр і оркестр.
36 Вопрос: Філософська та літературна творчість г.Сковороди.
Григорій Сковорода (1722— 1794) — самобутній український мислитель. Син козака з Лівобережжя, він здобув освіту в Києво-Могилянській академії, працював викладачем у Переяславському та Харківському колегіумах. Проте ворожість церковної влади до його прогресивних поглядів та педагогічних методів змусила його розпочати життя мандрівного філософа. За 25 років Г. Сковорода пішки пройшов рідне Лівобережжя та Слобожанщину, проповідуючи свої погляди. Мислителя хвилювали проблеми соціальної нерівності людей, пошуки шляхів до людського щастя. На його думку, цей шлях лежить через самопізнання та працю. Людина повинна займатись у житті тим, що найбільше відповідає її нахилам, а для цього вона має бути незалежною, уникати визискування і слави.
Г. Сковорода — один із визначних гуманістів свого часу; він був широко обізнаний із творами стародавніх і сучасних філософів, володів латинською, грецькою, польською, німецькою та церковнослов'янською мовами. Гуманістичні ідеали викладені ним у поетичних збірках "Сад божественних песней" та "Басні Харьковскія", підручниках з поетики та етики. Багато його поетичних творів та висловлювань набули популярності серед народу, а вірш "Всякому городу нрав і права" став народною піснею. він піддав сумніву окремі положення Біблії, хоча й шукав у ній духовне начало.
Гуманістичні, демократичні та просвітницькі ідеї Г. Сковороди вплинули на розвиток передової філософської та суспільно-політичної думки України, а його поетична спадщина заклала підвалини класичної української літератури.
Опанувавши досягнення світової філософської думки, Г. Сковорода став одним із зачинателів нової філософії на Україні В основу філософських поглядів Г. С Сковороди лягло вчення про три світи (макрокосм (всесвіт), мікрокосм (людина), символічний світ — Біблія). Кожний з цих світів має дві натури: внутрішню (духовну) та зовнішню (матеріальну).
Основну увагу філософ зосередив на проблемі людини і її щастя. Він невтомно шукав шляхів до цього щастя. На думку мислителя, важливу роль у створенні ґрунту для добробуту людини і всього людства повинна відігравати творча праця. Така умова буде реальною лише тоді, коли праця відповідатиме душевному покликанню людини, її нахилам. Природа чи Бог кожній людині від народження дає певні здібності і головне не занедбати їх, а відчути і жити згідно з ними. Г. С Сковорода заклинає не робити довгим нічого, що припиняється, не називати щастям нічого, що руйнується, не любити життя, що закінчується смертю. Свої філософські погляди Г. С Сковорода вмотивовував не у наукових працях, а в філософсько-літературних творах. Він написав сімнадцять літератур-но-філософських трактатів, поетичну збірку «Сад божественних пісень», збірку «Байки Харківські». Літературно-філософську цінність представляють і твори та листи, писані латинською мовою, що залишилися поза збірками.