- •1 Вопрос: Термін та поняття "культура". Функції культури.
- •3 Вопрос: самобутні риси духовної культури українського народу
- •4 Вопрос: Ранні форми культури на українських землях (від найдавніших археологічних культур до антів)
- •5 Вопрос: Особливості культури Кукутень-Трипілля.
- •6 Вопрос: особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх словян.
- •7 Вопрос: Міфологія давніх словян: культи, обряди, свята.
- •8 Вопрос: Грецька колонізація північного Причорноморя та її культурно-історичне значення.
- •9 Вопрос: Культура і релігія дохристиянської Русі. Перша релігійна реформа київського князя Володимира Великого.
- •10 Вопрос: Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •11 Вопрос: Візантія й Київська Русь - взаємозвязок культурних традицій.
- •12 Вопрос: Література Київської Русі.
- •13 Вопрос: Архітектура Київської Русі. Собор Святої Софії.
- •14 Вопрос: Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозаїка.
- •15 Вопрос: Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжкової справи.
- •16 Вопрос: Музична творчість Київської Русі.
- •17 Вопрос: Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій і Волинській землях у XII-XIII століттях.
- •18 Вопрос: Розвиток освіти, літератури та книжкової справи в Галицько-Волинському князівстві.
- •19 Вопрос: Особливості архітектури, живопису і художніх ремесел у Галицько-Волинському князівстві.
- •20 Вопрос: Поширення католицизму на українських землях в польсько-литовську добу. Берестейська церковна унія. Полемічна література.
- •21 Вопрос: Церковні братства та їх роль в розвитку української культури.
- •22 Вопрос: Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Книгодрукування.
- •23 Вопрос: Мистецтво українського ренесансу (XV - перша половина XVII ст.).
- •24 Вопрос: Українська полемічна література XVI - першої половини XVII ст. Творчість і. Вишенського.
- •25 Вопрос: Козацтво як феномен української культури. Культура Запорозької Січі.
- •29 Вопрос: Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили.
- •30 Вопрос: Літописання й історична література часів козацької державності.
- •31 Вопрос: Києво-Могилянська академія - духовний центр східноєвропейського православного регіону.
- •34 Вопрос: Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А. Ведель, м.Березовський, д. Бортнянський.
- •35 Вопрос: Театральне мистецтво XVII-XVIII ст., види театральних вистав.
- •36 Вопрос: Філософська та літературна творчість г.Сковороди.
- •37 Вопрос: Становлення нової української літератури. Творчість і. Котляревського.
- •38 Вопрос: Галицьке відродження. "Руська трійця".
- •39 Вопрос: Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині XIX ст.
- •40 Вопрос: Особливості романтизму в українській художній культурі.
- •41 Вопрос: Тенденції розвитку української літератури у першій половині XIX ст.
- •42 Вопрос: Розвиток української літератури у другій половині XIX ст.
- •43.Український живопис другої половини хіх ст.
- •44. Тарас Шевченко як художник.
- •1832 Року пан віддав Шевченка на навчання в майстерню одного з найкращих художників в. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки.
- •45.Архітектура України хіх ст.
- •46.Українська драматургія і театр в Україні хіх ст. Театр корифеїв.
- •47.Українське музичне мистецтво хіх ст.
- •48.Українська культура на початку хх ст.(1900-1920). Феномен українського авангарду.
- •49. «Розстріляне Відродження»: поезія, драматургія, проза. Провідні діячі та їхній внесок в культурне життя України 20-х – початку 30-х років хх ст.
- •50. Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні.
- •51. Образотворче мистецтво України у 1920 – 1980 роки.
- •52. Українська культура періоду Великої Вітчизняної війни.
- •53. Розвиток літератури в україні у другій половині хх.Ст. Рух шістдесятників.
- •54.Розвиток архітектури у другій половині хх ст.
- •55. Музична культура в Україні у хх ст.
- •56. Український театр у хх ст.
- •57. Тенденції розвитку української кінематографії у хх ст. Феномен українського поетичного кіно.
- •58.Українська література постмодерну.
- •59. Модерні та постмодерні пошуки в українському театрі та кінематографії в 90-х роках хх та на початку ххі ст.
