11. Види словосполучень в французькій та укр. Мові

Словосполучення — це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох і більше повнозначних слів, пов’язаних між собою за змістом і граматично. У словосполученні виділяють головне і залежне слова. Від головного слова до залежного ставиться питання, за допомогою якого встановлюється змістовий зв’язок (годувати (чим?) борщем). Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення залежного слова або закінчення і прийменника. Словосполучення за будовою поділяються на прості і складні. Прості словосполучення складаються з одного головного і одного залежного слова, не поширені (сміливий вчинок). У складних словосполученнях головне слово поширене іншим словом (героїчний подвиг народу).

Un groupe de mots est une unité syntaxique non autonome à laquelle on attribue une classe et une fonction. Il est organisé autour d'un noyau qui pourrait être accompagné d'une ou de plusieurs expansions. 1. Tout groupe de mots possède, au minimum, un noyau. Ce noyau peut être accompagné d’une ou de plusieurs expansions. 2. Le noyau est un élément obligatoire pour que la phrase soit grammaticalement correcte, alors que l'expansion est un élément facultatif.

12. Ізоморфізм та аломорфізм у простих реченнях фр та укр.

Просте речення Просте речення має один граматичний (предикативний) центр. Прості речення можуть бути двоскладними й односкладними, непоширеними й поширеними, повними й неповними.

Прості двоскладні речення мають підмет і присудок або групу підмета й групу присудка. Легкий ранковий туманець клубочився над річкою. Група підмета – Легкий ранковий туманець. Група присудка – клубочився над річкою. Односкладні речення мають тільки один головний член речення: або підмет, або присудок. Вечір. Вечоріє. Треба відпочити. Ваше доручення виконано.

1. La phrase simple et la phrase complexe

Une phrase est dite simple lorsqu’elle ne contient qu’un seul verbe conjugué.

Exemple : Je vais au concert ce soir.

Lorsqu’une phrase contient plusieurs verbes conjugués, elle est complexe.

Exemple : Je vais au concert ce soir et je rentrerai tard.

Le verbe conjugué est le noyau d’une phrase, il y a donc autant de propositions que de verbes conjugués.

Exemple : Je vais au concert (1ère proposition) qui a lieu ce soir (2ème proposition) et je rentrerai tard (3ème proposition).

Mais toutes les propositions ne sont pas de même nature.

2. Les propositions indépendantes

Lorsqu’une proposition peut être employée seule, c’est qu’elle ne dépend d’aucune autre. On dit que c’est une proposition indépendante.

Exemple : Le chien dort.

Une phrase peut contenir plusieurs propositions indépendantes reliées entre elles par une conjonction de coordination ou séparées par un signe de ponctuation.

Exemple : Je vais au cinéma ; je mange au restaurant. > Je vais au cinéma et je mange au restaurant.

13.Складне речення в укр. та фр Складне речення Складним називається речення, що складається з двох або кількох простих речень, об'єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією. Залежно від способу поєднання простих речень у складному розрізняються такі основні види складних речень: складні сполучникові речення і складні безсполучникові речення.

Складносурядне,складнопідрядне.

3. Les propositions subordonnées et principales Une phrase peut contenir deux propositions reliées entre elles par une conjonction de subordination, un pronom relatif, un mot interrogatif. Dans ce cas-là, une des deux propositions dirige le sens et pourrait exister sans l’autre proposition : on l’appelle la proposition principale.

La deuxième proposition dépend de la proposition principale, elle ne pourrait pas être employée seule : on l’appelle la proposition subordonnée.

Exemple : Il n’est pas à l’école (prop. principale) parce qu’il est malade (prop. subordonnée).

La proposition « Il n’est pas à l’école » donne le sens général de la phrase, on pourrait l’employer seule, ce serait tout à fait correct. C’est donc la proposition principale. La proposition « parce qu’il est malade » donne des précisions sur le sens général mais dépend de la proposition principale. On ne pourrait pas l’employer seule. C’est donc la proposition subordonnée.

4. Les différents types de propositions subordonnées.

Il existe différentes propositions subordonnées.

Lorsqu’une proposition est introduite par un pronom relatif, c’est une proposition subordonnée relative.

Exemple : Je préfère la voiture (prop. princ.) qui est garée à gauche (prop. sub. relative).

Lorsqu’une proposition est introduite par une conjonction de subordination (parce que, quand, lorsque, pour que...), c’est une proposition subordonnée conjonctive.

Exemple : Il dormait (prop. princ) lorsque je suis arrivé (prop. sub. conj.).

Lorsqu’une proposition est introduite par un mot interrogatif (pourquoi, comment, qui, où...), c’est une proposition subordonnée interrogative indirecte.

Exemple : Je me demande (prop. princ.) pourquoi il est si nerveux (prop. sub. interr. ind.).

Lorsqu’une proposition ne contient pas de verbe conjugué mais au contraire à l’infinitif, c’est une proposition subordonnée infinitive.

Exemple : Je suis partie (prop. princ) après avoir terminé mon petit-déjeuner (prop. sub. infinitive).