- •60. Проблеми розвитку культури в незалежній Україні.
29 Вопрос: Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили.
П. Могила - святий; політичний, церковний і освітній діяч України, митрополит Київський і Галицький (з 1632) Протягом 1622-27 Петро Могила перебував на послуху в одному із скитів Києво-Печерської Лаври, який знаходився на території сучасного села Михайлівка-Рубежівка під Києвом. У 1625 році він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі.Після смерті 21 березня 1627 року архімандрита Печерської лаври Захарія Копистянського, у грудні 1627 року на цю посаду було посвячено Петра Могилу. У цей час йому виповнилося тридцять років. В такому віці обрання на таку високу церковну посаду здійснювалося чи не вперше. Очевидно, цьому посприяла підтримка Борецького та інших впливових шляхетських сімей, які сповідували православну віру, попереднє іночество Петра Могили та його особисте багатство. 1628 року польський король Сигізмунд III затвердив Могилу на цій посаді.
Петро Могила докладав усіх зусиль, щоб за час його архімандритства Києво-Печерська друкарня посіла визначне місце як серед інших друкарень України та Білорусі, так і в суспільному житті загалом. За п'ять з половиною років його настоятельства з лаврської друкарні вийшло 15 назв видань. Серед них були і книги самого Петра Могили. В 1629 році на Київському помісному соборі був схвалений до видання «Літургіаріон» Петра Могили. Він являв собою служебник, виправлений архімандритом за грецькими джерелами і з його власними догматичними й обрядовими роз'ясненнями літургії. Це одна з найвизначніших праць Могили, яка протягом понад двохсот років не втрачала свого значення.
Петро Могила вважав надзвичайно важливою справою примирення усіх православних - тих, які визнали унію, і тих, які виступали проти неї.
Після ознайомлення з духовним заповітом Іова Борецького Петро Могила вступив до Київського братства і став старшим братчиком, опікуном і фундатором братства, монастиря та школи. Ця посада відкривала йому шлях до зайняття митрополичої кафедри, але митрополитом було наставлено Ісаю Копинського.
Досвідчена людина і дипломат-політик, Петро Могила зробив єдино вірний крок до порозуміння. Він погодився звести лаврську школу з братською, але за умови, що буде охоронцем і опікуном того об'єднаного закладу. Архімандрит особисто записався у члени братства і був прийнятий ”старшим братом, опікуном і фундатором того славного братства, обителі та шкіл”.
Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на колегію, яка в свою чергу стала родоначальницею Київської духовної академії. Це стало справою життя Петра Могили. Заслуга його полягає в тому, що після об'єднання лаврської школи з братською він перетворив її на такий навчальний заклад, який згодом став взірцем для всіх духовних шкіл.
Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською та польською мовами, і створювалася вона за зразком провідних шкіл того часу - єзуїтських колегій. Всього в ній навчалося понад сто учнів. Петро Могила добре усвідомлював значення освіти в розвитку суспільства і прагнув заснувати в Києві такі школи, які відповідали б потребам часу і ні в чому не поступалися б подібним європейським навчальним закладам. Ще задовго до відкриття школи, турбуючись про досвідчених викладачів, Петро Могила добирав здібних молодих людей і за свої кошти відправляв їх за кордон на навчання.
Вся діяльність Петра Могили після вступу його на митрополичу кафедру була спрямована на відновлення повнокровного життя православної Церкви. Новий митрополит висунув перед пастирями суворі, але справедливі вимоги. Стосувалися вони передовсім обов'язкової загальної і богословської освіти, ретельного дотримання канонічних правил. У своїх грамотах і посланнях ревний святитель і подвижник православ'я щораз концентрував увагу священнослужителів на необхідність своїм життям і діяльністю служити прикладом для мирян, виконуючи заповіді Божі, невтомно піклуватися про паству, сумлінно оберігаючи своє достоїнство від найменших проступків.
Петро Могила добре розумів значення духовної культури в житті українського народу. Сааме завдяки йому був зроблений значний крок у розвитку вищої освіти на Україні. З його ім'ям пов'язане розгортання системи вищої та середньої освіти в Україні та Росії, яка не просто копіювала західноєвропейські школи, але й могла конкурувати з ними.